
- •1. Виникнення та походження бактеріальних, грибних, рослинних та тваринних організмів.
- •Біохімічна теорія За Опаріним, процес, який призвів до виникнення життя на Землі, може бути розділений на три етапи:
- •18.Відміни тваринної, рослинної і грибної клітини за своєю будовою та типами життєвих процесів від клітин прокаріотів.
- •25.Особливості вегетативного розмноження. Оцінка вегетативного розмноження з позицій філогенії.
- •26.Безстатеве розмноження рослин. Порівняльна характеристика безстатевого розмноження рослин і грибів. Оцінка безстатевого розмноження з позицій філогенії.
- •Комбінаційна мінливість.
- •31.Сучасна філогенентична система органічного світу – «Дерево Життя»
- •32.Синьозелені водорості у системі органічного світу. Філогенез синьозелених водоростей.
- •33.Дискокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- •34.Тубулокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу. Амебо-флагеляти. Альвеоляти. Страменопіли.
- •35.Платикристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- •38. Філогенія вищих судинних рослин. Походження, еволюція, зростання незалежності онтогенезу вищих рослини від наявності краплинно-рідкої вологи при статевому розмноженні.
- •39. Еволюція життєвого циклу вищих судинних рослин. Життєвий цикл з домінуванням спорофіта. Генеральна лінія еволюції вищих судинних рослин.
- •40. Напрямки еволюції вищих рослин. Предки вищих рослин. Мікрофільна і макрофільна лінія еволюції. Дивергенція, конвергенція і паралелізм в еволюції вищих рослин.
- •42. Ланцетник. Філогенія риб.
- •44. Філогенія рептилій
- •45. Філогенія птахів
- •46. Філогенія ссавців
- •47. Філогенія грибів
- •48. Еволюція життєвих циклів безхребетних, водоростей, грибів та грибоподібних організмів.
- •49. Сучасні погляди на еволюцію та походження грибів. Напрямки еволюції грибів та тварин.
- •50. Проблеми філогенії лишайникових організмів.(хз)
- •Фітоценологія та географія рослин
- •Конституційна структура
- •Морфологічна структура фітоценозів (синморфологія).
- •Мозаїчність
- •Вертикальна структура. Різновисотність рослин та “різноглибинність”. Ярусність. Вертикальний континуум. Фітоценотичні горизонти.
- •Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.
- •Форми циклічної динаміки. Циклічні зміни структури. Фенологічні зміни.
- •1. Екотопічні флюктуації
- •2. Фітоциклічні флюктуації
- •3. Зоогенні флюктуації
- •4. Антропогенні флюктуації
- •Фітоценологія та географія рослин
- •Модуль 3. Фізіологія адаптації
Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.
Горизонтальна структура — це розміщення видів у біоценозі по горизонталі, так звана мозаїчність. Причина мозаїчного розміщення видів у біоценозі — неоднорідність мікрорельєфу грунтів, вплив діяльності людини, вплив тварин і рослин. Наприклад, чергування території з голим грунтом і ґрунтом, вкритим рослинністю.
Мозаїчність властива практично всім фітоценозам, тому в їх межах виділяють структурні одиниці, які дістали різні назви: консорції, синузії, парцели. Ці поняття найчастіше зустрічаються у геоботаніці.
Консорція — це сукупність видів, пов'язаних між собою трофічними і топічними зв'язками, які залежать від центрального члена консорції (ядра угруповання). У якості ядра виступає автотрофний організм — едифікатор (рослина), а компонентами консорції — тварини, мікроорганізми, гриби, які безпосередньо з ним пов'язані. Наприклад, дуб і його мешканці.
Синузія — група видів у фітоценозі, що належать до близьких життєвих форм. Наприклад, датський вчений К. Раункієр запропонував класифікацію рослин залежно від розміщення бруньок відновлення: фанерофіти (дерева, чагарники), хамефіти (дрібні чагарники висотою 10—20 см); гемікриптофіти (трав'янисті рослини, в яких стебла, листя відмирають, а коріння залишається на зиму під снігом); геофіти (бруньки відновлення розміщені на бульбах, цибулинах, кореневищах); терофіти (залишають на несприятливий період тільки насіння). Якщо в широколистяному лісі об'єднати всі фанерофіти (дерева й чагарники), це й буде синузія.
Парцела — структурна частина горизонтального розтину біогеоценозу, яка відрізняється від інших його частин складом своїх компонентів та їх властивостями. Наприклад: у дубраві ділянки дубу з наземним покровом із сниті є парцелою; в іншому місці дуб зростає на ділянці, що вкрита конвалією травневою, — це інша парцела.
Комплексність, або строкатість рослинності- поняття, що відображає неоднорідність рослинного покриву, його композицію із різних за складом і структурою рослинних комплексів. При цьому у структурі рослинного покриву однієї природної ділянки помітні гетерогенні за будовою, водно-мінеральним живленням і продуктивністю ділянки - комплекси, що чергуються між собою. Комплексність пов'язана з визначеною неоднорідністю умов середовища і часто носить випадковий характер, а не обумовлена фітоценотичними взаємодіями.
Комплексність відрізняється від мозаїчності рядом ознак:
- ділянки, що чергуються між собою, як правило, значних розмірів (до кількох сотень квадратних метрів і більше);
-вони, хоч і входять до одного масиву - лук, полів тощо, але певним чином відокремлені одна від одної;
- різняться екологією та генезисом, а отже, будовою і структурою.
Іноді говорять про синузіальну структуру рослинних угруповань, виділяючи, таким чином, особливі структурні елементи фітоценозу — синузії.
Синузії — це структурні частини рослинного співтовариства, обмежені в просторі або в часі (тобто що займають певну екологічну нішу) і відрізняються одна від іншої в морфологічному, флористичному, екологічному та фитоцинотичному відношенні.