Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФМ 09 / Стратегічне управління Ден. Маг. 2013.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
542.21 Кб
Скачать

Питання до самоконтролю

1.У чому полягає сутність, завдання та умови розвитку цільового підходу на сучасному етапі?

2.У чому полягає роль і значення «місії організації» в стратегічному управлінні? Які ознаки грамотно сформульованої місії?

3.У чому полягає сутність поняття «ціль»?

4.Які вимоги пред’являються до розробки цілей?

5.Як класифікуються цілі у стратегічному управлінні?

  1. Що таке «дерево цілей» і які існують підходи до його побудови? Чому необхідно будувати «дерево цілей» для діяльності підприємства?

Рекомендована література

/1/, /8/, /9/, /15/, /17/, /21/

Тема 7. Вироблення стратегії організації

План вивчення теми

7.1. Сутність та зміст поняття «стратегія».

7.2. Базисні (еталонні) стратегії розвитку бізнесу.

7.3. Загальноконкурентні стратегії.

7.4. Методи портфельного аналізу.

7.5. Функціональні стратегії.

7.6. Стратегії конкуренції в епоху глобалізації.

Навчальні цілі

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні вміти:

  • Розкрити сутність категорій «стратегія», «стратегічний набір», «портфель підприємства»;

  • Давати визначення категорії «стратегія» з різних точок зору;

  • Характеризувати методи побудови стратегії;

  • Характеризувати методи аналізу та розробки «портфеля» підприємства, їх переваги й недоліки;

  • Використовувати різні методи розробки стратегій;

  • Проводити «портфельний» аналіз підприємства.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Для поглибленого вивчення даної теми студентам у першу чергу необхідно повторити основні поняття та категорії з курсів «Менеджмент», «Мікроекономіка», «Маркетинг» та інших. Студенти повинні усвідомити, що питання розробки стратегії є чи не найголовнішими в процесі стратегічного управління організацією. Розробці стратегії передують такі етапи процесу стратегічного управління: аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації, прогноз тенденцій розвитку, цілевстановлення. Аналіз зовнішнього оточення організації дає змогу ідентифікувати загрози та можливості, що об’єктивно існують у середовищі та суб’єктивно оцінені керівниками, а діагноз дозволяє виявити сильні та слабкі сторони діяльності підприємства. Саме така інформація є основою для опрацювання стратегії. Прогноз визначає напрямок розвитку організації. Далі, обираючи місію, організація визначає свій, особливий «шлях» у бізнесі. Цілі вказують на найбільш сприйнятливий стан організації в межах напрямку, окресленого прогнозом, а стратегія є специфічним планом дій, що спрямовані на досягнення поставлених цілей.

При розкритті сутності «стратегії» проблемним є питання щодо поєднання або розділення підходів до визначення «стратегії як процесу» та «стратегії як результату». «Стратегія як процес» розглядається відповідно до альтернативних шляхів досягнення цілей.

Визначення «стратегії як результату» пов’язано з ототожненням мети та стратегії і зумовлено необхідністю встановлення конкретних орієнтирів для здійснення стратегічної діяльності.

Багатоплановий характер діяльності підприємства зумовлює необхідність розробки системи стратегій, що являє собою «стратегічний набір». При вивченні цього питання необхідно в першу чергу акцентувати увагу на вимогах до «стратегічного набору», основним з яких є: орієнтація на досягнення реальних цілей; ясність змісту та розуміння необхідності застосування певного набору (системи) стратегій; ієрархічний характер, оскільки можна виокремити загальну стратегію, продуктово-товарні стратегії окремих підрозділів, основні та забезпечуючи стратегії; всебічна обґрунтованість, зваженість; гнучкість і динамічність стратегічного набору.

Тому дуже важливим є глибоке розуміння змісту та тісного взаємозв’язку основних складових «стратегічного набору». Різні автори пропонують різні співвідношення, але досліджують такі складові «стратегічного набору»: загальні стратегії, загальні конкурентні стратегії, продуктово-товарні стратегії, функціональні стратегії, ресурсні стратегії.

Студенти повинні чітко засвоїти основні види загальних стратегій. Для обґрунтування (розробки) загальних стратегій використовуються такі моделі та методи: «матриця BCG», «матриця GE-McKincey», «модель ADL-LC», «модель Д. Абеля», метод адаптивного пошуку І. Ансофа та ін.

Необхідно також усвідомлювати те, що будь-яка загальна стратегія базується на обраних загальних конкурентних стратегіях, розгорнену характеристику яких дав М. Портер. Загально конкурентні стратегії існують у таких видах: лідирування у зниженні витрат (цін); диференціація, фокусування.

При цьому слід зазначити, що поєднання загальних і загально-конкурентних стратегій залежить від характеристик галузі, загальної конкурентної позиції підприємства в середовищі, а також характеристик самого підприємства.

Вивчення питання щодо змісту, видів та характеристики функціональних стратегій необхідно розпочинати з повторення таких основних понять та категорій, як «управління», «функції управління». Функціональна стратегія – тип забезпечуючої стратегії у «стратегічному наборі», що визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй досягнення цілей, а також керованість процесами виконання загальних стратегій та місії фірми.

При вивченні цього питання слід звернути увагу на особливості розробки основних типів функціональних стратегій: маркетингової стратегії, стратегії НДПКР, виробничої стратегії, стратегії фінансування, стратегії управління персоналом та ін.

Підсумовуючи, слід зазначити, що для створення ефективного стратегічного набору кожну з його складових потрібно формулювати із залученням фахівців, які перебувають у тих підсистемах і підрозділах, що розвиватимуться на основі обраних стратегій.