- •7.091501: "Комп'ютерні системи та мережі"
- •7.091502: ”Системне програмування”
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості
- •Задачі на теорію множин
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Завдання
- •Зобразити множину ab-c
- •Приклад відношень g
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Задачі на теорію множин
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Формули з’єднань
- •Біном Ньютона
- •2) Основна властивість біноміальних коефіцієнтів
- •Правило суми
- •Перестановки
- •Перестановки з повторенням
- •Розміщення
- •Розміщення з повтореннями
- •Сполучення
- •Сполучення з повтореннями
- •Біном Ньютона
- •Поліноміальна формула
- •Задачі для самостійної роботи студента
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні відомості.
- •Лінійні рекурентні співвідношення з постійними коефіцієнтами
- •Твірна функція
- •Розбиття множини на підмножини
- •Задачі по темі Твірні функції:
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5.
- •Теоретичні відомості
- •Способи збереження інформації о графах
- •Задачі на теорію графів
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Ізоморфізм графів
- •Досяжність і зв’язність.
- •Орієнтовані графи
- •Процедура пошуку в глибину у графі
- •Пошук у ширину
- •Ейлерові цикли
- •Гамільтонові цикли
- •Алгоритми пошуку мінімальних шляхів у графі
- •Задачі на теорію графів
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Плоскі графи. Розфарбування графа
- •Контрольні питання
- •Пошук максимального потоку у мережі
- •Задачі з теорії графів
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Лабораторна робота №8.
- •Теоретичні відомості
- •Задачі з теорії кодування
- •Задачі для самостійної роботи студентів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Теоретичні відомості.
Рекурентне співвідношення має порядок k, якщо воно дозволяє виразити f(n+k) через f(n), f(n+1),…,f(n+k-1).
Наприклад, f(n+2)=f(n)f(n+1)-3f2(n+1)+1 - рекурентне співвідношення другого порядку, а f(n+3)=6f(n)f(n+3)+f(n+1) - рекурентне співвідношення третього порядку.
Якщо задано рекурентне співвідношення k-го порядку, то йому задовольняє нескінченно багато послідовностей. Справа в тому, що перші k елементів послідовності можна задати зовсім довільно - між ними немає ніяких співвідношень. Але якщо перші k елементів задані, те всі інші елементи визначаються однозначно. Користуючись рекурентним співвідношенням і початковими членами, можна один за іншим виписувати члени послідовності. Але в багатьох випадках потрібно довідатися тільки один певний член послідовності, а інші не потрібні. У цих випадках зручніше мати явну формулу для n-го члена послідовності.
Рішенням рекурентного співвідношення є послідовність, якщо при підстановці цієї послідовності співвідношення тотожно виконується.
Наприклад, послідовність 2,4,8,…,2n,… є одним з рішень рекурентного співвідношення f(n+2)=3f(n+1)-2f(n).
Загальний член цієї послідовності має вигляд f(n)=2n. Виходить, f(n+2)=2n+2, f(n+1)=2n+1. Але при кожному n має місце тотожність 2n+2= 3·2n+1-2·2n. Тому 2n є рішенням зазначеного співвідношення.
Рішення рекурентного співвідношення k-го порядку називається загальним, якщо воно залежить від k довільних постійних C1, C2,…, Ck і шляхом підбора цих постійних можна одержати будь-яке рішення даного співвідношення.
Лінійні рекурентні співвідношення з постійними коефіцієнтами
Для рішення рекурентних співвідношень загальних правил немає. Однак існує клас співвідношень, що розв'язується однаковим методом. Це - рекурентні співвідношення виду
f(n+k) = a1f(n+k-1)+ a2f(n+k-2)+ … + akf(n),
де а1, а2,…, аk - деякі числа. Такі співвідношення називають лінійними рекурентними співвідношеннями з постійними коефіцієнтами.
Розглянемо, як вирішуються такі співвідношення при k=2, тобто вивчимо співвідношення виду f(n+2)= a1f(n+1)+ a2f(n).
Рішення цих співвідношень засновано на наступних двох твердженнях:
Якщо f1(n) і f2(n) є рішеннями рекурентного співвідношення, то при будь-яких числах A і B послідовність f(n)=A f1(n)+B f2(n) також є рішенням цього співвідношення.
Якщо r1 є коренем квадратного рівняння r2= a1 r+ a2, то послідовність 1, r1, r12,… r1n-1 є рішенням рекурентного співвідношення f(n+2)= a1f(n+1)+ a2f(n).
Із тверджень 1 та 2 випливає наступне правило рішення лінійних рекурентних співвідношень другого порядку з постійними коефіцієнтами.
Нехай дане рекурентне співвідношення f(n+2)= a1f(n+1)+ a2f(n). Складемо квадратне рівняння r2= a1 r+ a2, яке називається характеристичним для даного співвідношення. Якщо це рівняння має два різних корені r1 , r2, то загальне рішення співвідношення має вигляд .
Якщо це рівняння має два рівних корені r1 , r2, то загальне рішення співвідношення має вигляд .
Метод рекурентних співвідношень дозволяє вирішувати багато комбінаторних задач. Але в ряді випадків рекурентні співвідношення досить важко скласти. Найчастіше ці труднощі вдається обійти, використавши твірні функції.