- •12. Головні форми вивозу капіталу в системі мев.
- •Форми міжнародного руху капіталу
- •13. Динаміка та структура зовнішньої торгівлі промислово розвинених країн кінець хх – початок ххі століття.
- •Розвиток мт послугами
- •Товарна структура мт товарами
- •Географічний розподіл мт товарами
- •14. Еклектична парадигма Дайнінга.
- •15. Економіка України в системі світогосподарських зв'язків.
- •16. Економічна роль тарифу у великій економіці.
- •17. Економічна роль тарифу у малій економіці.
- •18. Економічна та Соціальна Рада оон (екосор): механізм регулювання системи світогосподарських зв'язків.
- •19. Експортно-імпортні пріоритети торговельної політики країн.
- •20. Зміст та механізм зовнішньоекономічної політики держави.
13. Динаміка та структура зовнішньої торгівлі промислово розвинених країн кінець хх – початок ххі століття.
Промислово розвинуті країни (ПРК) - члени ОЕСР( 23 країни).
ДИНАМІКА
Міжнародна торгівля ПРК зростала швидшими темпами ніж ВВП, (крім періоду 1980-86рр., коли були кризи), що відображає поглиблення МПП та інтернаціоналізацію господарського життя. Сукупний експорт ПРК за період 85-90рр. зріс в 2 рази, а за 90-95рр. в 1,1 рази, тобто відбулось уповільнення росту (85р.- 1270 млрд. дол., 90р. - 2451, 95р. - 2766). Експорт країн ЄС та НАФТА зріс в 1997р. порівняно з 1991р. в 1,5 та 1,7 рази відповідно. За 91-94рр. ПРК мали нижчі темпи зростання зовнішньої торгівлі, ніж країни, що розвиваються. Останні 2 десятиріччя характеризувались зростанням незбалансованості зовнішнього товарообміну ПРК, що було викликано економічними кризами, загостренням енергетичної та сировинної проблем. В 70-х рр. зовнішньоторговельний баланс США та інших ПРК стає дефіцитним, протягом останніх років в ЄС позитивне сальдо, що пояснюється низьким внутрішнім попитом. На 1990р. позитивне сальдо було тільки у ФРН і Японії. Зросла частка експорту у ВВП ПРК, яка становить 20-25%, отже посилилась залежність цих країн від зовнішніх ринків. На початку 90-х рр. найвищий показник вартості зовнішньоторговельного обороту на душу населення був в ЄС, Канаді, США, Японії.
СТРУКТУРА
Географічна структура – розподіл торгівельних потоків між окремими країнами чи їх групами. Частка ПРК в світовій зовнішній торгівлі протягом 80-х рр. зросла з 62% до 72%, а до 94р. знизилась до 66%. На 1990 рік в десятку найбільших експортерів ( і імпортерів) світу входили ФРН, США (11%), Японія( 6,6%), Франція, Англія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія. ПРК продовжують займати провідні позиції в зовнішній торгівлі, хоча в середині групи співвідношення сил змінилось: позиції США послабились і посилились позиції ЄС і Японії.
Відбувалось розширення торгівельних відносин в межах групи ПРК, оскільки:
НТП поглибив спеціалізацію та поділ праці між ними;
ТНК і їх закордонні інвестиції зосереджені в цих країнах;
сприяють інтеграційні процеси.
В 90-х роках відбулось скорочення частки ПРК в світовій торгівлі через підвищення частки нових індустріальних країн Азії, наприклад, доля ЄС за 1991-97роки знизилась з 44% до 36%, а країн АТР зросла з 38% до 42%.
Західна Європа складала приблизно 40% світового товарообігу, хоча лише третя частина з них вивозиться за межі регіону. Імпорт перевищує експорт, імпортує корисні копалини, фураж; експортує хімікати, машини, промислове обладнання. 66% зовнішньоторговельного обороту припадає на ПРК, 20% на країни, що розвиваються. Характерною рисою є торгівельні зв’язки з колишніми колоніями, в які експортується обладнання і машини і імпортується сировина (нафта, кольорові метали, добрива, волокно). На відміну від країн Західної Європи, американські і японські компанії виготовляють промислову продукцію безпосередньо в країнах що розвиваються. Укріплення торгівельних відносин з країнами що розвиваються є довгостроковою тенденцією.
