- •3.3. Процес маркетингового дослідження
- •3.4. Оцінка ринкових можливостей фірми
- •Привабливість галузі
- •Показники оцінки перспектив розвитку сфери бізнесу
- •Перспективи розвитку сфери бізнесу
- •Метод виділення ключових факторів успіху
- •Співвідношення якості продукції і частки фірми на ринку
- •Питання для самоконтролю
Метод виділення ключових факторів успіху
Ключові фактори успіху |
Збутова мережа |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
О | |
Управлінська система |
|
Х1 |
Х2 О |
Х3 | ||
Технологія |
Х1 |
|
Х3 О |
Х2 | ||
Фінансова допомога |
|
Х1 |
Х2 Х3 |
О | ||
Імідж |
|
Х2 |
Х1 |
О Х3 | ||
Моделі продукції |
Х3 О |
О Х3 |
Х2 Х2 |
Х1 Х1 | ||
Слабкість |
Сила | |||||
конкурентів і самої фірми |
Х1, Х2 ... - конкуренти
О - фірма, що проводить дослідження
На підставі даної таблиці зіставляються "сила" даної фірми з "силою" її основних конкурентів за кожним із ключових факторів успіху. За цієї умови може з'ясуватися, що фірма не має собі рівних в організації збутової мережі (як у наведеній таблиці), але істотно програє у сфері вдосконалювання моделей продукції.
На підставі цього формулюються основні завдання щодо вироблення стратегії.
Вибір стратегії фірми
Окрім оцінки існуючого виробництва, стратегічне планування повинне виявити, яким виробництвом фірмі бажано б було зайнятися в майбутньому, в які сфери направляти свої інвестиції. Якщо проведені маркетингові дослідження і виявлені як основні існуючі, так і потенційні переваги фірми, то реалізація їх пов'язана з вибором варіанта стратегії відносно продукції фірми і ринку, на якому вона діє. Таким чином є дві групи стратегій, що доповнюють одна одну (тоді як усередині кожної групи представлені альтернативні варіанти стратегії):
стратегії відносно до продукту - визначають способи успішного збуту продукту на ринку.
стратегії відносно до ринку - характеризують політику фірми щодо зміни частки своїх СОБ на ринку.
Стратегії щодо продукту
Стратегії відносно до продукту побудовані на принципі обліку фірмою потреб ринку в плані якісних і вартісних характеристик продукту. У межах цієї групи розглядаються варіанти стратегії, що забезпечують у тій чи іншій ситуації, відповідно до специфіки фірми і ринку, успіх реалізації продукції фірми. Ці варіанти поділяються на:
стратегію диференціації;
стратегію низьких витрат;
стратегію вузької спеціалізації.
Стратегія диференціації - один з видів стратегії, що найбільш широко використовується і який полягає в політиці виділення фірмою своїх продуктів (або послуг) як особливих, відмінних від продуктів (послуг), що конкурують, чим забезпечується автономний попит на ринку. Існує багато факторів диференціації продукту, кожний з яких окремо або в комбінації з іншими факторами може бути в основі стратегії фірми.
Першим і головним фактором диференціації продукту є забезпечення його підвищеною якістю і специфічними споживчими властивостями порівняно з продуктами конкурента. Якісні характеристики продукту вимірюються не тільки естетичними або споживчими (зручність, відповідність технічним стандартам, смак тощо), але й експлуатаційними характеристиками. До них для покупця промислового устаткування належить, наприклад, продуктивність, витрата сировини, допоміжних матеріалів і енергії, витрати праці на обслуговування тощо.
Використання своїх переваг у технології, організації виробництва, монополії закупівель сировини для створення продукції підвищеної якості може складати основний напрям у стратегії маркетингу фірми.
Як показує дослідження, проведене більше ніж на 1000 фірмах, висока якість продукції, як правило, пов'язана з більш високою часткою фірми на ринку з підвищеною нормою прибутку, що видно з таблиці 3.5.
Таблиця 3.5