- •Тема дослідження функцій за допомогою похідних
- •§1. Умова сталості функції
- •§2. Умова монотонності функції
- •§3. Дослідження функції на екстремум
- •§4. Дослідження функції на опуклість і перегин
- •I Напрямок опуклості (увігнутості)
- •II Точки перегину
- •II Горизонтальні асимптоти
- •III Похилі асимптоти
- •§5. Асимптоты графіка функції
- •I Вертикальні асимптоти
- •§6. Загальна схема дослідження функції
- •§7. Найбільше й найменше значення функції на проміжку
- •Тема формули тейлора й маклорена
- •§1. Формула Тейлора для многочлена. Біном Ньютона
- •§2. Формула Тейлора для довільної функції
- •I Означення
- •II Формула Тейлора із залишковим членом у формі Пеано
- •III Формула Тейлора із залишковим членом у формі Лагранжа
- •§3. Формула Маклорена. Оцінка Rn(X)
- •I Формула Маклорена
- •II Універсальна оцінка залишкового члена
- •§4. Розкладання по формулі Маклорена деяких елементарних функцій
- •§5. Застосування формули Маклорена
- •I Обчислення границь
- •II Наближені обчислення
- •Iiі Дослідження функцій
II Формула Тейлора із залишковим членом у формі Пеано
Теорема 1. Нехай функція має в точці похідні до п-го порядку включно. Тоді для залишкового члена має місце рівність
при
Доведення.
Насамперед, помітимо, що існування
похідних
означає наступне: функція
має похідні до
-го
порядку в деякому околі
точки
,
і має похідну п-го
порядку в самій точці
.
Для доведення теореми досить показати, що
У силу
співвідношень (2) до цієї границі можна
(
)
раз
застосувати
правило Бернуллі-Лопиталя:
З огляду на всі ті ж співвідношення (2), останню границю можна записати як
Але ця
границя є не що інше, як визначення
похідної функції
в
точці
,
тобто вона дорівнює
.
Але в силу
(2) ця похідна дорівнює
.
Отже
Теорема доведена.
Випишемо формулу Тейлора з урахуванням доведеної теореми:
(3)
Зауваження 1. Форма Пеано залишкового члена корисна при використанні формули Тейлора для обчислення границь.
Зауваження
2.
Формула (3) є
природним узагальненням формули
нескінченно малих приростів
(тема «Похідна», §4),
яку можна записати так:
вона
виходить
із (3) при п
=
1.
III Формула Тейлора із залишковим членом у формі Лагранжа
Приведемо без доведення наступну теорему.
Теорема
2.
Нехай функція
має
в деякому проміжку, що містить
точку
,
похідні до
-го
порядку
включно. Тоді для кожного
із
цього проміжку знайдеться
точка
така,
що
Зауваження
1.
Форма Лагранжа
залишкового члена використовується
в тих випадках, коли потрібно приблизно
обчислити
при фіксованому
значенні
,
відмінному
від
.
Залишковий член у цій формі нагадує
наступний,
черговий,
член формули Тейлора,
тільки
обчислюється
не в точці
,
а в деякій точці
між
і
.
Випишемо формулу Тейлора з урахуванням теореми 2:
§3. Формула Маклорена. Оцінка Rn(X)
I Формула Маклорена
Формулу
Тейлора
в окремому випадку, коли
, прийнято
називати формулою Маклорена.
Запишемо цю формулу для довільної
функції
.
Тут залишковий член має вигляд:
а) у формі Пеано
б) у формі Лагранжа
II Універсальна оцінка залишкового члена
Залишковий член (вірніше, його абсолютна величина) є не що інше як похибка, що виникає при заміні функції її многочленом Тейлора. Саме для успішного застосування формули Тейлора в наближених обчисленнях і потрібна оцінка залишкового члена. Така оцінка дається наступною теоремою.
Теорема.
Нехай
функція
має
в проміжку
похідні
всіх порядків, які рівномірно обмежені
в сукупності, тобто існує число
таке,
що
Тоді
для
,
маємо універсальну оцінку:
(1)
Ця оцінка відразу випливає з форми Лагранжа залишкового члена й з умов теореми.
В
§6 теми «Введення в математичної
аналіз» було доведено, що
для
.
Якщо
,
то
й ця
границя тим більше дорівнює 0.
Звідси випливає, що, вибираючи досить
великий номер
,
ми можемо зробити праву частину (1) менше
будь-якого додатного числа. Це дає нам
можливість застосовувати формулу
Маклорена
для наближеного обчислення функцій
(задовольняючих
умовам теореми) з
наперед заданою точністю.
Лекція 16
