13.2 Технологічний контроль процесу грохочення
У технологічному процесі грохочення виконує різні функції: попереднє, підготовче, контрольне. Відповідно відрізняються технологічний контроль даної операції і вимоги до вихідних характеристик продуктів грохочення.
При попередньому грохоченні верхня межа крупності вугілля залежить від конструктивних особливостей завантажувальних пристроїв збагачувальних машин. При підготовчому грохоченні пред'являють жорсткі вимоги до нижньої межі крупності (для відсадження вона повинна бути не нижче 0,5мм, при збагаченні важкосередовищних сепараторах вміст дрібниці не повинен перевищувати 10%, зокрема класу 0-1мм - 2%).
Загальними при оцінці процесів грохочення є два основні показники - продуктивність і ефективність розділення. Ефективність характеризує чистоту розділення вугілля по крупності, заданої розмірами отворів сита.
Ефективність грохочення може бути розрахована з урахуванням засмічення надрешетного продукту нижнім класом (частинок розміром менше отворів сита) і підрешітного продукту верхнім класом (частинок розміром більше отворів сита).
В цьому випадку відбираються проби від вихідного матеріалу і продуктів грохочення, проби розсіваються на контрольному ситі з діаметром отворів таких же, як отвори сита, встановленого на грохоті.
Ефективність грохочення визначається по формулі:
% (13.1),
де а, в, с – вміст нижнього класу відповідно в вихідному вугіллі, надрешітному і підрешітному продуктах %.
В тих випадках, коли засмічення підрешітного продукту не має значення, ефективність грохочення визначають по формулі:
% (13.2).
Оперативний контроль процесу здійснюється за вмістом частинок менш крупності розділення в надрешітному продукті і частинок більш за цю крупність в підрешітному продукті.
Визначення ефективності грохочення проводять при підборі режиму роботи грохоту, зміні характеристик збагачуваного вугілля і т.ін.
Ефективність грохочення знижується при збільшенні навантаження на грохот. Окрім цього, існує залежність від ряду інших чинників:
1) конструктивні параметри і режим експлуатації
2) характеристика поверхні, що просіює, грохоту;
3) властивості вугілля.
Обслуговуючий персонал повинен стежити за своєчасним очищенням і натягненням сит. Для підтримки оптимальних умов роботи грохотів потрібно регулювати подачу матеріалу. Оптимальні значення параметрів встановлюються у кожному конкретному випадку.
13.3 Технологічний контроль процесу дроблення
Дроблення застосовують як підготовчу операцію перед збагаченням вугілля (дроблення крупних кусків вихідного матеріалу) або для розкриття зростків для збагачення по зольності і сірці (дроблення промпродукта).
При дробленні не можна допускати переподрібнення матеріалу, особливо додаткового утворення класу 0-1 мм. (При зменшенні крупності знижується ефективність розділення і збільшуються втрати горючої маси з відходами, складніше і дорожче процеси обезводнення).
Якість роздробленого продукту оцінюються показниками:
- вмістом частинок крупності необхіднішої верхньої межі;
- вмістом дрібниці – при дробленні крупних кусків;
- вмістом класу 0-1 мм – при дробленні промпродукта.
Ефективність дроблення слід визначати при зміні сировинної бази фабрики або технології збагачення. Відбирають проби від вихідного і роздрібнюваного продуктів, розсіюють на ситі з відповідним розміром отворів, а при необхідності – розшаровують.
Ефективність розкриття зерен промпродукта оцінюється відносним збільшенням виходу концентратной фракції після дроблення:
% (13.3),
де γк і γк' – вихід концентратной фракції до і після дроблення.
Для цього необхідно провести фракційний аналіз вихідного і роздробленого продуктів. Якщо дроблення промпродукта не забезпечує розкриття зростків і збільшення виходу концентрату, то цю операцію не застосовують.
Література до лекції 13: [1] с. 115 - 130; [3] с. 244 - 257; [5] с. 250 – 254.