- •104 Тема дослідження функцій за допомогою похідних
 - •§1. Умова сталості функції
 - •§2. Умова монотонності функції
 - •§3. Дослідження функції на екстремум
 - •§4. Дослідження функції на опуклість і перегин
 - •I Напрямок опуклості (увігнутості)
 - •II Точки перегину
 - •§5. Асимптоты графіка функції
 - •I Вертикальні асимптоти
 - •II Горизонтальні асимптоти
 - •III Похилі асимптоти
 - •§6. Загальна схема дослідження функції
 - •§7. Найбільше й найменше значення функції на проміжку
 - •Тема формули тейлора й маклорена
 - •§1. Формула Тейлора для многочлена. Біном Ньютона
 - •§2. Формула Тейлора для довільної функції
 - •I Означення
 - •II Формула Тейлора із залишковим членом у формі Пеано
 - •III Формула Тейлора із залишковим членом у формі Лагранжа
 - •§3. Формула Маклорена. Оцінка Rn(X)
 - •I Формула Маклорена
 - •II Універсальна оцінка залишкового члена
 - •§4. Розкладання по формулі Маклорена деяких елементарних функцій
 - •§5. Застосування формули Маклорена
 - •I Обчислення границь
 - •II Наближені обчислення
 - •Iiі Дослідження функцій
 
§4. Розкладання по формулі Маклорена деяких елементарних функцій
          I.
 
.
 
Оскільки
й
,
то формула Маклорена
має вигляд 
![]()
де: 
1) 
![]()
   2)
,
для будь-якого проміжку 
(очевидно, що 
).
         II.
 
.
 Відомо,
що
 
Тоді:
                            ![]()
Умови
теореми з §3 виконані на всій осі з
Формула
Маклорена
має вигляд   
![]()
де:
1)
![]()
   2) 
.
           На
перший погляд написані форми для 
відрізняються
від загальних
результатів. Але треба не забувати, що,
загалом кажучи, у розкладанні для 
можна
дописати ще один
член з
,
тільки коефіцієнт при цієй степені
дорівнює нулю.
         III.
 
.
Аналогічно попередньому неважко одержати
                  
![]()
де: 1) 
![]()
   2)
.
         IV.
 
.
 Насамперед,
маємо 
.
Тепер можна використати
формулу дифе-ренціювання степеневої
функції: 
                  
![]()
При 
Формула
Маклорена
має вигляд (з
урахуванням
того, що 
):
![]()
де: 1) 
![]()
   2) 
![]()
Відзначимо,
що для оцінки залишкового члена для 
потрібна
форма 
,
відмінна від форми Пеано
й Лагранжа.
Крім того, користуватися розкладанням
у наближених обчисленнях можна тільки
для 
:
тільки
для таких значень
.
         V.
 
.
Оскільки
то
![]()
Формула Маклорена для цієї функції має вигляд:
Тут для
залишкового члена маємо: 
Як
і у випадку логарифмічної функції для
оцінки 
потрібна форма, відмінна від Пеано
й Лагранжа.
Більш докладно про це
ми будемо говорити
в третьому семестрі в темі «Степеневі
ряди». Відзначимо тільки, що написаним
розкладанням у наближених обчисленнях
можна користуватися лише для  
![]()
            VI.
 Інші функції.
 Користуючись відомими розкладаннями,
можна, не обчислюючи похідних, безпосередньо
писати розкладання із залишковим членом
у формі Пеано
й для більш
складних функцій. При цьому всі степені
х,
до призначеної включно, враховуємо
точно, а більш
високі степені будемо відразу включати
в 
(не
виписуючи їх).
           Приклад
1.
 Написати розкладання
функції 
до
.
З пункту I маємо:
де
залишковий член
 
,
тому що 
.
Далі, пункт II
дає:
.
У такий спосіб
                    
![]()
Після
спрощення одержимо
шукане розкладання  
![]()
             Приклад
2.
 Написати розкладання функції 
до
члена с.![]()
Згідно IV,
              
![]()
                                                        
.
Необхідне
розкладання для  
(див.
III)
 випишемо в декількох
варіантах:
![]()
![]()
.
З огляду
на, крім усього, і 
~
–0,5х2,
  х→
0,  одержимо:
![]()
Після приведення подібних членів будемо мати:
.
§5. Застосування формули Маклорена
I Обчислення границь
В §11
теми «Введення в математичний аналіз»
були наведені
т.зв. асимптотичні
формули (ще говорять
«асимптотичні
оцінки») такі,
як: 
![]()
(при
)
і т.п. Фактично вони є
окремими випадками формул Маклорена
для відповідних функцій. Для обчислення
простих границь  тих формул було досить.
Однак, при роботі зі
складними границями потрібні формули
Маклорена
більш
високого порядку. Наприклад, границя
                                                   
![]()
за
допомогою формули  
обчислити
неможливо, тому що
![]()
Якщо ж
візьмемо для 
формулу
Маклорена
третього порядку 
,
легко одержимо
![]()
                                                                     
   
![]()
Розглянемо більш складні приклади.
Приклад 1. Обчислити границю
![]()
Для обчислення використовуємо такі формули:
![]()
,
де 
![]()
![]()
Маємо:

.
 
         Приклад
2.
 Часто студенти вважають,
що при  
![]()
.
Доведемо за означенням, що це не так. Дійсно,

Обчислимо
окремо межу показника степеня,
використовуючи формулу Мак-лорена
  
із
 
при
:

                                                                     
                       

Використовуючи
неперервність показникової функції,
можемо записати:  
.
Отримана
границя відмінна
від 1, це й означає, що передбачувана
еквівалентність невірна.
