
- •1. Виникнення та походження бактеріальних, грибних, рослинних та тваринних організмів.
- •Біохімічна теорія За Опаріним, процес, який призвів до виникнення життя на Землі, може бути розділений на три етапи:
- •18.Відміни тваринної, рослинної і грибної клітини за своєю будовою та типами життєвих процесів від клітин прокаріотів.
- •25.Особливості вегетативного розмноження. Оцінка вегетативного розмноження з позицій філогенії.
- •26.Безстатеве розмноження рослин. Порівняльна характеристика безстатевого розмноження рослин і грибів. Оцінка безстатевого розмноження з позицій філогенії.
- •Комбінаційна мінливість.
- •31.Сучасна філогенентична система органічного світу – «Дерево Життя»
- •32.Синьозелені водорості у системі органічного світу. Філогенез синьозелених водоростей.
- •33.Дискокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- •34.Тубулокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу. Амебо-флагеляти. Альвеоляти. Страменопіли.
- •35.Платикристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- •38. Філогенія вищих судинних рослин. Походження, еволюція, зростання незалежності онтогенезу вищих рослини від наявності краплинно-рідкої вологи при статевому розмноженні.
- •39. Еволюція життєвого циклу вищих судинних рослин. Життєвий цикл з домінуванням спорофіта. Генеральна лінія еволюції вищих судинних рослин.
- •40. Напрямки еволюції вищих рослин. Предки вищих рослин. Мікрофільна і макрофільна лінія еволюції. Дивергенція, конвергенція і паралелізм в еволюції вищих рослин.
- •42. Ланцетник. Філогенія риб.
- •44. Філогенія рептилій
- •45. Філогенія птахів
- •46. Філогенія ссавців
- •47. Філогенія грибів
- •48. Еволюція життєвих циклів безхребетних, водоростей, грибів та грибоподібних організмів.
- •49. Сучасні погляди на еволюцію та походження грибів. Напрямки еволюції грибів та тварин.
- •50. Проблеми філогенії лишайникових організмів.(хз)
- •Фітоценологія та географія рослин
- •Конституційна структура
- •Морфологічна структура фітоценозів (синморфологія).
- •Мозаїчність
- •Вертикальна структура. Різновисотність рослин та “різноглибинність”. Ярусність. Вертикальний континуум. Фітоценотичні горизонти.
- •Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.
- •Форми циклічної динаміки. Циклічні зміни структури. Фенологічні зміни.
- •1. Екотопічні флюктуації
- •2. Фітоциклічні флюктуації
- •3. Зоогенні флюктуації
- •4. Антропогенні флюктуації
- •Фітоценологія та географія рослин
- •Модуль 3. Фізіологія адаптації
33.Дискокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
На третьому етапі евкаріотична клітина утворила симбіотичний комплекс з прокаріотичною клітиною, схожою із сучасними альфа-протеобактеріями. Ця прокаріотична клітина надалі трансформувалась у мітохондрію. За результатами як цитологічних, так і молекулярних досліджень, найдавнішими мітохондріальними евкаріотами вважаються ті, які мають мітохондрії з особливими дископодібними кристами. Група мітохондріальних евкаріот з дископодібними кристами прийнята як таксон рангу царства – Discicristates (дискокристати). В основі царства дискокристат знаходяться первинно гетеротрофніорганізми.
Царство Дискокристати – Discicristates Представники царства характеризуються наявністю різноманітних крист, серед яких обов'язково представлені кристи дископодібної форми. Поділ ядра представлений закритим ортомітозом. 2. Acrasiomycota – акразіомікотові слизовики. Евкаріотичні первинно гетеротрофні твариноподібні дискокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлено амебоїдами, здатними об'єднуватися у псевдоплазмодії. 3. Euglenophyta – евгленофітові водорості. Евкаріотичні первинно гетеротрофні, фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні дискокристати, що мають клітинний покрив, представлений пелікулою. Фотоавтотрофні представники мають вторинно симбіотичні пластиди хлорофітного типу.
34.Тубулокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу. Амебо-флагеляти. Альвеоляти. Страменопіли.
