15.3.5. Примітки до фінансової звітності.

Складовою частиною річної фінансової звітності є Примітки. Обов’язковість подання Приміток у складі річної фінансової звітності визначається Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а порядок їх складання - окремими П(С)БО та наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. №302 “Про Примітки до річної фінансової звітності”.

Наказом № 302 було затверджено типову форму фінансової звітності №5 “Примітки до річної фінансової звітності” і порядок її заповнення. Крім надання інформації, у типовій затвердженій формі для різних видів підприємств встановлені різні вимоги до розкриття додаткової інформації.

Згідно з вимогами П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

- облікову політику підприємства;

- інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);

- інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

- принципів оцінки статей звітності;

- методів обліку щодо окремих статей звітності.

В кінці кожного П(С)БО наводиться перелік інформації, яка підлягає розкриттю у Примітках за розділами обліку або до окремих фінансових звітів.

Процедури виправлення помилок та внесення змін у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

П(С)БО 6 визначає, яким чином мають відображатися в бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності такі події, як: виправлення помилок; зміни в облікових оцінках; зміни в обліковій політиці; події після дати балансу.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Помилки, що виявлені за поточний період слід виправляти у звичайний спосіб - сторнуванням або додатковими записами на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Помилки, що мають вплив на доходи або витрати поточного періоду, відображаються при цьому на відповідних рахунках доходів та витрат. Обидва методи дають змогу надати вірну інформацію за поточний рік після виправлень, що відповідає вимогам чинних П(С)БО.

Стандартом передбачається, що облікова оцінка може переглядатися у разі: зміни обставин, на яких базувалася ця оцінка, або отримання додаткової інформації.

Наслідки зміни в облікових оцінках необхідно включати до тієї ж самої статті Звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки.

Наслідки зміни облікових оцінок необхідно включати до Звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Зміни в обліковій політиці, тобто, за визначенням - у системі принципів, методів та процедур, що встановлюється на підприємстві для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, можуть здійснюватись:

- якщо змінюється законодавче та нормативне регулювання системи бухгалтерського обліку;

- якщо такі зміни необхідні для забезпечення більш достовірного відображення подій або операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

З метою дотримання принципу послідовності та для забезпечення співставності даних фінансової звітності зміни до облікової політики підприємств бажано вносити з початку звітного року. Для внесення змін в облікову політику необхідно мати достатнє обґрунтування у вигляді даних, що свідчать про їх необхідність. Якщо, наприклад, раніше прийняте положення облікової політики базувалось на статистичних даних, то рішення про внесення змін може бути прийнятим лише на підставі нових не менш репрезентативних статистичних даних.

Слід мати на увазі, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення. Винятком з цього правила є випадок, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. У такому разі облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

- коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

- повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

П(С)БО 6 вимагає врахування в обліку та звітності подій, що відбулися після звітної дати. Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у Примітках до фінансової звітності.

Спосіб внесення змін в обліку та звітності в даному випадку залежить від того, чи пов’язана нова інформація з умовами, які існували на дату балансу, або вона вказує на умови, що виникли після цієї дати.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов’язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов’язань.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події розкриваються у Примітках до фінансової звітності, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

У Примітках до фінансової звітності слід розкривати таку інформацію:

1) щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

- зміст і суму помилки;

- статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;

- факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення;

2) щодо змін в обліковій оцінці:

- зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди;

3) щодо змін в обліковій політиці:

- причини та суть змін;

- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або - обґрунтування неможливості її достовірного визначення;

- факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільності її переобрахунку.

4) щодо подій, що відбулися після дати балансу (у разі необхідності розкриття події):

- зміст події;

- оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

Виправлення помилок минулих періодів і зміни в обліковій політиці, які відображаються шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року, будуть показані у Відомості 7.2 аналітичних даних рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Більш детальне пояснення щодо цих операцій наводиться у Бухгалтерській довідці до Відомості 7.2. Якщо коригування нерозподіленого прибутку минулого періоду приводить до його збільшення, то така операція буде відображена у Журналі 7, який складається за кредитом рахунків капіталу та забезпечення зобов’язань.

Події після дати балансу, які вимагають коригування певних активів та зобов’язань відображаються у регістрах обліку цих активів і зобов’язань шляхом сторнування або додаткових записів. Процедура виправлення помилок має бути узгоджена з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Література:

основна – 1-4, 8-9, 11-13.

додаткова – 17, 19-21, 30-31.