Ефект відхилення торгівлі.
Припустимо, що друга країна вирішила створити митний союз з третьою країною. Після його створення, внутрішня ціна в другій країні зменшилась, але не настільки, як при створенні митного союзу лише з першою країною.
За нових умов рівновага досягається в точці L, обсяг внутрішнього виробництва становить OQ2, імпорт з другої до третьої країни становить Q2Q5.
Ефект перерозподілу (а’) зникає, оскільки в результаті створення митного союзу зменшилося неефективне внутрішнє виробництво, що йде на користь національних споживачів.
Ефект доходу (с’ і с) зникає тому, що держава не отримує гроші за існування тарифів. Сегмент с’ перерозподіляється на користь споживачів, а сегмент с – це прямі збитки країни від створення митного союзу з третьою країною. Причина цього збитку є переорієнтація в рамках митного союзу на відносно менш ефективні джерела постачання товару, ніж це могло б статися, якщо б перша країна встановила митний союз з другою країною.
Ефект збільшення торгівлі показує переорієнтацію місцевих споживачів на закупку товару з більш ефективного неінтеграційного джерела поставки товару на менш ефективні внутрішньоінтеграційні джерела, яка відбулася в результаті створення митного союзу.
Ефект збільшення торгівлі – це позитивний ефект, а ефект відхилення торгівлі – негативний. Якщо b’+d’ (ефект збільшення торгівлі) більший ніж c (ефект відхилення торгівлі), то ми скажемо, що країна має позитивний ефект.
97. Теорія міжнародних інвестицій.
За метою вкладення капітал буває у вигляді прямих та портфельних інвестицій.
Прямі закордонні інвестиції – це вкладення капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні-імпортері капіталу. Цей довгостроковий інтерес забезпечує контроль над об’єктом розміщення капіталу. До прямих закордонних інвестицій відноситься в основному приватний капітал.
Портфельні інвестиції – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвестору право реального контролю над об’єктом розміщення капіталу.
Основною різницею між цими двома видами є саме наявність права контролю – при ПІІ такий контроль є , при портфельних інвестиціях такого права на контроль нема.
Правило Вальрасса:
Імпорт – експорт + чисті платежі дивіденди = чисті активи країн.
Чисті активи країн = активи нерезидентів – активи закордоном.
Головна причина здійснення прямих іноземних інвестицій – це прагнення розмістити свій капітал в тій країні і тій галузі, де він буде приносити максимальний прибуток.
ООН провела дослідження стосовно причин експорту та імпорту іноземних інвестицій.
Причини експорту інвестицій:
технологічне лідерство - чим вища доля витрат на НДДКР2 в об’ємі продаж корпорацій, тим більший обсяг експорту ПІІ, і навпаки. Це можна пояснити тим, що коли корпорація здійснює інвестиції за кордон, то завжди прагне утримати технологічне лідерство, тобто мати контроль над технологією, які використовуються в її філіях, і таким чином отримати конкурентні переваги.
переваги в вартості робочої сили (переваги у кваліфікації робочої сили, що вимірюється зарплатою) - чим вищий рівень оплати працівника корпорації, тим більший об’єм експорту прямих інвестицій; і навпаки.
переваги в рекламі - чим вища питома вага витрат на рекламу в продажах корпорації, тим вищий об’єм експорту ПІІ, і навпаки.
економіка масштабу - чим вищий розмір виробництва корпорації на внутрішньому ринку, тим більший обсяг експорту ПІІ, і навпаки. Це пояснюється тим, що тільки після заповнення внутрішнього ринку, корпорації починають експансію на зовнішні ринки.
розмір корпорації - чим більший розмір корпорації, тим більший обсяг експорту ПІІ, і навпаки.
ступінь концентрації виробництва - чим вищий рівень концентрації виробництва певного товару в межах корпорації, тим більше обсяг експорту прямих інвестицій, і навпаки.
забезпечення доступу до природних ресурсів - чим вище потреба корпорації в певному ресурсі, тим більший об’єм її експорту прямих інвестицій в ту країну, де багато цього ресурсу, і навпаки.
Іншими причинами можуть бути:
скорочення транспортних видатків;
подолання митних обмежень (квот, ліцензій) та митних платежів.
Причини імпорту капіталу.
технологічне лідерство - чим вища доля витрат на НДДКР в об’ємі продаж корпорацій, тим більший об’єм її імпорту прямих інвестицій з-за кордону; і навпаки.
переваги в кваліфікації робочої сили - чим вищий рівень освіти працівника корпорації, тим більший об’єм імпорту прямих інвестицій; і навпаки. Це стосується високотехнологічних галузей.
переваги в рекламі - чим вища питома вага витрат на рекламу в продажах корпорації, тим вищий об’єм імпорту прямих закордонних інвестицій, і навпаки.
економіка масштабу - чим вищий розмір виробництва корпорації на внутрішньому ринку, тим менше обсяг імпорту прямих інвестицій, і навпаки.
розмір корпорації - чим більший розмір корпорації, тим більший обсяг імпорту прямих інвестицій, і навпаки.
ступінь концентрації виробництва - чим вищий рівень концентрації виробництва певного товару в межах корпорації, тим менше обсяг її імпорту прямих інвестицій, і навпаки.
потреба в капіталі - чим більша потреба корпорації в капіталі, тим більший обсяг її імпорту прямих іноземних інвестицій.
кількість національних філіалів - чим більше філіалів має корпорація в межах країни, тим більший обсяг прямих закордонних інвестиції вона імпортує.
рівень захисту національного ринку - чим вищий рівень захисту національного ринку за допомогою торговельних бар’єрів – тим вищий рівень імпорту прямих закордонних інвестицій.
розмір ринку - чим більший розмір внутрішнього ринку, тим більший обсяг інвестицій.
витрати виробництва – чим вище витрати виробництва в приймаючій країні, тим більше обсяг ПІІ, і навпаки.