Пастель.

Особливою формою кольорових олівців є пастель. Слово “пастель” походить від італійського слова “ пастелло”, що означає тісто. Це м’які кольорові палички у вигляді олівців без дерев’яної оправи, загорнуті в папір. Пастель виготовляється з тіста, зробленого із тонкотертих порошкоподібних барвників з домішкою скріплюючи(клей) і розбілюючих (крейда, гіпс, тальк) речовин. Завдяки тому, що до барвників добавляють розбілюючі речовини пастель має ніжний кольор і це надає пастельним малюнкам особливого вигляду. Пастеллю малюють здавна. Вона відома ще з Х\/І, а розвитку досягла у Х\/ІІІ ст. у Франції. У ХІХ ст. широко використовується у Західній Європі. Пастеллю працював наш земляк, видатний художник Боровиковський. В Україні у техніці пастель плідно працював Мурашка. Серед українських художників до пастелі звертались такі відомі живописці, як Шовкуненко, Бокшай та інші. Пастельними олівцями малюють переважно на папері, але основою для цієї техніки також може служити картон, тоноване полотно і навіть замш. Пастель кладуть на площину штрихами, але деколи використовують здатність пастелі до розтушування, але щоб досягти тонких і плавних переходів від одного кольору до іншого або різних ступенів інтенсивності одного кольору. Розтушовування виконується за допомогою спеціальної розтушовки або пальців. Твір виконаний пастеллю має красиву оксамитову матову поверхню. Гарно виглядає пастель на темному фоні, тому для пастельних робіт вибирають часто кольоровий тонований папір, особливо чорний, темно – коричневий. Попри всі свої позитивні якості пастель має свої недоліки, а саме кольоровий шар тримається на папері дуже слабо і легко осипається, отже твір може швидко попсуватись. Щоб цього запобігти його фіксують (закріплювачем). Проте частково втрачається оксамитовість поверхні й кольори темніють. Найкраще роботу не фіксувати, а прикрити її відповідним шматком скла як це робиться з гравюрами чи акварелями.

Якщо для роботи вибраний темний фон, тоді чітко виділятимуться світлі кольори крейдяних пастельних олівців. На ясному тлі зображення предметів не дуже добре виглядають. У такому разі художники дуже часто роблять контур чорним або коричневим кольором і малюнок відразу стає чітким, виразним. Малюючи пастеллю, треба завжди впевнено й сміливо ставити штрихи, але продумувати їх на перед.

Тональний або чорний папір для роботи на ньому пастеллю можна підготувати самому. Покрити фарбою папір слід потримати до повного висихання на планшеті інакше папір покрутиться.

Якщо хтось вправно володіє олівцем й рука та око у нього точні, то можна відразу малювати пастеллю на підготовленому тоновому папері. При цьому штрихи мусять бути чіткими, покладені впевненим рухом. Коли рука не вправна й не може покласти правильний штрих, краще ледь помітно зробити малюнок олівцем, окреслюючи лише основні напрямки малюнка ( витирати гумкою пастель не слід). На чорному матовому папері слід олівця буде видно, але по ньому можна промалювати пастеллю.

Малюнок свічкою.

Не кожний здогадається, що і свічку можна використовувати, як матеріал для малювання і вона може зіграти роль олівця. Якщо звичайною стеариновою або восковою свічкою зробити на папері риску, а потім фарбою закрити папір у тому місці, де була риска, де свічка торкнулася паперу, можна побачити білий колір. Скларин не допускає фарбу з водою до паперу, а довкола, де був папір без свічки він зафарбовується. Отже свічкою можна виконати малюнок, закрити його фарбою і він ніби проявиться з – під фарби на поверхню.

Для малювання свічкою придатний аркуш білого паперу. Легенько торкаючись олівцем (не використовуючи гумку) треба виконати бажане зображення. Риски олівцем повинні бути легенькі, щоб їх не було видно. Потім по цих рискам наноситься малюнок свічкою. Свічкою можна суцільно закривати більшу чи меншу площу. При зображенні зимового пейзажу там, де на малюнку має бути сніг, закривається папір свічкою. Інші предмети зображенні на цьому малюнку треба торкатись свічкою в залежності від їх тонового стану. Свічкою не треба сильно натискувати, бо тоді від неї відриваються дрібненькі частинки і засмічують малюнок. Їх треба постійно зтрушувати з аркуша.

При малюванні свічкою треба уважно стежити за роботою, бо на білому папері прозорий слід слабо видніється. По малюнку стеариновою свічкою слід працювати акварельними фарбами. При швидкій роботі не буде плям, фарба ляже рівномірним шаром, а стеариновий малюнок залишиться незайманим. На великих білих площинах можуть з’явитися невеликі темні краплини, які додають оригінальності малюнку. Для цієї роботи фарбу треба підготувати досить насичену, бо при світлому кольорі малюнок не буде чітко виділятися. Найкраще виглядають роботи у синьо – зеленому, чорному, коричневому, червоному та фіолетово – синьому темних кольорах. Цікаво виглядає робота виконана не білою, а кольоровою свічкою. Передусім кольоровою свічкою краще малювати, бо слід її краще видно на білому папері. Крім цього, після заливання фарбою малюнок вийде не білим, а з вельми слабим кольором. Отже добираючи відповідно колір фону до кольору свічки, досягають цікавих ефектів. Ще краще виглядає малюнок, коли застосовують дві свічки: білу та кольорову.

Наприклад малювати червоною свічкою основне зображення, а білою обводити контур кожної деталі на малюнку і залити малюнок чорною, або синьо – фіолетовою фарбою. Треба пам’ятати, що кольорова свічка не дає яскравого сліду на папері, а надто білий, отже малюючи червоною свічкою, отримуємо ясний рожевий колір.

Робота виконана у поєднанні таких ясних кольорів із білим, на темному тлі виглядає гарно.