- •Держава як регулятор на світових ринках.
- •Фірми в системі регулювання
- •92. Сутність та загальна характеристика основних типів міжнародних економічних блоків.
- •93. Сутність та форми прояву міжнародних економічних відносин.
- •94. Сучасні засоби зовнішньоторговельної політики промислово розвинених країн.
- •95. Теорема Рибчинського.
- •Ефект 1. Імпортозаміщуюче зростання.
- •Ефект 2. Експорторозширююче зростання.
- •96. Теорія митного союзу Якоба Вайнера.
- •Ефект відхилення торгівлі.
- •97. Теорія міжнародних інвестицій.
- •Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій.
- •98. Теорія абсолютних переваг в міжнародній торгівлі.
- •Держава в умовах автаркії
- •99. Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі д.Рікардо.
- •Рівновага в умовах вільної торгівлі.
- •100. Тенденції розвитку міжнародного поділу праці в умовах нтр.
- •101. Транснаціональна корпорація – головний суб'єкт сучасних мев.
- •102. Трансфертні ціни. Модель Херста.
- •103. Уругвайський раунд переговорів в межах гатт: підсумки, перспективи.
- •104. Фіскальна політика та фінансові інструменти регулювання мев.
- •Класифікація податків
- •105. Характер і форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі.
- •106. Шляхи удосконалення структури експорту та імпорту України.
Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій.
Маємо дві країни. Вважаємо, що єдина причина для руху капіталі – різна прибутковість. Обсяг капіталу, яким володіє перша країна – AK. Обсяг капіталу, яким володіє друга країна – AK’. В цілому обсяг капіталу обох країн дорівнює КК’. Криві S1 та S2 показують зростання вартісного обсягу виробництва в залежності від обсягу використання капіталу відповідно в першій та другій країні.
Якщо не існує міжнародного руху капіталу, то перша країна інвестує весь свій капітал у власну економіку. Тоді процентна ставка (ціна капіталу) встановлюється на рівні C (КC). В другій країні, якщо вона інвестує весь свій капітал у власну економіку, процентна ставка дорівнює К’D.
Якщо наявний капітал в обох країнах використовується повністю, то обсяг виробництва в першій країні буде (a+b+c+d+e+f), з них прибуток власників капіталу буде (a+f), а (b+c+d+e) – прибуток власників інших факторів виробництва. Обсяг виробництва в другій країні буде дорівнювати (k+i+j), з них (k+j) – прибуток власників капіталу, а (i) – прибуток власників інших засобів виробництва.
З графіку ми бачимо, що в другій країні процентна ставка більша, ніж в першій (прибутковість капіталу вища): KC K’D.
Припустимо, що країни зняли обмеження на міжнародний рух капіталу. Виходячи з того, що в країнах встановлена різна прибутковість капіталу, частина капіталу (в обсязі AB) переміститься з першої країни до другої. Прибутковість капіталу в обох країнах буде однаковою.
Внаслідок того, що частина капіталу з першої країни переміститься в другу, то обсяги виробництва також зміняться: в першій країні обсяг національного (!) виробництва зросте і буде дорівнювати: (a+b+c+d+e+f+h), причому за рахунок національного капіталу, що залишився всередині країни виробляється (a+b+c+d) продукції (валовий внутрішній продукт), а за рахунок іноземних інвестицій – (e+f+h).
В другій країні обсяг виробництва за допомогою імпорту з першої країни становить (i+j+k+g), (h+e+f) не враховується, бо це враховується у виробництві першої країни.
Висновок:
змінились % ставки;
змінились доходи власників факторів виробництва.
В результаті міграції капіталу:
1). % ставки будуть однакові F=E;
2). Перша країна:
збільшилась % ставка з рівня С до рівня Е;
доходи власників капіталу в першій країні = (a+b+d+e+f);
(с) – доходи власників інших факторів виробництва;
виграють власники капіталу і зменшуються доходи власників інших факторів виробництва.
Друга країна:
зменшилась % ставка з рівня D до рівня F;
доходи власників капіталу в другій країні = (k);
доходи власників інших факторів виробництва = (i+j);
доходи власників капіталу в другій країні зменшились, а доходи власників інших факторів виробництва збільшились.
3). В результаті міграції капіталу з’явились два трикутника (h, g), які і є виграшем країн в результаті експорту ПІІ із першої країни в другу. (h) – дохід першої країни, (g) – дохід другої країни, а світова економіка в цілому виграла на (h+g).
4). Добробут країн в результаті експорту та імпорту капіталу збільшився.
Наслідками руху капіталу є:
збільшується рівень виробництва в кожній країні, а значить і загальносвітовий рівень виробництва;
виграють власники надлишкових факторів виробництва (в першій країні власники капіталу і в другій країні власники інших факторів виробництва) і зменшуються доходи ненадлишкових, дефіцитних факторів виробництва.