101. Транснаціональна корпорація – головний суб'єкт сучасних мев.

Міжнародний бізнес включає будь-які трансакції між фізичними та юридичними особами за межами національних кордонів. У відносно систематизованому вигляді міжнародний бізнес з’явився 5 ст. до н.е.

Створення перших міжнародних фірм створюються під час промислової революції в Європі. В ті часи велика кількість компаній почала відкривати філіали за кордоном.

Термін ТНК традиційно означає фірму, що має філіали в двох або більше країнах. Інші дослідники вважають, що для ТНК потрібна наявність виробничих потужностей щонайменше в 6 країнах.

ЮНКТАД визначає ТНК як підприємство, яке об’єднує юридичних осіб будь-яких правових форм і видів діяльності в двох або більше країнах, яке проводить спільну політику і стратегію.

Виділяють три основних критерії ТНК:

1. структурний критерій – присутність в декількох країнах, а також різне громадянство управлінського персоналу.

2. Критерій результативності – в залежності від питомої ваги активів, цінних паперів, доходів за кордоном.

3. Поведінковий критерій – менеджмент ТНК повинен думати інтернаціонально. Тобто потрібно розглядати весь світ як сферу своїх ділових інтересів.

Окремо виділяють глобальні компанії та багатонаціональні компанії. Глобальні компанії використовують стратегію стандартизації виробництва і активної економії на масштабах виробництва. Багатонаціональні компанії відрізняються більшою диференціацією продуктів з метою повного врахування специфічних маркетингових факторів країн та регіонів.

На сьогодні за даними ООН нараховується близько 10000 ТНК. На 600 лідируючих ТНК припадає більше чверті світового виробництва товарів. ТНК є найбільшими експортерами капіталу. На їх долю припадає дві третини прямих закордонних інвестицій. В останні роки ТНК значно розширили свою діяльність в сфері послуг.

ТНК справляють дуже потужний вплив на економіку країн що розвиваються. Інвестиції ТНК в багатьох випадках позитивно вплинули на структурну перебудову економіки цих країн, її диверсифікацію, підвищили їх рівень життя. Проте монополістичний характер діяльності ТНК ставить країни в залежність.

Ще однією тенденцією стало посилення ТНК, що з’явилися в країнах третього світу.

Головною конкурентною перевагою ТНК є можливість швидкого випуску великої кількості продукції, високий ступінь адаптивності до специфічних особливостей національних ринків.

102. Трансфертні ціни. Модель Херста.

Механізм, за допомогою якого ТНК конкурують на національних ринках з національними підприємствами називається «механізм трансфертних цін».

Трансфертні ціни – це ціни, що використовуються в рамках однієї ТНК.

Справа в тому, що не існує законодавства, яке забороняло б ТНК передавати товари між підрозділами за трансфертними цінами (обмежуються лише зловживання цим механізмом).

Трансфертні ціни мають два аспекти – внутрішній та зовнішній.

1. Внутрішній аспект полягає в тому, що трансфертні ціни виконують роль координатора комерційно-виробничої діяльності в межах ТНК.

2. Зовнішній аспект. Трансфертні ціни – це той інструмент, за допомогою якого ТНК намагається компенсувати негативний вплив зовнішнього середовища.

Отже, трансфертні ціни використовуються для:

1. зменшення суми надходжень, що оподатковується. Це можливо тоді, коли країна базування приймає рішення, що прибутки та інші форми доходів закордонних філіалів не оподатковуються до тих пір, поки ці прибутки не переведено на рахунок материнської компанії. Якщо ставка податку за кордоном нижча, ніж в країні базування, то тоді материнська компанія зацікавлена в переводі частини своїх доходів в філіали. Таким чином материнська компанія знижує ціни на експорт товарів та послуг, що йдуть до закордонного філіалу.

2. зменшення сум сплачуваних податків, що встановлюються за експорт чи імпорт. Досягти цього можна шляхом заниження цін на комплектуючі частини, які постачаються через кордон між філіалами та головною компанією.

3. подолання обмежень на репатріацію прибутків, що впроваджуються приймаючою країною з метою скорочення дефіциту платіжного балансу. В цьому випадку товари постачаються за вищою ціною до філіалу-споживача в країні, що застосувала валютні обмеження.

4. коли національна валюта країни, куди здійснюються прямі іноземні інвестиції, схильна до знецінення.

В 1971 році Херст запропонував модель, що описує ситуацію, коли материнська компанія експортує товари в країну, де знаходиться її філіал.

Прибуток материнської компанії до оподаткування: E_P=S_P+AX+C_P

де S_P – внутрішні продажі,

AX – експорт до філіалу, помножений на трансфертні ціни (A – трансфертна ціна, X – обсяг експорту),

C_P – внутрішні витрати.

