83. Регулювання міжнародної торгівлі послугами: гатс.
ГАТС – Генеральна угода з торгівлі послугами. Якщо раніше ГАТТ займалося лише рухом товарів, то тепер ГАТТ/СОТ займається і рухом послуг. В цій угоді також встановлюється:
Режим найбільшого сприяння щодо руху послуг між кордонами,
Національний режим відношення до тих агентів, що надають послуги на території даної країни;
Принцип прозорості – кожна країна, яка підписала угоду ГАТС, повинна офіційно друкувати переліг бар’єрів на шляху руху послуг і не збільшувати їх кількість.
Рада по торгівлі послугами здійснює контроль за виконанням угоди ГАТС. У його складі знаходиться Комітет по торгівлі фінансовими послугами і Робоча група по професійних послугах.
ГАТС, будучи складовою частиною пакету угод ВТО, являє собою рамкову угоду, яка визначає загальні принципи і правила торгівлі послугами. Секторальне зобов’язання приймаються відносно всіх видів послуг, що надаються на комерційній основі, і безпосередньо визначають рівень доступу іноземних постачальників на внутрішній ринок послуг і умови їх діяльності. Крім секторальних зобов’язань по доступу на ринок ГАТС зобов’язує учасників угоди прийняти на себе так звані загальні зобов’язання відносно всіх без виключення секторів послуг. До загальних зобов’язань, зокрема, відноситься зобов’язання по наданню режиму найбільшого сприяння, також відноситься зобов’язання публікувати всі заходи, що зачіпають торгівлю послугами таким чином, щоб всі постачальники і споживачі послуг могли завчасно дізнаватися про будь-які зміни в такому регулюванні. Загальні зобов’язання торкаються також діяльності монополій і постачальників послуг, що мають ексклюзивні права, внутрішнього регулювання, процедури рішення суперечок, зміни об’єму і рівня зобов’язань.
Секретаріатом ГАТТ підготовлений класифікатор послуг на базі Єдиного класифікатора продукту, розробленого в ООН. Він включає більше 160 видів послуг, розділені на 12 основних розділів:
Ділові послуги
Послуги зв’язку
Будівництво і інжинірингові послуги
Дистриб’юторські послуги
Загальноосвітні послуги
Послуги по захисту навколишнього середовища
Фінансові послуги, включаючи страхування
Послуги з охорони здоров’я і соціальні послуги
Туризм і подорожі
Послуги в області організації дозвілля, культури і спорту
Транспортні послуги інші послуги
Кожний сектор ділиться на підсектори, наприклад сектор “ділові послуги” ділиться на наступні підсектори:
Професійні послуги
Комп’ютерні і пов’язані з ними послуги
Послуги в області дослідження і розробок
Послуги пов’язані з нерухомим майном
Послуги по оренді/ лізингу без оператора
Інші послуги, пов’язані з підприємницькою діяльністю
Класифікатор ГАТС лише перераховує види послуг, але не описує зміст самої діяльності, яка може бути віднесено до тієї або іншої рубрики. Тому для кожного сектора в дужках вказані коди Тимчасового Класифікатора Продукту ООН, опис яких містить докладний перелік послуг, що відносяться до кожної рубрики.
ГАТС визначає чотири основних способи надання послуг:
трансгранична поставка – з території однієї країни на територію іншої країни, коли споживач і постачальник знаходяться по різні сторони кордону в момент надання послуг.
споживання за кордоном – пересування споживача в країну, де надається послуга
комерційна присутність – установа постачальником послуги однієї країни комерційної присутності на території іншої країни, де повинна виявлятися послуга
переміщення фізичних осіб – надання послуги постачальником послуги однієї країни через присутність фізичних осіб цієї країни на території будь-якої іншої країни.
Під поставкою послуги розуміється виробництво, розподіл, маркетинг, продаж і доставка послуги.
