- •130 Тема Функції декількох змінних
- •§1. Евклідів простір: точки, множини, збіжність
- •I Точки, множини
- •II Збіжність
- •§2. Означення функції декількох змінних
- •§3. Границя функції декількох змінних. Неперервність
- •2. Розглянемо функцію й послідовністьточок
- •§4. Частинні похідні
- •§5. Диференційованість і повний диференціал
- •§6. Похідні складних функцій
- •§7. Існування й диференційованість неявної функції
- •§8. Дотична до кривої в просторі
- •I Вектор-функція і її похідна
- •II Фізичний зміст похідної вектор-функції
- •III Рівняння дотичної
- •§9. Дотична площина до поверхні
- •§10. Похідні вищих порядків
- •§11. Екстремуми функції декількох змінних
- •§12. Найбільше й найменше значення функції в області
- •§13. Похідна за напрямом. Градієнт
- •I Похідна за напрямом
- •II Градієнт
- •III Лінії й поверхні рівня
- •§14. Метод найменших квадратів
- •I Постановка задачі й суть методу
- •II Одна корисна нерівність
- •III Дослідження системи нормальних рівнянь
§9. Дотична площина до поверхні
Розглянемо
рівняння із трьома змінними
.
Укоординатному
просторі
воно визначає
деяку поверхню (
).
Означення
1.
Точка
називаєтьсязвичайною,
якщо в цій точці
існують скінченні похідні
,
причому вони недорівнюють
нулю одночасно. У противному випадку
точка
називається особою.
Означення
2.
Пряма лінія називається дотичною
прямою
до поверхні (
) у її звичайнійточці
,
якщо вонає
дотичною
до деякої
лінії, що лежить на (
) і проходить черезточку
.
Теорема. Всі дотичні прямі до поверхні в її звичайній точці лежать в одній площині.
Доведення. Нехай лінія

лежить
на даній поверхні (
):
і проходить через їїточку
.
Це означає наступне:
1)
;
2)
існує значення
таке, що![]()
.
Продиференціюємо
тотожність із пункту 1):
≡
0.
Розглянемо
цей результат у точці
:
![]()
Ліва
частина останньої рівності – це скалярний
добуток напрямного
вектора
дотичної
до лінії
вточці
![]()
![]()
![]()
і вектора
,
проекції
якого визначаються
лише поверхнею (
) і їїточкою
і не залежать від лінії
.
Але рівність
означає, що
,
тобтовсі
дотичні
прямі до (
) у їїточці
перпендикулярнівектору
.
Це ж, у свою чергу, означає, що всі ці
прямі лежать в одній площині і
є
нормальний
вектор цієї площини. Теорема доведена.
Оначення 3. Площина, у якій лежать всі дотичні прямі до поверхні в її звичайній точці, називається дотичною площиною.
Рівняння
дотичної площини до поверхні (
):
у її звичайнійточці
має
вигляд
![]()
У випадку
явного завдання поверхні (
):
рівняння дотичної площини таке:
.
Означення
4.
Пряма, що проходить через точку
поверхні (
) і перпендикулярнадотичній
площині,
називається нормаллю до поверхні.
Рівняння нормалі (канонічні):
![]()
Приклад.
До поверхні (
):
провести дотичну площину
,паралельну
площині
:
.
Розв‘язування.
Нормальний вектор дотичної площини
складається
із час-тинних
похідних функції
![]()
,обчислених
у точці
дотику:
![]()
Тому що
,
те
й,
отже
,
тобто
![]()
Таким
чином, точка
дотику
така:
Але
значить
її коор-динати задовольняють рівнянню
(
):
.
Звідси
й
Маємодві
точки
дотику
(і дві
дотичні площини):
и
.
Рівняння дотичних площин
и.![]()
Після спрощення одержимо:
и
.
Приведемо ряд задач для самостійного розв‘язування.
Дано поверхню (
):
Довести, що будь-якадотична
площина до (
) утворює із координатними площинами
тетраедр постійногооб'єму.Дано поверхню (
):
.
Довести, що будь-якадотична
площина до (
)відтинає
від координатних осей відрізки, сума
довжин яких постійна.Дано поверхню (
):
де
–диференційована
функція. Довести, що всі дотичні площини
до (
) перетинаються в однійточці.
Лекція 20
§10. Похідні вищих порядків
Якщо
функція
має частинні похідні
і
в
кож-ній
точці
деякої області
,
то вони являють собою функціїдвох
змінних,
визначенні
в
.
Можетрапитися,
що ці функції мають в
частинні похідні. Тоді ці похідні
називаються частинними похідними
другого порядку
,
,
,
.
Використовуються й інші позначення, наприклад:
,
.
Похідні
й
називаються змішаними похіднимидругого
порядку. При деяких умовах змішані
похідні не залежать від порядку
диференціювання.
Теорема.
Нехай функція
має вобласті
частинні похідні
.
Нехай, крім того,змішані
похідні
й
неперервні
в
.
Тоді має місце рівність
=
.
Аналогічно
похідним другого порядку вводяться
частинні похідні третього,
четвертого,
…,
-го
порядку. Для змішаних похідних вищих
порядків залишається
справедливою
сформульована вище теорема.
