90. Структура механізму функціонування міжнародних товарних угод.

Глобальний механізм регулювання світової торгівлі записаний в угоді ГАТТ/СОТ, але є окремі сектори, які мають окремий механізм регулювання, який або дозволений угодою ГАТТ/СОТ, або протилежний повністю тому, що записано в угоді.

Існує багато назв: міжнародна товарна угода, міжнародна товарна організація, міжнародна товарна асоціація тощо. Ці поняття ми будемо використовувати як синоніми, хоча між ними є різниця.

Перша угоди виникнули у 80-ті роки позаминулого століття (1880-ті) з тютюну та залізничних перевезень. Між першою та другою світовими війнами – Ангарська угода з нафти та Угода з сталі. Зараз існує більше 20 угод. Їх основні цілі:

• Регулювання цін, обсягу виробництва та зовнішньої торгівлі

• Запобігання падінню експортних цін

• Стабілізація надходжень від експорту

• Обмеження цінової конкуренції

Останні три пункти знаходяться у протиріччі з цілями ГАТТ/СОТ.

Особливості:

1. Створюються переважно у галузі сировини та сільськогосподарської продукції.

2. Підписуються між урядами та фірмами країн (асиметричний характер, в залежності від того, хто контролює торгівлю, експорт та імпорт в країну)

3. Картельні об'єднання (які по суті і є торговими угодами)².

Картель максимізує прибуток, обмежуючи кількість продукції, тиск на споживача, підвищення цін.

Р₂>P₁ Q₂<Q₁

Прибуток – чотирикутник. Для споживача і розміщення всіх ресурсів – неефективно: мінімізація продукції, максимізація цін. А – максимальні витрати картелю на одиницю додаткової продукції. Це є механізм діяльності картелю, як різновид монополії, який збільшує ціни і зменшує обсяг виробництва товарів, що постачаються на ринок.

Елементи механізму функціонування міжнародних торгових угод:

1. Експортна квота – кількість продукції, яку повинні постачати країни чи фірми.

2. Імпортна квота – скільки має право купляти.

3. Мінімальний розмір закупок

4. Мінімальний розмір закупівельних цін

5. Ліміт відхилення від експортних квот

6. Буферний запас (товар та/або валюта)

Механізм функціонування міжнародних торгових угод

ПБЗ – продаж буферного запасу товарів

ЗТ – зовнішня торгівля

ВЛВ – верхній ліміт відхилення

МЦ – міжнародна ціна, що встановлена в угоді

НЛВ – нижній ліміт відхилення

Коли ціни дуже високі, то збільшується кількість товарів. Закупка товару у буферний запас, якщо ціни дуже низькі, а кількість достатньо велика.

Ефективність картельного регулювання залежить від деяких додаткових умов:

1. Низька еластичність попиту по продукту (d) або відсутність товарів субститутів;

2. Низька еластичність пропозиції по продукту ззовні картелю (інші країни та фірми не в змозі легко ввійти на ринок внаслідок певних бар'єрів) – S_o. Слабкість ОПЕК: виробництво 60% загальної кількості продаж лише 40% - 45% загальної кількості.

3. Принаймні декілька членів картелю намагаються та здатні скоротити виробництво на експорт з метою збереження високої ціни. ОПЕК: головні – Саудівська Аравія (внутрішні); поза картелем – Росія (13% експорту нафти), Норвегія.

4. Кількість членів картелю не повинна бути значною, що дає можливість угод про квоти , ліцензування. Ефективна система та, де є не більше 8 елементів, щоб нею можна було керувати. Картель – від 6 до 18 членів.

5. Питома вага картелю у своєму виробництві товару – С. Приблизно 60% виробництва товару як мінімум – це більш-менш контрольоване виробництво.

Еластичність попиту на продукцію картелю:

d_c – еластичність попиту

Для зменшення еластичності попиту, щоб прив'язати споживачів, повинна збільшитись питома вага (біль жорстка ситуація для споживача).

S_o, d_c, C – мають відносний характер і змінюються від 0 до 1, можна використовувати й абсолютні характеристики. Тангенс кута – еластичність.

Основні угоди існують по таким товарам:

• Пшениця

• Кава

• Цукор

• Оливкова олія

• Фосфат

• Боксити

• Олово

• Нафта

• Та інші переважно сировинні продукти.

В межах угод ГАТТ/СОТ підписано декілька угод, які регулюють принципи торгівлі такими товарами:

1. Угода з сільськогосподарської продукції. Основні пояснення:

• Заборона експортних субсидій з одночасним дозволом 6 виключень, поступове усунення субсидій. 60% бюджету сільськогосподарської політики ЄС призначено на субсидії, що суперечить принципам ГАТТ/СОТ, але це дозволено в рамках цієї організації.

• Всі нетарифні бар'єри переведені у звичайні бар'єри. Наприклад, Канада має 280% мито на яйця, 260% на курку, наприклад, з України, 289% на сир; ЄС має 80% мита на цукор і 180% на тютюн з України.

• Заходи “зеленого ящику”, які дозволяються: не мають форм цінової підтримки, обсяг підтримки – не більше 5% вартості продукції; загальні урядові послуги: дослідження, консультації, маркетинг тощо.

• Заходи “жовтого ящику” – заходи, які підлягають скороченню (агрегатна міра підтримки – підлягає скороченню). Всі ці заходи підтримки експорту своєї продукції все звужуються і виражають агрегатну міру підтримки. Канада має 200%, ЄС 280% і кожна країна бере зобов'язання зменшувати агрегатну міру підтримки по тим елементам, які вона вважає головним зменшенням.