Відповідно до ГАТС, учасники ВТО в принципі повинні усунути обмеження в доступі на ринок своїх послуг постачальників послуг і послуг інших учасників ВТО. Однак ця вимога не є безумовною. Але ГАТС не дає визначення поняття “доступ на ринок”, умовно його можна описати, як сукупність заходів регулювання, що впливають на отримання можливості надавати послуги.
ГАТС надає можливість учасникам ВТО прийняти на себе додаткові зобов’язання відносно недискримінаційних заходів внутрішнього регулювання. Ці зобов’язання поділяються на 2 види: горизонтальні та секторальні. Горизонтальні зобов’язання торкаються тих заходів регулювання доступу на ринок і тих виключень з національного режиму, які застосовуються відносно всіх секторів послуг. Перелік горизонтальних заходів охоплює наступні сфери регулювання:
Валютне регулювання і валютний контроль
Субсидування
Оподаткування
Інвестиції
Приватизація
Операції з землею
Діяльність в сфері антимонопольної політики
Державні закупівлі
Операції з державними цінними паперами і інструментами внутрішнього боргу
Порядок регулювання присутності іноземних фізичних осіб на території держави
Порядок установи комерційної присутності
Інших заходів загального характеру
Секторальні зобов’язання приймаються тільки відносно конкретних секторів або видів послуг:
Заходи, необхідні для захисту суспільної моралі або підтримки громадського порядку
Заходи, необхідні для захисту і здоров’я тварин або рослин
Заходи, необхідні для дотримання законів і правил, які застосовуються відповідно до положень ГАТС і мають відношення до:
запобігання, що призводить до помилки або несумлінної практики або наслідків недотримання контрактів в області послуг
захисту від втручання в приватне життя окремих осіб при обробці і розподілі відомостей особистого характеру і захисті конфіденційності відомостей про особисте життя і рахівниць
безпека
Вилучення з національного режиму, які продиктовані прагнення забезпечити справедливе або ефективне оподаткування або збір прямих податків відносно послуг або постачальників послуг інших учасників ВТО
Вилучення з режиму найбільшого сприяння, при умові, що відмінності режимів є результатом угоди про запобігання подвійного оподаткування
Країни, перебуваючи в стадії приєднання до ВТО, повинні приводити як своє внутрішнє законодавству у відповідність з нормами і принципами ГАТС, так і внутрішню методологію збору і узагальнення статистичних даних у відповідності з міжнародною.
Треба зазначити, що критики ГАТС заявляють, що ця угода шкодить економіці бідних країн, загрожує стабільному розвитку, суперечить інтересам споживачів та вимагає державу дозволити іноземцям керувати установами національної сфери охорони здоров'я та освіти. Але ці заяви не мають під собою підстав. Розширення доступу до послуг банківського сектору, страхування, транспорту та зв’язку може призвести до зниження цін, покращенню якості обслуговування та розширення вибору для споживачів. Економіка будь-якої країни, в тому числі її експортні галузі, тільки виграють від створення спільної інфраструктури сфери послуг. Пов’язані з цим економічне зростання сприяє не тільки збільшенню доходів та зайнятості, але й росту національного сектору послуг та досягненню інших стратегічних цілей, зокрема – стійкого економічного розвитку.
Угода ГАТС націлена на лібералізацію міжнародної торгівлі послугам. Вона не потребує розрегулювання чи приватизації підприємств цього сектору. Держава в кожному випадку приймає по цим питанням (що непов’язані між собою) окремі самостійні рішення. Подальша лібералізація не зашкоджує державі зберегти повний контроль по відношенню до масштабів надання послуг з охорони здоров'я та освіти з боку іноземний підприємств. Якщо виграє один, то це не значить, що програє інший. Тому потенційний позитивний ефект для країн, що розвиваються, також досить великий. Конференція в Дохе повинна була дати сильний поштовх переговорам по ГАТС в інтересах як експортерів, так і імпортерів.
