10.2 Стадії підготовки проб

1. Об'єднана проба дробиться до крупності 0 - 3мм або 0 - 10мм і скорочується до необхідної маси. Якщо крупність проби більше 150мм спочатку дроблять до 20 (25) мм.

2. Скорочена частина дільником ділиться на необхідну кількість екземплярів лабораторної проби. Маса кожного екземпляра повинна бути не менше 0,5 кг Для визначення показників якості може використовуватися будь-який екземпляр лабораторної проби.

3. Для визначення загальної вологості лабораторну пробу висипають на лист шаром не більше 10мм, встановлюють в нагріту сушильну шафу і підсушують при температурі від 30 до 55⁰С (повільне підсушування) або від 105 до 135⁰С (прискорене підсушування) до приблизно атмосферної вологості. Якщо на визначувані показники впливає підвищена температура, проби потрібно сушити тільки в умовах повільного підсушування.

4. Підсушену і охолоджену на повітрі лабораторну пробу подрібнюють для отримання аналітичної проби необхідної крупності. Для проведення загального аналізу (визначення зольності, загальної сірки, теплоти згорання) пробу подрібнюють до крупності 0-0,2 мм, для визначення показників коксування - до крупності 0-1,6 мм.

5. Подрібнену пробу перемішують і дільником скорочують до необхідної маси. За відсутності механічного дільника аналітичну пробу скорочують вручну за допомогою хрестовини, розділювальних ґрат або шляхом відбору точкових проб з різних місць, рівномірно розподілених за всім обсягом проби.

6. В хімічну лабораторію направляють банку лабораторної проби для визначення загальної вологості і банку з аналітичною пробою для проведення загального аналізу.

7. Лабораторні і аналітичні проби засипають в банки, зважені разом з кришками, матеріалом для опечатування і двома етикетками, і знову зважують. Зважування виконують з погрішністю не більш 1г.

8. На етикетках банок повинно бути вказано:

- номер проби;

- дата відбору і обробки;

- найменування проби (товарна, контрольна, дослідження і т.д.);

- маса банки і маса брутто проби;

- найменування підприємства;

- вид продукції;

- марка і сорт продукту;

- маса партії матеріалу, що випробувався;

- підпис персони, відповідальної за відбір і підготовку.

Одну етикетку вкладають в банку з пробою, іншу прикріплюють на банку. Якщо проби не відправляються для негайного аналізу, банки щільно закривають і опечатують.

Приміщення для підготовки проб повинні бути добре освітленими, захищеними від вітру, сонячного нагрівання, атмосферних опадів, поверхонь, що випромінюють тепло, і повинні бути відокремлені від інших виробничих приміщень.

Література до лекції 12: [2] с. 176 – 179; [3] с. 122 – 124; [6] с. 10 – 12.

Лекція № 11

11 Підготовка проб до аналізів і досліджень

11.1 Підготовка проб за дсту

Об'єднані проби обробляють по мірі відбору окремих точкових проб, або після відбору всіх точкових проб, що складають об'єднану пробу. При цьому потрібно дотримуватись заходів, що запобігають втратам матеріалу і його забруднення.

Обробка проб включає послідовні операції дроблення, скорочення, подрібнення (на рудах - стирання) і ділення проби з метою її підготовки до стану, природного для виконання відповідного дослідження.

При обробці проб брикетів для загального аналізу використовують залишки брикетів після їх випробування на механічну міцність і ті брикети з об'єднаної проби, які не піддавалися випробуванню.

Операції обробки проб проводять механізованим способом із застосуванням машин і механізмів.

При необхідності допускається проводити обробку проб вручну (концентрат флотації, шлам і ін.).

Обробку проби проводять в дві або три стадії (для вугілля крупністю більш 150 мм), а руди в 4-5 стадій.

Об'єднану пробу після дроблення можна скорочувати до меж, вказаних в таблиці 11.1.

Таблиця 11.1 - Мінімальна маса проби після скорочення

Розмір максимальних кусків після дроблення, мм	Мінімальна маса проби після скорочення, кг
	збагачений матеріал	незбагачений матеріал
25 (20)	5,0	30,0
13 (10)	1,5	10,0
3 (5)	0,6	2,0
1,6	0,2	1,0
1,0	0,15	0,6
0,2 до 0	0,085	0,085

Під час скорочення проби ківшевим скорочувачем у скорочену частину необхідно відібрати не менше 50 точкових проб масою не менше 0,1 кг кожна для крупності 0 – 20 (25) мм; 0,03 кг для крупності 0 – 10 (13) мм і 0,01 кг для крупності 0 – 3 (5) мм.

Для інших значень крупності, що не передбачені таблицею 11.1, мінімальну масу скороченої проби (у) розраховують за формулами:

для збагаченого палива , кг;

для незбагаченого палива , кг

(- розмір максимальних кусків після дроблення, мм).

Зазвичай проби дробляться до крупності 3 мм (лабораторна проба), потім скорочуються і подрібнюються до 0,2 мм (аналітична проба).