4. Валютні обмеження в регулюванні мев.
В якості однієї з форм валютної політики використовуються валютні обмеження – законодавча або адміністративна заборона, обмеження або регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями. При валютних обмеженнях в процесі валютного контролю переміряється наявність ліцензій і дозволів, виконання резидентами зобов'язань по продажу іноземної валюти на національному валютному ринку, обґрунтованість платежів у валюті, якість обліку і звітності по валютних операціях. При введенні валютних обмежень функції контролю виконує зазвичай Центральний банк, а в деяких країнах створюються спеціальні органи.
Валютні обмеження як різновид валютної політики мають наступні цілі:
вирівнювання платіжного балансу;
підтримка валютного курсу
концентрація валютних цінностей у держави для вирішення поточних і стратегічних завдань.
Під час підготовки і ведення війн валютні обмеження використовуються воєнно-промисловими комплексами для імпорту воєнно-стратегічних товарів за рахунок лімітування ввозу товарів цивільного призначення. Валютні обмеження відрізняються дискримінаційним характером, оскільки сприяють перерозподілу валютних цінностей на користь держави і великих підприємств за рахунок малих і середніх підприємців, ускладнюючи їм доступ до іноземної валюти. Тому немонополізований сектор виступає зазвичай проти їх введення. Валютні обмеження є складовою частиною політики протекціонізму і дискримінації торгівельних партнерів. Велику роль відіграють політичні мотиви.
Валютні обмеження передбачають:
регулювання міжнародних розрахунків і переводів капіталів, репатріації експортної виручки, доходів, руху золота, грошових знаків і цінних паперів;
заборона вільної купівлі-продажу іноземної валюти;
концентрацію в руках держави іноземної валюти і інших валютних цінностей. (до них також відносять платіжні документи - чеки, векселя, акредитиви тощо; цінні папери, деноміновані в іноземній валюті; дорогоцінні метали.)
Розрізняють наступні принципи валютних обмежень:
Централізація валютних операцій в центральному і уповноважених банках
Ліцензування валютних операцій
Повне/часткове блокування валютних рахунків
Обмеження оберненості валют
Розрізняють 2 основні сфери валютних обмежень: поточні операції платіжного балансу (торгові і «невидимі» операції) і фінансові (рух капіталів і кредитів, перерахування прибутків, податкових та інших платежів).
Форми валютних обмежень розрізняються по сферах їх застосування. По поточним операціям практикуються наступні форми:
Блокування виручки іноземних експортерів від продажу товарів в даній країні, обмеження їх можливостей розпорядження цими засобами;
Обов'язковий продаж валютної виручки експортера повністю або частково уповноваженим банкам
Обмежений продаж іноземної валюти імпортерам (лише за наявності дозволу органу валютного контролю)
Обмеження на форвардні покупки імпортерами іноземної валюти
Заборона продажу товарів за кордоном за національну валюту
Заборона сплати за імпорт деяких товарів в іноземній валюті
Регулювання строків платежів по експорту і імпорту в умовах нестійкості валютних курсів
Множинність валютних курсів – різні курсові співвідношення валют по різним видам операцій, товарним групам і регіонам.
В цілому валютні обмеження негативно впливають на розвиток МЕВ, зокрема ускладнюючи розвиток експорту. Експортери, не маючи впевненості в отриманні іноземної валюти, намагаються ухилитися від передачі валютної виручки уповноваженим банкам по невигідному для них офіційному валютному курсу. Валютні обмеження сприяють тимчасовому вирівнюванню платіжних балансів окремих країн. Але застосування множинності валютних курсів посилює дискримінацію торгівельних партнерів.
Об’єктивні необхідність зняття валютних бар’єрів в МЕВ породжує тенденцію до міждержавного регулювання валютних обмежень. Однак цьому протистоїть національний протекціонізм як засіб конкуренції, направленої проти торгівельних партнерів.
