Критерії оцінювання самостійної роботи студента

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

1. Підготовка реферативного повідомлення (доповідь) за темою, яку пропонує викладач. Студент готує реферат-доповідь і доповідає основні положення на занятті з певної теми, яка передбачає розгляд даного питання. Можлива кількість рефератів обмежується викладачем до двох.

2. Підготовка реферування статей. Можлива кількість реферувань обмежується викладачем до двох.

3. Розв’язок індивідуальних творчих задач. Можлива кількість задач обмежується викладачем до десяти.

4. Підготовка доповідей на наукові конференції, публікація наукової статті.

Самостійна робота контролюється та оцінюється викладачем згідно з Положенням ХДУ про систему комплексної діагностики знань студентів.

Контроль самостійної роботи студентів здійснюється як під час аудиторних занять (на семінарах, практичних заняттях), так і у позааудиторний час, визначений викладачем.

Контроль самостійної роботи передбачає:

• визначення ступеня засвоєння матеріалу;

• визначення якості виконання індивідуальних і творчих колек­тивних завдань;

• відвідування консультацій викладача;

• своєчасне виконання і здача поточних завдань;

• оцінку знань, здобутих у результаті самостійної навчальної роботи.

Критерії оцінювання знань, вмінь та навичок студентів з навчальної дисципліни

Форма контролю – Практичні заняття

Практичні заняття інтегрують теоретико-методологічні знання і практичні уміння та навички студентів в єдиному процесі діяльності учбово-дослідницького характеру. Основна увага на практичних заняттях приділяється формуванню конкретних умінь, навиків, що і визначає зміст діяльності студентів - вирішення завдань, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення і мови.

В результаті проведення практичної роботи, викладач оцінює наступні елементи роботи студента:

А). Загальний рівень теоретичної підготовленості студента. Володіння понятійним апаратом з дисципліни.

Б). Хід роботи. Процес виконання роботи: вміння встановлювати мету, завдання, методи дослідження, проведення обраних методів та методик дослідження, обробка та аналіз отриманих результатів дослідження.

В). Якість оформлення. Акуратність письмового ведення практичної роботи, граматичність оформлення роботи.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначені в ХДУ. Академічні успіхи студента оцінюються за шкалою, яка застосована в ХДУ з обов`язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в Херсонському державному університеті	Оцінка за національною шкалою
А	5	відмінно
В	4	добре
С	4
D	3	задовільно
E	3
FX	2	незадовільно з можливістю повторного складання
F	1	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

5 А – відмінно

А). Студент вільно володіє понятійним апаратом та проявляє аналітичні навички.

Б). Студент чітко та логічно встановлює мету, завдання та методи дослідження, у відповідності з темою практичної роботи. У процесі проведення практичної роботи демонструє високий рівень володіння не тільки теоретичним знаннями, а й практичними навичками ( може самостійно проводити спостереження, виконувати досліди, експеримент, тощо). Студент чітко та послідовно здійснює етап обробки та інтерпритації отриманих даних. Висновки мають логічну структуру, містять фактичні дані разом з глибокою, змістовною якісною інтерпритацією отриманих даних. Робота має творчий, і разом з тим науково обумовлений характер.

В). Акуратне написання, чіткість та грамотність речень. Доцільне використання таблиць, схем, графіків (якщо передчбачено)ю

4 В – добре

А). Студент достатньо володіє понятійним апаратом та проявляє аналітичні навички.

Б). В ході виконання лабораторної роботи студент демонструє високимй рівень активності, зацікавленості виконуваної діяльності. Володіє практичними навичками, необхідними для здійснення комплексного дослідження. Самостійно може зпроектувати спостереження, експеримент. Чітко встановлює мету, завдання дослідження, обирає та використовує доцільні методики. Логічно та структуровано описує процедуру обробки та інтерпритації даних, але отримані результати мають лише характер констатацій отриманих свідчень, без застосування глибоких та змістовних інтерпритацій.

В). Студент охайно оформлює практичну роботу, грамотно та обгрунтовано описує процедуру постановки, проведення та обробки даних. Можуть бути незначні помилки у оформленні графіків та таблиць, що необхідні.