Царство Тубулокристати – Tubulocristates Представники царства характеризуються наявністю трубчастих, перешнурованих при основі мітохондріальних крист. Всі фотоавтотрофні представники мають пластиди виключно вторинно симбіотичного типу. Підцарство Амебо-флагелляти – Ameboflagellatae Об'єднує організми, у яких клітини голі, і в життєвому циклі представлені лише амебоїдні або монадні стадії (причому амебоїдна стадія, як правило, переважає). Джгутикові стадії позбавлені тричленних мастигонем – ретронем. 4.Myxomycota – слизовики. Евкаріотичні первинно гетеротрофні твариноподібні тубулокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлене амебоїдом у вигляді багатоядерного плазмодію. 5.Chlorarachniophyta – хлорарахніофітові водорості. Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлене амебоїдами, здатними об'єднуватися у плазмодії. Пластиди вторинно симбіотичні, хлорофітного типу, з нуклеоморфом. Амебо-флагеляти Підцарство амебо-флагеляти (Ameboflagellatae) об'єднує організми, у яких клітини голі, і в життєвому циклі представлені лише амебоїдні або монадні стадії (причому амебоїдна стадія, як правило, переважає). Джгутикові стадії позбавлені тричленних мастигонем – ретронем. У цьому підцарстві до водоростей належить відділ Chlorarachniophyta.
Страменопіли. Підцарство страменопілів (Stramenopiles) включає організми з різноманітними типами покривів (оболонками, панцирами, плазмалемою з додатковими захисними структурами). Головна ознака – наявність у клітини (переважно – на поверхні джгутиків) особливих тричленних мастигонем – ретронем, утворення яких починається або між мембранами ядерної оболонки, або між мембранами хлоропластної ендоплазматичної сітки. Водорості в межах цього підцарству утворюють компактну монофілітичну групу відділів, відомих під загальною назвою хромофітових водоростей. Ця група включає сім відділів – Raphidophyta, Chrysophyta, Eustigmatophyta, Xanthophyta, Phaeophyta, Bacillariophyta та Dictyochophyta. Об'єднує всіх фотоавтотрофних страменопілів. Група монофілітична за всіма геномами – ядерним, мітохондріальним, пластидним. Для всіх відділів спільною ознакою є наявність вторинно симбіотичних пластид родофітного типу. Представники всіх відділів хромофітових водоростей мають хлорофіли а та с, чотиримембранні хлоропласти, в яких дві зовнішні мембрани утворюють хлоропластну ендоплазматичну сітку, ретронеми утворюються як між мембранами ядерної оболонки, так і між мембранами хлоропластної ендоплазматичної сітки. Відміни між відділами пов'язані, в першу чергу, з будовою клітинних покривів, наявністю фукоксантину, продуктами асиміляції, будовою фоторецепторного апарату, особливостями організації цитоскелету, а також з типами морфологічної структури тіла.
Альвеоляти Підцарство альвеолят (Alveolatae) об'єднує організми з альвеольованими клітинними покривами, в утворенні яких значну роль відіграють мікротрубочки. Для альвеолят характерні різні варіанти ядерного апарату, які помітно відрізняються від типової схеми будови ядра евкаріот. Ретронеми у альвеолят відсутні. До підцарства належать динофітові водорості, апікомплекси та інфузорії. Відділ Динофітові водорості – Dinophyta Евкаріотичні первинно гетеротрофні, фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні тубулокристати, в яких клітини вкриті особливим типом покривів – альвеольованою амфієсмою. Пластиди вторинно симбіотичні і вельми різноманітні – хлорофітного та родофітного типів. У примітивних представників ядро типово евкаріотичне, у еволюційно продвинутих представляє особливий варіант ядерного апарату – динокаріон. До відділу відносять біля 2000 видів сучасної флори. Ще близько 2000 видів відомі у викопному стані. Найдавніші рештки динофітових водоростей представлені переважно цистами (т.зв. гістрихосфериди), які знайдені у силурійських (435-460 млн. років тому) та докембрійських (600 млн. років) осадових породах.