Прибуток закордонного філіалу: E_H=S_H-AX-C_H

де S_H – внутрішні продажі,

AX – сума імпорту, що надходить від материнської компанії.

C_H – внутрішні витрати.

Якщо в цю модель ми введемо державу базування материнської компанії, яка вводить податок на доход (T_P), а також приймаючу країну, яка також вводить податок на доход (1‑T_H) та митний тариф (t), то отримаємо:

• прибуток материнської компанії: E_P=(1-T_P)(S_P+AX+C_P)

• прибуток закордонного філіалу: E_H=(1 - T_H) (S_H - (1+t)AX - C_H)

Якщо ми приплюсуємо ці два рівняння, то отримаємо загальний прибуток корпорації.

Спробуймо дослідити взаємозалежність між трансфертними цінами та рівнем податків. Для цього виявимо взаємозв’язок між податком на доход та митом:

Ліва частина в цьому виразі – це відносний диференційний податок. Якщо відносний диференційних податок більший, ніж ставка мита, то тоді будуть використовуватись високі трансфертні ціни на експорт із країни базування в країну філіалу, тому що економія по сплаті податків в країні філіалу перевищує виплати по митам.

І навпаки, якщо відносний диференційний податок менший, ніж рівень митного податку, то тоді будуть використовуватись низькі трансфертні ціни тому, що економія по сплаті митного тарифу перевищує виплати по податкам на доход в країні філіалу.

В обох цих випадках ТНК буде зловживати трансфертними цінами.

Зловживання трансфертними цінами – це встановлення цін на рівні, що не відповідає ринковим цінам.

Практика показує, що чим нижчий рівень розвитку країни, тим частіше корпорації зловживають трансфертними цінами через існування великої кількості обмежень на репатріацію прибутків, нестабільність валюти. Проте існує таке зловживання і в розвинених країнах. Так, збитки США від зловживання трансфертними цінами оцінюється в 25 млрд. в рік.

Розглянемо позитивні і негативні наслідки для країн базування та реціпієнту більш детально.

Нехай ТНК вирішує відкрити філіал в іншій країні. Назвемо країни так: країна А – країна базування, а країна Б – країна-реципієнт.

Позитивні наслідки для країни А:

1. збільшення експортних надходжень в країні А в результаті поставок в країну Б обладнання, комплектуючих, сировини, товарів.

2. скорочення імпорту в країну А різноманітних ресурсів, які використовувалися раніше для виробництва цих товарів;

3. збільшення фінансових надходжень до країни А в результаті переказу на рахунок материнської компанії частини прибутків закордонного філіалу, а також оплати філіалом ліцензій та патентів.

Негативні наслідки для платіжного балансу країна А:

1. відплив капіталу до країни Б для фінансування створення та діяльності філіалу в країні Б;

2. скорочення експорту країни А до інших країн, оскільки цей товар виробляється в країні Б;

3. можливе зростання імпорту за рахунок ввозу в країну А того товару, що виробляється в країні Б.

Розглядаючи вплив ТНК на платіжний баланс при відкритті філіалу в країні Б, слід зауважити, що у короткостроковому плані позитивний вплив на платіжний баланс має країна Б, а в довготерміновому платі позитивний вплив має країна А.

Закордонні інвестиції можуть мати негативний вплив на країну А, коли вони ведуть до зменшення виробництва в країні А, а значить і до збільшення безробіття.

Слід зауважити, що негативні впливи на країну А існуватимуть лише в тому випадку, якщо ринок країни А не насичений тим товаром, що виробляє ТНК.

Позитивні наслідки для країни Б:

1) завдяки отриманим капіталам та технологіям в країні Б створюється оптимальна комбінація факторів виробництва;

2) підвищення рівня кваліфікації робочої сили;

3) збільшення експорту із країни Б.

Негативний вплив на країну Б:

1. збільшення імпорту за рахунок комплектуючих виробів та сировини;

2. перехоплення висококваліфікованої робочої сили від національних підприємств до ТНК;

3. гальмування розвитку національних підприємств внаслідок невпевненості в успіху конкуренції з іноземними компаніями;

4. погіршення платіжного балансу внаслідок переводу прибутків іноземному інвестору.

Переваги ТНК:

1. можуть відмовившись від капіталовкладень, що веде до негативних наслідків як в економічному, так і соціальному плані;

2. сприяють економічному розвитку приймаючих країн;

3. ТНК завжди можуть розраховувати на підтримку своїх національних урядів (урядів країни базування);

4. позиції ТНК у відносинах з приймаючою країною можуть посилюватися, якщо певні дії уряду відштовхують інших інвесторів.