- •104 Тема дослідження функцій за допомогою похідних
- •§1. Умова сталості функції
- •§2. Умова монотонності функції
- •§3. Дослідження функції на екстремум
- •§4. Дослідження функції на опуклість і перегин
- •I Напрямок опуклості (увігнутості)
- •II Точки перегину
- •§5. Асимптоты графіка функції
- •I Вертикальні асимптоти
- •II Горизонтальні асимптоти
- •III Похилі асимптоти
- •§6. Загальна схема дослідження функції
- •§7. Найбільше й найменше значення функції на проміжку
- •Тема формули тейлора й маклорена
- •§1. Формула Тейлора для многочлена. Біном Ньютона
- •§2. Формула Тейлора для довільної функції
- •I Означення
- •II Формула Тейлора із залишковим членом у формі Пеано
- •III Формула Тейлора із залишковим членом у формі Лагранжа
- •§3. Формула Маклорена. Оцінка Rn(X)
- •I Формула Маклорена
- •II Універсальна оцінка залишкового члена
- •§4. Розкладання по формулі Маклорена деяких елементарних функцій
- •§5. Застосування формули Маклорена
- •I Обчислення границь
- •II Наближені обчислення
- •Iiі Дослідження функцій
§4. Розкладання по формулі Маклорена деяких елементарних функцій
I.
.
Оскільки
й
,
то формула Маклорена
має вигляд
![]()
де:
1)
![]()
2)
,
для будь-якого проміжку
(очевидно, що
).
II.
.
Відомо,
що
Тоді:
![]()
Умови
теореми з §3 виконані на всій осі з
Формула
Маклорена
має вигляд
![]()
де:
1)
![]()
2)
.
На
перший погляд написані форми для
відрізняються
від загальних
результатів. Але треба не забувати, що,
загалом кажучи, у розкладанні для
можна
дописати ще один
член з
,
тільки коефіцієнт при цієй степені
дорівнює нулю.
III.
.
Аналогічно попередньому неважко одержати
![]()
де: 1)
![]()
2)
.
IV.
.
Насамперед,
маємо
.
Тепер можна використати
формулу дифе-ренціювання степеневої
функції:
![]()
При
Формула
Маклорена
має вигляд (з
урахуванням
того, що
):
![]()
де: 1)
![]()
2)
![]()
Відзначимо,
що для оцінки залишкового члена для
потрібна
форма
,
відмінна від форми Пеано
й Лагранжа.
Крім того, користуватися розкладанням
у наближених обчисленнях можна тільки
для
:
тільки
для таких значень
.
V.
.
Оскільки
то
![]()
Формула Маклорена для цієї функції має вигляд:
Тут для
залишкового члена маємо:
Як
і у випадку логарифмічної функції для
оцінки
потрібна форма, відмінна від Пеано
й Лагранжа.
Більш докладно про це
ми будемо говорити
в третьому семестрі в темі «Степеневі
ряди». Відзначимо тільки, що написаним
розкладанням у наближених обчисленнях
можна користуватися лише для
![]()
VI.
Інші функції.
Користуючись відомими розкладаннями,
можна, не обчислюючи похідних, безпосередньо
писати розкладання із залишковим членом
у формі Пеано
й для більш
складних функцій. При цьому всі степені
х,
до призначеної включно, враховуємо
точно, а більш
високі степені будемо відразу включати
в
(не
виписуючи їх).
Приклад
1.
Написати розкладання
функції
до
.
З пункту I маємо:
де
залишковий член
,
тому що
.
Далі, пункт II
дає:
.
У такий спосіб
![]()
Після
спрощення одержимо
шукане розкладання
![]()
Приклад
2.
Написати розкладання функції
до
члена с.![]()
Згідно IV,
![]()
.
Необхідне
розкладання для
(див.
III)
випишемо в декількох
варіантах:
![]()
![]()
.
З огляду
на, крім усього, і
~
–0,5х2,
х→
0, одержимо:
![]()
Після приведення подібних членів будемо мати:
.
§5. Застосування формули Маклорена
I Обчислення границь
В §11
теми «Введення в математичний аналіз»
були наведені
т.зв. асимптотичні
формули (ще говорять
«асимптотичні
оцінки») такі,
як:
![]()
(при
)
і т.п. Фактично вони є
окремими випадками формул Маклорена
для відповідних функцій. Для обчислення
простих границь тих формул було досить.
Однак, при роботі зі
складними границями потрібні формули
Маклорена
більш
високого порядку. Наприклад, границя
![]()
за
допомогою формули
обчислити
неможливо, тому що
![]()
Якщо ж
візьмемо для
формулу
Маклорена
третього порядку
,
легко одержимо
![]()
![]()
Розглянемо більш складні приклади.
Приклад 1. Обчислити границю
![]()
Для обчислення використовуємо такі формули:
![]()
,
де
![]()
![]()
Маємо:

.
Приклад
2.
Часто студенти вважають,
що при
![]()
.
Доведемо за означенням, що це не так. Дійсно,

Обчислимо
окремо межу показника степеня,
використовуючи формулу Мак-лорена
із
при
:


Використовуючи
неперервність показникової функції,
можемо записати:
.
Отримана
границя відмінна
від 1, це й означає, що передбачувана
еквівалентність невірна.
