- •1. Виникнення та походження бактеріальних, грибних, рослинних та тваринних організмів.
- •Біохімічна теорія За Опаріним, процес, який призвів до виникнення життя на Землі, може бути розділений на три етапи:
- •18.Відміни тваринної, рослинної і грибної клітини за своєю будовою та типами життєвих процесів від клітин прокаріотів.
- •25.Особливості вегетативного розмноження. Оцінка вегетативного розмноження з позицій філогенії.
- •26.Безстатеве розмноження рослин. Порівняльна характеристика безстатевого розмноження рослин і грибів. Оцінка безстатевого розмноження з позицій філогенії.
- •Комбінаційна мінливість.
- •31.Сучасна філогенентична система органічного світу – «Дерево Життя»
- •32.Синьозелені водорості у системі органічного світу. Філогенез синьозелених водоростей.
- •33.Дискокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- •34.Тубулокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу. Амебо-флагеляти. Альвеоляти. Страменопіли.
- •35.Платикристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- •38. Філогенія вищих судинних рослин. Походження, еволюція, зростання незалежності онтогенезу вищих рослини від наявності краплинно-рідкої вологи при статевому розмноженні.
- •39. Еволюція життєвого циклу вищих судинних рослин. Життєвий цикл з домінуванням спорофіта. Генеральна лінія еволюції вищих судинних рослин.
- •40. Напрямки еволюції вищих рослин. Предки вищих рослин. Мікрофільна і макрофільна лінія еволюції. Дивергенція, конвергенція і паралелізм в еволюції вищих рослин.
- •42. Ланцетник. Філогенія риб.
- •44. Філогенія рептилій
- •45. Філогенія птахів
- •46. Філогенія ссавців
- •47. Філогенія грибів
- •48. Еволюція життєвих циклів безхребетних, водоростей, грибів та грибоподібних організмів.
- •49. Сучасні погляди на еволюцію та походження грибів. Напрямки еволюції грибів та тварин.
- •50. Проблеми філогенії лишайникових організмів.(хз)
- •Фітоценологія та географія рослин
- •Конституційна структура
- •Морфологічна структура фітоценозів (синморфологія).
- •Мозаїчність
- •Вертикальна структура. Різновисотність рослин та “різноглибинність”. Ярусність. Вертикальний континуум. Фітоценотичні горизонти.
- •Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.
- •Форми циклічної динаміки. Циклічні зміни структури. Фенологічні зміни.
- •1. Екотопічні флюктуації
- •2. Фітоциклічні флюктуації
- •3. Зоогенні флюктуації
- •4. Антропогенні флюктуації
- •Фітоценологія та географія рослин
- •Модуль 3. Фізіологія адаптації
1. Екотопічні флюктуації
Кожний рік є своєрідним за метеорологічними умовами, кількістю атмосферних опадів та їх розподілом протягом року, в період активної вегетації, у окремі місяці та декади. З року в рік змінюється кількість атмосферних опадів та температурний режим. Щорічні зміни гідрологічного режиму відображаються на кількості та складі ґрунтового повітря, що, разом з різноманітністю температурного режиму, впливає на мікробіологічну активність грунтів.
Зміни середовища, у якому зростають рослини, та діяльності ґрунтових мікроорганізмів, призводять до варіювання темпів накопичення органічних речовин в грунті та їх мінералізації і як наслідок - варіює забезпеченість рослин елементами живлення. Це, у свою чергу, впливає на накопичення фітоценозами біомаси. З роками змінюються фітоклімат, світловий режим, чисельність та життєдіяльність тварин, що входять до складу біоценозу.
Для фітоценозів, які регулярно використовуються людиною як пасовища та сіножаті, особливості метеорологічних та гідрологічних умов окремих років визначають строки та форму, а інколи і можливість їх використання. Наприклад, випасання худоби на деяких луках у дощову погоду може викликати порушення дернового шару і небажані зміни у складі й продуктивності травостоїв, а у посушливі роки воно може сприятливо впливати на насінне відновлення деяких видів-компонентів лучних ценозів, наприклад - пізньоцвіту осіннього.
Вираженість екотопічних флюктуацій залежить від особливостей клімату окремих регіонів. У регіонах з різко континентальним кліматом флюктуації проявляються сильніше, ніж у регіонах з океанічним кліматом.
Рослини з багаторічними надземними пагонами реагують на зміну метеорологічних умов з року в рік не так різко, як трав'янисті рослини. Тому екотопічні флюктуації у лісах менше виражені, ніж на луках та у степах, а у лісових ценозах найбільш значні флюктуаційні зміни відбуваються у трав'янистій синузії.
2. Фітоциклічні флюктуації
Фітоциклічні флюктуації пов'язані з особливостями біологічних ритмів рослин, які утворюють даний фітоценоз. Рослини,що здатні домінувати в окремі роки завдяки особливостям життєвого циклу або своєрідності взаємовідносин з консортами, називаються ценофлюктуентами.
Так, наприклад, конюшини лучна (Trifolium pratense L.) та червонувата (T.rubens L.), як правило, приймають незначну участь у формуванні лучних фітоценозів. Але в окремі роки, коли умови зростання для них особливо сприятливі, відбувається масове перетворення їх, до цього часу пригнічених особин, у добре розвинуті, з багатьма генеративними пагонами. Конюшини стають домінуючими рослинами, але тривалість періоду переважання конюшин не перевищує 1-2 роки.
Інколи фітоциклічні флюктуації проявляються тільки на невеликих ділянках, де відбулося обнасінення певного виду та масове приживання його проростків. Це спостерігається у моно- та олігокарпічних зонтичних - дягеля (Archangelica officinalis Hotfm.), борщівника сибірського (Heracleum sibiricum L.). Дуб звичайний рясно плодоносить, в середньому, один раз за чотири роки, після чого у фітоценозі спостерігається багато його проростків.