• Висока доля послуг ( так, 83% ринку телекомунікацій - послуги)

• Високі темпи зростання (10% на рік). Всього цей ринок становить 5-6% світового ВВП = ринок нових автомобілів.

Короткий цикл життя товарів, постійне падіння цін в розрахунку на одиницю потужності (операцій в секунду, мегабайт інформації, і т. ін.).

32. Кількісні обмеження у зовнішній торгівлі.

Перший засіб нетарифного регулювання, який згадується в усіх розглянутих класифікаціях – це кількісні обмеження. Узагальнюючи та відкидаючи вплив національних особливостей державного регулювання зовнішньої торгівлі, можна дійти висновку, що загалом до складу кількісних обмежень входять квотування, ліцензування та «добровільне» обмеження експорту.

На схемі представлено методи кількісних обмежень як засобу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, форм квот та ліцензій.

Квотування/Контингентування

Найбільш розповсюдженою формою нетарифного обмеження зовнішньої торгівлі є квота, або контингент. Ці два поняття мають практично однаковий зміст з тією різницею, що поняття контингенту іноді використовується для позначення квот сезонного характеру. Квотування (контингентування) являє собою обмеження в кількісному або вартісному вираженні обсягу продукції, яку дозволено ввозити в країну або вивозити з країни за певний період. Як правило, квотування зовнішньої торгівлі здійснюється шляхом її ліцензування, але ліцензування може мати самостійне значення як інструмент зовнішньоторговельної політики. Квоти поділяються на глобальну, індивідуальну, сезонну, тарифну, експортну та імпорту квоти.

Експортні квоти– впроваджуються або відповідно до міжнародних стабілізаційних угод, які встановлюють долю кожної країни в загальному експорті певного товару, або урядом країни для запобігання вивозу дефіцитних на внутрішньому ринку товарів.

Імпортні квоти– впроваджуються національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, а також у відповідь на дискримінаційні дії інших держав.

Глобальні квотивстановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується.

Індивідуальні квоти– це встановлені в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар. Такі квоти встановлюються зазвичай на основі двосторонніх угод, які дають основні переваги в експорті або імпорті товару тим країнам, з якими існують тісні взаємні політичні, економічні та інші інтереси. Найчастіше індивідуальні квоти буваютьсезонними, тобто впроваджуються на певний період часу, коли внутрішній ринок найчастіше потребує державного захисту.

Тарифна квотаявляє собою поєднання кількісного обмеження та митно-тарифних засобів. Вона визначає обсяги імпортованого товару за мінімальними розмірами мита. До товарів, що імпортуються поза квотою застосовуються ставки мита на загальних підставах.

Серед імпортних квот виділяють два основні їх види: односторонні квоти та узгоджені двосторонні або багатосторонні квоти. Одностороння квота– це фіксована квота, що вводиться без будь-яких попередніх консультацій чи переговорів з іншими країнами. Вона вводиться лише самою імпортуючою країною. Внаслідок свого одностороннього характеру дана квота має тенденцію викликати протиріччя за кордоном.

Одностороння квота може бути загальною або розподільчою, залежно від того, розподіляється чи ні фіксований обсяг імпорту певними частками експортуючим країнам, індивідуальним внутрішнім імпортерам чи індивідуальним зарубіжним експортерам для уникнення ускладнень в системі загальних квот квота може видаватись країнами або приватними підприємцями на основі попереднього типового періоду. Цей тип квот відомий під назвою розподільчого.

Для уникнення численних адміністративних труднощів, пов'язаних з односторонніми квотами, багато урядів звернулися до договірнихквот. Система узгоджених двосторонніх чи багатосторонніх квот передбачає домовленість між країнами-імпортерами та експортерами перед встановленням квот на певні частки для окремих країн.

Розглянемо економічні наслідки впровадження квоти на імпорт.