Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА

МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

У підготовці приймали участь: Єременко Тетяна, Никифорович Марія; Орєшнікова Марина; Приятельчук Олена; Соловкова Оксана; Стовбчатий Володимир.

1. Антидемпінгове регулювання у сучасній світовій торгівлі. 5

2. СДР як форма світових кредитних грошей: проблеми функціонування. 7

3. Бреттон-Вудська валютна система: принципи, механізм функціонування. 8

4. Валютні обмеження в регулюванні МЕВ. 10

5. Валютно-фінансові методи торговельної політики. 11

6. Вільні економічні зони: місце та роль у світовому господарстві. 12

7. Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіки в цілому. 16

8. Глобалізація МЕВ: сутність, форми прояву. 17

9. Глобальні проблеми сучасності: глобальна енергетична проблема. 19

10. Головні етапи розвитку світового господарства. 21

11. Головні фінансові центри світового господарства. 27

1. Антидемпінгове регулювання у сучасній світовій торгівлі.

Демпінг – захід фінансової нетарифної торгової політики, який передбачає просування товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін в цих країнах.

Економічний зміст демпінгу

MR₁, MR₂ – граничний рівень доходу фірми в результаті продажу додаткової одиниці товару

Р₁, Р₂ – ціна на продукцію фірми на внутрішньому і зовнішньому ринках відповідно

D₁, D₂ – попит на внутрішньому і зовнішньому ринках відповідно

D – демпінг

МС – граничні витрати

Внутрішній ринок:

P₁ - ціна

D₂ – крива попиту

Q₁ – кількість продукції, що виробляється

т. А – максимальна кількість доходу

Зовнішній ринок:

Фірма має попит за ціною менш еластичний, ніж на внутрішньому ринку. Якщо вона оптимізує виробництво та збут своєї продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, то виникає крива MR₁₊₂.

Фірма продає Q₁ товару по ціні P₁, потім Q₂ по ціні Р₂. В масштабах двох ринків фірма отримує максимальний дохід.

Оптимізація витрат і доходу виникає за рахунок двох ринків.

В основі демпінгу зазвичай лежить ринкова ситуація, при якій еластичність попиту за ціною на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне становище на внутрішньому ринку, продавати свої товари по більш високим цінам, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний за ціною і конкуренція вища. Припустимо, що в експортуючій країні І ринок даного товару відносно нееластичний за ціною, тоді як в імпортуючій країні ІІ його еластичність вище. Нехай D_I і D_II­ – попит на товар в країнах І і ІІ, відповідно, а граничний рівень доходів – зміна доходів фірми в результаті продажу однієї додаткової одиниці товару – складає MR_I і MR_II­. На графіку сукупного ринку країн І і ІІ сукупний граничний рівень доходів складає суму граничного рівня доходів на кожному з ринків MR_I+II. Нехай граничні витрати – величина приросту сукупних витрат фірми в результаті виробництва однієї додаткової одиниці товару – будуть дорівнювати у виробника МС. Як відомо з теорії макроекономіки, оптимальний обсяг виробництва, необхідний для максимізації прибутку, передбачає рівність граничних доходів граничним витратам і складе Q_I+II.

Якщо у фірми є вибір, де продавати товар – всередині країни або за кордоном, то в цілях максимізації прибутків граничний рівень доходів повинен дорівнювати граничним витратам виробництва на кожному з ринків. Виходячи з цього, якщо відомий оптимальний обсяг виробництва на сукупному ринку, можна визначити оптимальний обсяг виробництва на кожному з ринків. Для ринку і країни І , і країни ІІ справедливе те ж правило, що й для сукупного ринку, - граничний рівень доходів має дорівнювати граничному рівню витрат. Тому, якщо ми побудуємо пряму від оптимального рівня витрат в точці Е на графіку сукупного ринку, можна знайти точки А і С, які показують граничний рівень доходів MR_I і MR_II­ в кожній з країн при оптимальному рівні граничних витрат. Точки А і С визначають, що для максимізації прибутку виробнику вигідно продати Q_I товару по більш високій ціні Р_І на внутрішньому мнеш еластичному ринку та Q_II товару по більш низькій ціні Р_ІІ на зовнішньому, для нього більш еластичному ринку країни ІІ. В результаті виникає цінова дискримінація місцевих виробників, які вимушені купляти товар по більш високим цінам, та іноземних виробників, які стикаються з нечесною конкуренцією з боку імпортних товарів. Виробник, що здійснює таку цінову дискримінацію, може бути звинувачений у демпінгу.

