Малювання кольоровими олівцями

Техніка роботи кольоровими олівцями така сама, як техніка роботи простим графічним олівцем.

Кольорові олівці є різні але най поширені чорні й коричневі. Вони мають спеціальні назви: італійський олівець, ретуш, негро, сангіна, соус. Деякі з них виготовляються у дерев’яній оправі як звичайні олівці, а найчастіше у вигляді кольорових паличок,

обгорнутих у папір або тонку металеву пластину. Малювання цими олівцями дає приємний малюнок на білому папері.

Італійський олівець виготовляється з порошку паленої кості й рослинного клею. Він має красивий чорний колір і не дає блиску. Якщо графічним олівцем помалювати двічі – тричі одне місце (з метою притемнити його) то у цьому місті з’явиться блиск, знецінює малюнок. Італійський олівець позбавлений вказаної неприємності яка й це значно підвищує його цінність, як матеріалу для малюнка.

Олівець ретуш, подібний до італійського, має глибокий чорний колір і оксамитову матову поверхню штриха, що цінується художниками. Він дає глибокий тон без блиску. Проте має один недолік; дуже темні лінії важко витерти.

Олівець негро своєю силою тону і кольором нагадує італійський олівець, але він дає штрих трохи блискучий і жирний. Ним можна досягти глибоких відтінків. Особливо гарно штрих олівця лягає на злегка шорсткому папері. Олівці негро є коричневого відтінку.

Соус має вигляд товстих циліндричних паличок. Він виготовляється з пресованого дрібного і м’якого порошку – деревної або вугільної сажі з додаванням клею. Можна використовувати як олівець і фарбу – так званий мокрий соус. Для цього його розводять у воді й тоді малюнок виконується пензлем. Інколи його без води розташовують на папері за допомогою клаптика тканини – це називається сухим соусом.

Сангіна олівець у вигляді товстих паличок без дерев’яної оправи. Слово “сангіна” походить від латинського слова “сангус”, що означає кров. Сангіна має колір різних відтінків, від червоного до червоно – коричневого або червоно – фіолетового. Сангіна може бути натуральна (мінеральна) та виготовлена штучно з глинистих речовин, які додатково забарвлюють оксамитом заліза.

У образотворчому мистецтві, як матеріал для малювання, сангіна застосовується ще з епохи Відродження. Сангіною можна виконувати штрихові малюнки, тобто зображення наносити штрихами, або можна і розташовувати, оскільки сангіна легко розташовується. Проте найкращі малюнки будуть тоді, коли досягається чистий не затертий малюнок, а це найбільш можливо тільки при штриховому малюнку.

Кольоровими олівцями у дерев’яній оправі можна виконувати різноманітні роботи: ескізи, начерки і тривалі малюнки, але всі вони не можуть мати надто великих розмірів.

Олівці необхідні художнику в дорозі для начерків. Вони не вимагають багато реквізитів. Їх використовують для швидких начерків з натури ( люди, тварини, пейзаж, тощо ).

Чорний силует на кольоровому фоні

Силует може бути різного кольору, але найчастіше його виконують чорним. Слово “силует” французького походження. У Франції у Х\/ІІІ ст. жив один державний діяч, на ім’я Єжен де Силует. Одного разу на нього було зроблено карикатуру у вигляді тіньового профілю, і від тоді однотонне зображення людини, тварини або предмета, подібний до їхньої тіні, стали називати силуетом.

Силует звичайно має чіткий і виразний контур, у ньому можна

передати тонкі вигини форми. Силует увесь однотонний. Найчастіше людей і тварин малюють у профільному положенні, бо профіль може бути точний і навіть передати характерні риси обличчя, якщо хочемо зобразити портрет людини. Проте інколи художники бажаючи детальніше зоб разити предмет і показати його точніше, силует предмета виконують не суцільною плямою, а з білими проміжками між окремими частинами, наприклад проміжки на листку або білі проміжки між пелюстками квітів. У країнах сходу, зокрема у Китаї, художники часто звертались до силуетів при зображенні різних лам. У Західній Європі силует не рідко виконувався для виконання профільних портретів і не складних композицій, часто декоративного характеру, наприклад стилізовані чорні квіти на білому або білі на чорному тлі.

З українських художників мистецтвом силуету захоплювалися Г. Нарбут, М. Жук. Особливо Нарбут виконав багато робіт з використанням силуету. Прикладом для нього були твори невідомих українських художників – кріпаків, спадщина яких збереглась у численних панських садибах в Україні. За допомогою силуетів Нарбут виконав ілюстрації до казок Андерсена, оформив багато книжок і створив окремі самостійні композиції, наприклад, “Родина художника”.

Використовуючи такий оригінальний художній засіб як силует, і збагачуючи його кольоровим фоном, можна виконати цікаві роботи як за змістом, так і за технікою. Кольоровий фон повинен бути досить ясний, бо тоді на ньому силует виділятиметься чіткіше. Найчастіше фон для силуетів роблять одним кольором, але силует можна малювати й на фоні двох-трьох кольорів, коли один колір поступово переходить в інший.