Лекція № 17

17 Приймальний контроль сировини і товарної продукції

17.1 Правила прийняття палива за якістю

Вся продукція кожного підприємства підлягає прийняттю за якістю.

Прийняття палива за якістю здійснюється приймальним апаратом або інспекцією. На підприємствах постачальника, де вони відсутні, відправку палива споживачам виконують тільки після прийняття його відділом технічного контролю (ВТК) даного підприємства.

Прийняття палива здійснюють на основі стандартів, технічних умов або тимчасових.

Прийняття палива виконують за даними попереднього контролю ВТК шляхом зовнішнього огляду, відбору проб і їх дослідження.

Паливо, призначене до відправки споживачам, підлягає попереднього контролю за якістю.

Дані результатів попереднього контролю підприємство постачальника надає приймальному апарату або інспекції до чи одночасно з пред’явленням палива до відправки. Паливо підлягає зовнішньому огляду, при якому встановлюється: відсутність течії або краплепадіння; відповідність класу за розміром кусків; вміст дрібноти і мінеральних домішок (породи) з розмірами кусків 25 мм і більше.

Паливо, що дає течію або краплепадіння з вагонів, до відправки не допускається.

Зовнішній огляд і відбір проб палива здійснюють:

а) у залізничних вагонах – в процесі відвантаження і після її закінчення;

б) на складах зберігання – коли паливо підготовлено до здавання;

в) на транспортерах і в шахтних вагонетках – коли паливо здається підприємством споживачу безпосередньо;

г) у вантажівках і інших транспортних засобах.

Відвантаження палива в транспортні засоби с остатками вантажів, що раніше перевозились, як з внутрішньої, так і з зовнішньої сторони, забороняється.

Прийнятим до відправки вважається паливо, від якого відібрана товарна проба, що оформлена посвідченням.

Товарні проби в залежності від їх призначення підрозділяють на:

розрахункові – для розрахунків за паливо за якістю;

контрольні – для визначення показників палива, що викликає сумніви за якістю;

збірні – для отримання середньомісячної характеристики якості по окремим класам і маркам палива, які відвантажується підприємством.

Відвантажено паливо повинно відповідати марці, класу і іншим показникам, встановленим ДСТ, ТУ або тимчасовими нормами.

При зважуванні вагонів забороняється довантажувати їх паливом, що не відповідає марці і класу палива, завантаженого у вагон.

Якщо паливо, яке пред’явлено до прийняття, по результатам попереднього контролю і зовнішнього огляду не викликає сумнівів в його відповідності встановленим нормам показників якості, то здійснюють відбір розрахункової проби.

Від палива, що викликає сумніви, відбирають контрольні проби для хімічного аналізу і для механічного дослідження. До отримання результатів механічних і хімічних досліджень контрольних проб паливо до відправки не допускається.

Якщо аналіз контрольних проб підтвердить відповідність якості палива встановленим нормам, то ці проби вважаються одночасно і розрахунковими.

Проби для лабораторних досліджень відбирають за ДСТУ 4096-2002 [6], а проби для визначення вмісту дрібноти і мінеральних домішок (породи) за ГОСТ 1916-75 (додаток Б).

Відбір товарних проб оформляють посвідченнями, у які заносять результати досліджень. Браковку палива (в тому числі і за контрольними пробам), а також відбір проб для механічних досліджень оформляють актами.

Для лабораторних досліджень від товарної проби готують два екземпляри лабораторної проби: один негайно відправляють в лабораторію постачальника, а другий зберігають в якості арбітражної проби.

За умовами договору або письмовій вимозі споживача готують і відправляють йому третій екземпляр лабораторної проби.

Арбітражні проби повинні зберігатися в спеціальному приміщенні протягом двох місяців с моменту відбору проби.

На кожну одночасно відвантажену споживачу партію палива постачальник зобов’язаний скласти і вислати споживачу посвідчення про якість палива протягом 24 годин с моменту закінчення відбору проби.

В посвідченні повинні бути вказані: номери вагонів, найменування шахти (розрізу, фабрики), марка, клас вугілля, зольність, вміст вологи, сірки і інші показники, які передбачені стандартами, ТУ або тимчасовими нормами для окремих споживачів, а також номер стандарту, по якому відвантажено паливо.