Прогноз і працездатність при хп

Прогноз при ХП без адекватного лікування серйозний. При ускладненнях можливий летальний кінець. У випадку алкоголізму як причини токсичного панкреатиту безпосередньою причиною смерті може бути не тільки панкреонекроз, кровотечі, але й інші «алкогольні» хвороби (цироз з печінковою декомпенсацією, кардіоміопатія з серцевою недостатністю тощо). При латентній формі ХП прогноз сприятливий при умові регулярної вторинної профілактики.

Працездатність хворих залежить від важкості перебігу ХП:

• при легкому перебігу (І ст.) – хворі працездатні в період ремісії. Протипоказана важка праця і праця на шкідливому виробництві;

• при ХП середньої важкості (ІІ ст.) – пацієнти обмежено працездатні у зв’язку з періодичними загостреннями хвороби. Тимчасова непрацездатність досягає в середньому до 2 місяців.

• при важкому перебігу ХП (ІІІ ст.) – тимчасова непрацездатність досягає 2,5–3 місяців, іноді більше. Частина хворих переводиться на ІІІ–ІІ групу інвалідності.

Додаток 1

Cклад і властивості підшлункового соку

1. За добу виділяється 1,5–2 л підшлункового соку, рН його 7,8–8,4.

2. Ферменти підшлункового соку:

ферменти	характеристика
a-амілаза	секретується ПЗ в активному стані. Розщеплює крохмаль до мальтози. Остання під впливом ферменту мальтази розщеплюється до глюкози.
ліпаза	секретується в неактивному стані; активатором її є жовчні кислоти. Ліпаза розщеплює нейтральні жири на гліцерин та жирні кислоти.
протеолітичні ферменти: трипсиноген, хімотрипсиноген, прокарбокси-пептидази та ін.	виділяються в просвіт 12-палої кишки в неактивному стані. Активаторами їх є: ▪ трипсиноген під впливом ентерокінази кишкового соку перетворюється в трипсин, наступну активацію трипсиногену викликає уже трипсин; ▪ хімотрипсиноген під впливом трипсину перетворюється в хімотрипсин; ▪ прокарбоксипептидази, проеластаза, профосфоліпаза А активуються трипсином з утворенням карбокси-пептидаз, еластази, фосфоліпази А. Протеолітичні ферменти розщеплю-ють білки до амінокислот.

2. Лужність соку ПЗ обумовлена наявністю в ньому бікарбонатів, концентрація яких змінюється прямо пропорційно швидкості секреції. Бікарбонати соку ПЗ приймають участь в нейтралізації та олужненні вмісту, що поступив з шлунку в 12-палу кишку.

3. В соці містяться також хлориди натрію та калію.

4. Механізми регуляції панкреатичної секреції:

• нервовий, під впливом блукаючого нерву;

• гуморальний, під впливом секретину, панкреозиміну.

Секретин продукується S-клітинами переважно проксимального відділу 12-палої кишки, частіше у відповідь на закислення вмісту кишки (при рН 4,5 та нижче). На виділення секретину залоза реагує секрецією великого об’єму соку, багатою бікарбонатом і бідного ферментами.

Холецистокінін (панкреозимін) секретується клітинами 12-палої кишки частіше у відповідь на жири та білки їжі. На поступлення панкреозиміну залоза реагує секрецією невеликого об’єму соку, багатого ферментами і бідного бікарбонатами.

Додаток 2