Розділ VIII

РОЛЬ І МІСЦЕ СТІЙКИХ СПОЛУЧЕНЬ У ТЕКСТАХ

ДІЛОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

1. Визначення поняття “фразеологічна одиниця”, її роль у вислов-люванні

2. Джерела виникнення

3. Класифікація фразеологічних одиниць, їх використання

1. Визначення поняття “фразеологічна одиниця”, її роль

у висловлюванні

Стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення, називається фразеологічною одиницею або фразеологізмом.

За сферою вживання (із стилістичного погляду) виділяються книжні фразеологізми, які використовуються переважно в писемній формі наукового, офіційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів: болючі проблеми, заходи адміністративного впливу, зійти з орбіти, коефіцієнт корисної дії, питома вага та ін. Крім того, виді-ляються розмовно-побутові, які переважають в усному мовленні і художній літературі: вродися та вдайся; казці кінець – ділу вінець; як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться. Ще розрізняють народно-поетичні фразеологізми: хай наші вороги плачуть; не так склалось, як гадалось; будь здорова, як вода, а багата, як земля.

Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компо-нентів, цілісністю значення і автоматичним відтворенням у мовленні. Наприклад: біла ворона; море по коліна (ідіоми – виражають єдине поняття); білий як крейда (як спіна) (порівняння); вік живи, вік учись (прислів´я повчального змісту); у страху очі великі (приказки, які часто мають образний характер); лиш боротись – значить жить !; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (крилаті вислови); хто шукає, той знайде (афоризм); на городі бузина, а в Києві дядько (каламбур – гумористичне використання багатозначних слів або схожості різних слів); закручувати гайки; дати зелену вулицю (професійні вислови); багато що казати, та мало слухати; як задумав, так і зробив; вічна

пам´ять (народнопоетичні включення); питома вага; зійти з орбити; поставити на лінійку готовності; міжнародний клімат, поставити наголос, тримати за руку на пульсі (вислови термінологічного харак-теру).

Основна особливість фразеологізму полягає в тому, що незалежно від кількості слів у його складі, він виражає одне поняття і вживається у мові як готова одиниця, наприклад: впасти духом – “зневіритися”.

У реченні фразеологізм виступає як 1 член речення: Спало на думку (головний член безособового речення) – чи не повернути мені в привітне тепло батьківської хати.

2. Джерела виникнення

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

а) сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам, світ зав´язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка помолвка, обоє рябоє, кирпу гнути, стати на ноги, ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів´я і приказки;

б) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, стригти під один гребінь, закласти фундамент, відігравати роль, зводити до спільного знаменника, зні-мати стружку, на космічній швидкості, дати гарантію, підкласти міну, гірка пілюля, вимушена посадка, спіймати на гачок;

в) переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і, дивитися крізь пальці, розумній голові досить скзазати одне слово (польське), contra spem spero, omnia mea mecum porto;

г) вислови античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, піррова перемога, Діоген у бочці, авгієві стайні, між Сциллою і Харибдою, Кастальське джерело, не можна двічі увійти в ту саму річку;

д) біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень; берегти як зіницю ока; повертати на круги своя; співати Лазаря;

е) вислови відомих людей (афоризми, цитати): Хіба ревуть воли як ясла повні ? (П. Мирний), Людина – це звучить гордо (М. Горький).