Матеріальна основа демпінгу:

Еластичність попиту за ціною на внутрішньому ринку є нижчою, ніж на зовнішньому. Тоді досить значна зміна ціни на внутрішньому ринку слабо впливає на кількість продукції. На зовнішньому ринку вплив зміни ціни на кількість продукції великий.

Наявність недосконалої міжнародної конкуренції, за умов якої виробник може встановлювати та диктувати ціни на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Сегментованість ринку внаслідок наявності бар'єрів різного роду (транспортні витрати, субсидії, пільгові кредити, неплатежі, занижена вартість продукції тощо).

На ринку експортуючої країни внаслідок демпінгу виникає цінова дискримінація виробників-конкурентів на ринку 2 (імпортуючої країни).

Форми демпінгу на зовнішньому ринку:

• Ціновий демпінг – основна форма – реалізація товару на зовнішніх ринках дешевше, ніж на внутрішніх ринках

• Демпінг в сфері послуг – зниження експортної ціни внаслідок отримання на пільгових умовах транспортних та інших послуг експортером

• Валютний демпінг – використання множинних валютних курсів з метою отримання переваги над виробниками країни-імпортера

• Соціальний демпінг – низькі ціни на імпорт є результатом використання праці в'язнів або інших форм експлуатації

• Прихований демпінг – реалізація товару імпортером дешевше за ціною експортера (трансфертне ціноутворення)

• Непрямий демпінг – імпорт товару через країну, в якій його ціна не вважається демпінговою

• Вторинний демпінг – експорт товарів, при виробництві яких використовуються компоненти, імпортовані за демпінговими цінами

• Спорадичний демпінг (раптовий) – в умовах епізодичних продаж, перевиробництво товару на внутрішньому ринку раптових змін

• Передбачений демпінг – тимчасове зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку

• Постійний демпінг – постійний експорт товару за ціною нижче справедливої або нормальної

• Зворотній демпінг – підвищення цін на експорт відносно продажу цих товарів на внутрішньому ринку

• Взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн тим же самим товаром за зниженими цінами.

Демпінг є у всіх проявах забороненим угодами ГАТТ/СОТ. Практика демпінгу засуджується ГАТТ/СОТ (ст.6) якщо:

1. Заподіює серйозну шкоду національному виробнику або створює загрозу її заподіяння.

2. Суттєво гальмує створення та/або розширення відповідного національного виробництва.

Ціна вважається нижче нормальної вартості, якщо вона:

1. Нижче від ціни, за якою звичайно реалізується аналогічні товари у країні-експортері (І-й варіант демпінгу);

2. Менше найбільшої ціни, яка звичайно встановлюється на товари, які експортуються до будь-якої третьої країни;

3. Менше вартості виробництва даного продукту у країні походження з урахуванням витрат реалізації та прибутку.

Механізм антидемпінгового розслідування:

1. Звернення національного виробника з проханням розпочати антидемпінгове розслідування відповідними органами (інколи позивачами виступають державні органи).

2. Об’ява антидемпінгового розслідування.

3. Звернення до відповідних інстанцій всіх зацікавлених сторін ( споживачі; фірма, проти якої відбувається антидемпінгове розслідування; фірма – національний виробник, яка доводить факт існування демпінгу, вона має показати де і як вона відчуває збитки).

4. Прийняття рішення про застосування антидемпінгових заходів:

   1. Рішення позитивне для експортерів (немає факту демпінгу тощо).

   2. Впровадження антидемпінгового мита (на різницю цін накладається спеціальне мито, яке не повинно перевищувати цю різницю – для країн-членів ГАТТ/ВТО).

   3. Впровадження квот на імпорт даної продукції.

   4. Добровільне обмеження експорту ( країна-імпортер звертається з проханням до країни-експортера впровадити квоти).

Антидемпінгове мито впроваджується для певного конкретного виробника. Якщо країна не є членом ГАТТ/ВТО, то, як правило, комісія виносить негативне рішення.