США. П’ята частина американської зовнішньої торгівлі і закордонних інвестицій припадає на Канаду, і приблизно стільки ж на країни ЄС. Частка експорту в ВНП становить 11%. Три чверті закордонних інвестицій ТНК спрямовані в розвинуті країни, з інших - більшість в Латинську Америку.
Канада має несприятливу структуру зовнішньої торгівлі: 2/3 експорту складає сировина, напівфабрикати, продовольство; 3/4 імпорту складають наукомісткі технології.
Японія протягом 70-початку 80-х років займалась експортною експансією, з середини 80-х інтенсивно експортує капітал, зараз є нетто-кредитором. Імпортує сировину, напівфабрикати, відсутні види устаткування і хімікатів, товари легкої промисловості. 75% експорту становлять промислові товари, в ПРК експортує високоякісну продукцію науково-містких галузей, в країни що розвиваються - продукцію масового машинобудування і легкої промисловості. Нова тенденція - ввозить готову продукцію з нових індустріальних країн, що виробляється філіалами японських фірм з використанням більш дешевої робочої сили. Також в ці країни переміщується структурно застарілі виробництва (текстильна промисловість). Зріс експорт послуг, зокрема ліцензій та ноу-хау, поступається тільки США та Великобританії, хоча на початку 80-х років була чистим імпортером (15% світового імпорту ліцензій).
Товарна структура. Відбулись зрушення, що відбивають зміни в структурі світової економіки: внаслідок науково-технічного розвитку зменшилась матеріалоємність і енергоємність продукції, тому в зовнішній торгівлі, особливо ПРК зменшилась частка палива, продовольства і сировини (становить 40%, в країнах ЄС 20%). Зросла питома вага машин і устаткування (імпорт 20-40%, експорт 45-65%), велике значення наукоємної продукції та хімічних товарів. Хоч в експорті ПРК переважає готова продукція, вони є крупними постачальниками сировини і навіть палива (60% від світового експорту сировини). Найбільші експортери продовольства – США, Канада, Франція, Австрія, Італія. Однак досягнення НТР підвищили спроможність ПРК забезпечувати себе сільськогосподарською продукцією, тому її імпорт зменшився, а імпорт сировини і палива зменшився завдяки ресурсозберігаючим технологіям. Зросла доля послуг, як традиційних (транспорт, зв’язок), так і банківських, фінансових, наукових, виробничих.
У 1999 році об‘єм світового експорту товарів збільшився на 3,5% і склав 5,47 трильйонів дол. США. При чому ціни на товари, що є об’єктами світової торгівлі знизились на 1,5% у 1999 році, відбулось нове зниження цін на с/г товари та товари обробної промисловості.
У 1999 році об’єм світового експорту послуг збільшився на 1,5% і склав 1,35 трильйонів дол. США. При чому, експорт туристичних послуг збільшився на 2% і склав 440 млрд. дол., а експорт транспортних послуг та інших видів послуг збільшився на 1%. Експорт послуг країн Західної Європи (що складає 47% світового експорту послуг) зменшився через слабкість Євро перед доларом США.
Зміни експорту та імпорту (у %) по регіонам за зазначений період
Експорт (%) |
|
Імпорт (%) | ||||
1990-99 |
1998 |
1999 |
1990-99 |
1998 |
1999 | |
6,5 |
5,0 |
5,0 |
загалом у світі |
6,5 |
4,5 |
6,0 |
7,0 |
2,5 |
6,0 |
Північна Америка (- Мексика) |
8,5 |
10,5 |
11,0 |
8,5 |
7,5 |
7,5 |
Латинська Америка |
10,5 |
8,5 |
-1,0 |
6,0 |
6,0 |
4,0 |
Західна Європа |
5,5 |
8,0 |
4,0 |
6,0 |
6,5 |
3,5 |
ЄС (15 країн) |
5,5 |
8,5 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
-1,5 |
Ц-Сх Європа, Балтійські держави, СНД |
3,0 |
4,5 |
-9,0 |
7,5 |
3,5 |
7,5 |
Азія |
7,0 |
-8,5 |
11,5 |
2,5 |
-1,5 |
2,0 |
Японія |
4,5 |
-5,5 |
9,5 |
10,0 |
5,0 |
9,0 |
6 торгових країни Східної Азії |
7,0 |
-14,5 |
14,0 |