- •82. Регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •Механізм державного регулювання
- •83. Регулювання міжнародної торгівлі послугами: гатс.
- •84. Розвиток Економічного та Валютного Союзу країн єс.
- •85. Роль організацій системи оон в регулюванні мев.
- •86. Світова організація торгівлі: основні напрямки діяльності та угоди.
- •87. Світовий ринок послуг. Тенденції розвитку в 90-х роках.
- •88. Світовий ринок робочої сили та фірми міжнародної трудової міграції.
- •89. Структура сучасної міжнародної валютно-кредитної системи (Ямайська валютна система).
- •90. Структура механізму функціонування міжнародних товарних угод.
- •Механізм функціонування міжнародних торгових угод
- •91. Сутність механізму регулювання мев. Необхідність та межі регулювання.
91. Сутність механізму регулювання мев. Необхідність та межі регулювання.
Механізм регулювання МЕВ – певна система принципів, інструментів, методів та норм управління господарськими зв’язками, в які вступають економічні суб’єкти міжнародних відносин.
З визначення випливають наступні особливості механізму:
Об’єкт – господарські зв’язки між суб’єктами (науково-технічні, торгові, пов’язані з послугами, робочою силою тощо)
Суб’єкт – різні учасники МЕВ ( держава, міжнародні організації, фірми в широкому розумінні цього слова; фізична особа як суб’єкт підприємницької діяльності; суспільні організації (профспілки, опосередковано політичні партії)
Принципи регулювання (принцип – загальне положення, в межах якого здійснюється регулювання):
Загальноекономічні:
Принцип економічної ефективності (треба так регулювати, щоб була ефективність для країни та інших суб’єктів);
Принцип взаємної економічної вигоди (при регулюванні з боку однієї країни не повинно це бути бар’єром для партнерів);
Принцип державного економічного суверенітету (основні принципові економічні рішення повинні прийматися інститутами даної країни, ніхто не повинен втручатися в ці процеси. Але зараз принцип економічної незалежності трансформується в принцип економічної координації, де при прийнятті рішень треба поступатися частиною економічного суверенітету. Якщо країна є членом певної організації, то рішення вже приймаються не всередині країни, а вже ззовні).
Специфічні:
Протекціонізм (встановлення бар’єрів для іноземних суб’єктів);
Вільна торгівля (зменшення цих бар’єрів та перешкод);
Перехідний протекціонізм (інколи цей принцип вважають як різновид першого чи другого принципу).
Інструменти регулювання (інструмент – конкретний засіб впливу на МЕВ, відповідає на питання “що і чим”) Сюди відносяться такі інструменти, як мито, квота, ліцензія, валютний курс, відсоткова ставка тощо
Метод регулювання (метод – спосіб впливу, характер впливу на МЕВ, відповідає на питання “як”). Методи бувають економічного чи адміністративного характеру, але не буває чистої системи, завжди йде переплетення цих методів в різних пропорціях.
Норми (норма – певне правило та обмеження, за якими відбувається процес регулювання МЕВ). Норми, наприклад, визначаються в положеннях регулюючих актів: обмеження на імпорт певних товарів (виключний перелік), на експорт, рівень мито.
Механізм – це певна система. Всі ці засоби, інструменти, принципи та норми взаємозалежні та взаємопов’язані між собою.
Рівні регулювання МЕВ
Суб’єктний – на рівні конкретного суб’єкту підприємницької діяльності (найнижчий, але основний рівень).
Національний – на рівні держави.
1 Система "багатосторонньої" торгівлі прийнята в СОТ. Більшість держав, включаючи всі основні країни-імпортери і країни-експортери, є членами цієї системи. Однак ряд держав в неї не входить, тому систему називають "багатосторонньою", а не "глобальною" або "всесвітньою". У контексті діяльності СОТ слово "багатосторонній" використовується в протилежність операціям на регіональному рівні або на рівні невеликої групи держав.
У такому значенні термін "багатосторонній" не використовується в інших областях міжнародних відносин, де "багатостороння" угода про безпека може укладатися на регіональному рівні.
2Картель – формальна, усна або письмова, угода між фірмами про встановлення цін на продукт, або про обсяг виробництва індивідуальних фірм, або про географічний розподіл ринку збуту продукції (Макконел, Брю).