- •130 Тема Функції декількох змінних
- •§1. Евклідів простір: точки, множини, збіжність
- •I Точки, множини
- •II Збіжність
- •§2. Означення функції декількох змінних
- •§3. Границя функції декількох змінних. Неперервність
- •2. Розглянемо функцію й послідовністьточок
- •§4. Частинні похідні
- •§5. Диференційованість і повний диференціал
- •§6. Похідні складних функцій
- •§7. Існування й диференційованість неявної функції
- •§8. Дотична до кривої в просторі
- •I Вектор-функція і її похідна
- •II Фізичний зміст похідної вектор-функції
- •III Рівняння дотичної
- •§9. Дотична площина до поверхні
- •§10. Похідні вищих порядків
- •§11. Екстремуми функції декількох змінних
- •§12. Найбільше й найменше значення функції в області
- •§13. Похідна за напрямом. Градієнт
- •I Похідна за напрямом
- •II Градієнт
- •III Лінії й поверхні рівня
- •§14. Метод найменших квадратів
- •I Постановка задачі й суть методу
- •II Одна корисна нерівність
- •III Дослідження системи нормальних рівнянь
§5. Диференційованість і повний диференціал
Нагадаємо,
що повним приростом
функції
вточці
на-зиваєтьсярізниця
![]()
Означення
1.
Функція
називаєтьсядиференційованою
у точці
,
якщо їїповний
приріст
у цій точці
може бути записаний у вигляді:
![]()
де А,
В
– деякі числа, що не залежать від
,
аα
і β – нескінченно
малі
при
![]()
Теорема
1.
Якщо функція
диференційована
в
точці
,
то: 1) вона неперервна в ційточці;
2) вона має в цій точці
скінченні
похідні,
причому
.
Доведення
першого твердження
відразу випливає з (1) і зауваження до
§3. Для доведення другого твердження
покладемо в (1)
тоді
Розділившиобидві
частини
рівності на
й спрямовуючи
до нуля,одержимо:
тобто
![]()
Аналогічно
доводиться й
![]()
На відміну від функцій однієї змінної (для яких диференційованість рівносильна існуванню скінченної похідної), для функцій декількох змінних з існування частинних похідних не випливає неперервність і диференційованість. Це доводиться наступним прикладом.
Приклад. Розглянемо функцію

Обчислимо
похідну по
на початку координат:
.
Аналогічно
В той же час ця функція неє
неперервною (а отже, є
не-
диференційованою)
на початку координат, тому що її границя
в цій точці
не існує (див.
приклад 2 §3).
Таким
чином, функція
має
скінченні похідні вточці
,
але неє
неперервною в цій точці.
Ця ситуація пов'язана з тим, що існування
частинних
похідних
у точці
визначається
поводженням
функції на прямих
а неперервність залежить відповодження
функції у всьому околі
точки
М0.
Приймемо без доведення теорему, що встановлює достатні умови диференційованості.
Теорема
2.
Якщо функція
має
частинні похідні в деякому
околі точки
і ці похідні неперервні в самійточці
,
то функціядиференційована
в точці
.
Означення
2.
Головна частина повного приросту
диференційованої
функції, лінійна щодо приростів
аргументів, називається повним
диференціалом функції
й
позначається символом
:
![]()
Якщо домовиться вважати диференціалами незалежних змінних їхні прирости, то формула (2) прийме вид:
![]()
Позначимо:
це
відстань між точками
й
.
Очевидно, що наближення
до нулярівносильне
одночасному наближенню до нуля приростів
і
.
Формулу (1) можна тепер переписати у
вигляді
![]()
Звідси
при малих
і
одержимо
наближену формулу
,
яка використовується в наближених обчисленнях.
Зауваження.
З
геометричної точки зору, диференційованість
функції
в
точці
означає наявність дотичної площини до
графіку
функції в точці
(див.
нижче §8).
§6. Похідні складних функцій
Приведемо без доведення ряд формул диференціювання складних функцій. Всі функції, що зустрічаються, однієї або декількох змінних, вважаємо диференційованими.
1. Якщо
то
![]()
2. Якщо
,
а
то для складної функції однієїзмінної
z(u(x),v(x))
маємо
![]()
або, використовуючи інші позначення,
![]()
Зокрема,
якщо
а
,
то
![]()
У цьому
випадку похідну
називають повноюпохідною,
на відміну від
–
частинної похідної.
3. Якщо
,
а
й
,
то для складної функціїдвох
змінних
маємо:
(3)
Зауваження 1. Формули (1), (2), (3) легко узагальнюються на випадок функцій трьох і більше змінних.
Зауваження
2.
Формули
(1), (2), (3) необхідні в теорії для одержання
інших важливих результатів. На практиці
у випадку конкретних функцій неважко
виключити залежність функції від
проміжних змінних.
Наприклад, якщо
а
й
,
то
як функція
має вигляд![]()