4 С – добре

А). Студент достатньо вільно володіє понятійним апаратом, але тільки на відтворювальному рівні.

Б). Студент самостійно встановлює мету, завдання та методи дослідження. Але має певні труднощі з самостійною обробкою та інтерпритацією отриманих даних. Висновки оформлені логічно та послідовно.

В). Практична робота оформлена охайно, логічно та структурно правильно. Містяться незначні помилки у оформленні таблиць, схем, графіків, обчислень.

3 D– задовільно

А). Студент знає основні теми курсу, з допомогою викладача може пояснити поняття, що використовуються.

Б). Студент має зазальне уявлення про проведення практичної роботи, має уявлення про планування експерименту, але самостійно може встановити лише мету, завдання та методи дослідження. Проведення та обробку отриманих даних здійснює з помилками, висновки будує послідовно, але не може здійснити змістовну інтерпретацію.

В). Практична робота оформлена досить охайно. Але існують помилки в обчислюванні методик та грамотної побудови висновків.

3 Е – задовільно

А). Студент має загальні занння з курсу, непідкріплені практичними навичками.

Б). Студент має загальне уявлення про проведення практичної роботи. Може встановити мету та завдання дослідження. Але має труднощі з вибором методів дослідження, і відповідно з обробкою та інтерпретації.

В). Охайність виконаної роботи можна оцінити, як середня. Також присутні помилки у обчисленні та обробці отриманих результатів.

2 X – незадовільно з можливістю повторного складання

Студент з усього курсу має фрагментарні знання. Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не сформований. Не вміє викласти програмний матеріал, спроектувати дослідження. Відсутнє розуміння професійних понять, словниковий запас не дає змогу оформити ідею. Практичні навички у виборі критеріїв обробки даних на рівні розпізнавання.

1 F – незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни. Студент повністю не знає прогамного матеріалу, не працював в аудиторії з викладачем або самостійно.

Критерії оцінювання знань, вмінь та навичок студентів з навчальної дисципліни

Форма контролю –УСНА ВІДПОВІДЬ (модульний контроль)

А 5 (відмінно) Усна відповідь студента має глибокі міцні і системні знання з усього теоретичного курсу змістового модуля, який може чітко сформулювати основні напрямки курсу змістовного модуля, використовуючи екологічну термінологію, вільно володіє понятійним апаратом, знає основні проблеми навчальної дисципліни змістовного модуля, його мету та завдання, володіє знаннями щодо всіх запланованих до конспектування та вивчення першоджерел. Вміє застосовувати здобуті навички у експериментальній роботі: всі практичні завдання до семінарів виконані вчасно і на високому рівні.

С 4 (добре) Усна відповідь студента демонструє знання програмного матеріалу з курсу змістового модуля повністю. Студент володіє знаннями щодо всіх запланованих до конспектування та вивчення першоджерел, але недостатньо володіє аналітичним мисленням щодо засвоєних дефініцій. Має практичні навички в екологічному аналізі змістового модуля, всі завдання до семінарів виконані повністю і вчасно, але не вміє самостійно мислити, не може вийти за межі теми та заданих прикладів, недостатньо поєднує надану інформацію з іншими екологічними знаннями та навичками.

Е 3 (задовільно) Усна відповідь студента не демонструє основні теми з курсу змістового модуля, студент має поверхові уявлення про основні методи, техніки роботи з визначеної дисципліни, його знання мають приблизний характер, навести практичні приклади не може. Знання першоджерел відсутні. Замість чіткого термінологічного визначення пояснює теоретичний матеріал на побутовому рівні та обмеженому життєвому досвіді. Має недоліки в застосуванні практичних вмінь, завдання до семінарів виконані неповністю і невчасно.

Х 2 (незадовільно) Усна відповідь студента демонструє фрагментарні знання з усього курсу змістового модуля. Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не сформований. Не вміє викласти повторного програмний матеріал. Не демонструє знання першоджерел. Відсутнє розуміння професійних понять, словниковий запас не дає змогу оформити ідею. Практичні завдання до семінарів не виконані, навички у виборі критеріїв обробки даних на рівні розпізнавання.

F 1 Студент повністю не знає програмного матеріалу, не працював

(незадовільно) в аудиторії з викладачем або самостійно.