Лабораторно-інструментальна діагностика

1.Загаьний аналіз крові

-анемія

-лейкоцитоз

-підвищення ШЗК

2.Біохімічний аналіз крові-ознаки синдрому малабсорбції:

-гіпоальбумінемія

-гіполіпідемія

-гіпокальціемія

3.Дослідження калу:

-стеаторея

-дисбактеріоз

-позитивна проба на приховану кров

-макроскопічно-стілець з слизом та домішками крові

4.Ендоскопія:

-ерозії-афти

-великі виразки,часто поздовжні

-картина „бруківки”-виразки зливаються, але між ними залишаються ділянки незміненої слизової оболонки

-у період найбільшої активності процес поширюється на всі шари кишкової стінки, включаючи серозну оболонку з формуванням нориць

-мікроскопічне дослідження біоптату-запально-клітинний інфільтрат складається з :

-лімфоцитів,

-плазматичних клітин

-гістіоцитів

-еозинофілів

-саркоїдоподібні гранульоми з гігантськими клітинами Лангганса

5.Рентгенологічне дослідження

-сегментарність ураження товстої кишки

-поздовжні виразки

-рельєф слизової, що нагадує „бруківку”

-звуження уражених ділянок кишки у вигляді „шнура”

-нориці, що зв”язують кишку з навколишніми органами

Рентгендослідження тонкої кишки доцільно проводити з введенням барію через зонд за зв”язку Трейца.

Ускладнення

1.Перфорація-частіше прикрита в зв”язку з утворенням спайок з сальником та петлями кишківника

2.Масивна кровотеча-пошкодження судин в зоні виразкування

3.Гостра токсична дилатація товстої кишки

4.Стриктури тонкої та товстої кишки з розвитком часткової кишкової непрохідності

5.Нориці

-внутрішні,що відкриваються в черевну порожнину (міжпетльові, між клубовою та сліпою кишкою, жовчним та сечовим міхуром)

-зовнішні-в поперикову та пахвинну ділянки

6.Малігнізація гранульоматозних утворень.

Диференційна діагностика

1.Ішемічна хвороба кишок

2.Хронічний ентерит

3.Гострий апендицит

4.Туберкульозний ілеотифліт

5.Целіакія

6.Рак кишківника

7.Неспецифічний виразковий коліт

Лікування

Дієта-стіл № 4( дробне харчування 5-6 раз на день,з обмеженням клітковини та підвищеним вмістом білка )

Медикаментозна терапія.

Базисна терапія

1.Похідні 5-аміносаліцилової кислоти (легкий та середній перебіг ):

-Месалазин 3-4 г /добу

-Сульфасалазин 3-6 г /добу

2.Глюкокортикостероїди (важкий перебіг ):

-Будесонід (спеціальна форма ГК з дією в дистальному відділі позвздошної кишки та переважно місцевим впливом 9 мг/ добу

-Преднізолон 60 мг /добу

3.Підтримуюча терапія:

Імуносупресори:

-Азатіоприн 2-2,5 мг /кг

-Метотрексат п/ш чи в/м 25мг/ тиждень

Системні ГК не застосовують, оскільки вони не впливають на тривалість ремісії

4.Антибактеріальна терапія:

-Ципрофлоксацин 1 г/добу

-Метронідазол (для хворих, не чутливих до аміносаліцилатів ) 10-20 мг/кг/добу

5.При стероїдорезистентному протіканні додатково до ГК та азатіоприну призначають інфліксімаб в/в 5 мг/кг одноразово (повторне введення через 8 тижнів )

Покази до оперативного лікування:

-ознаки кишкової непрохідності

-кровотеча

-нориці у сечовий міхур

-анальні тріщини або абсцеси

-внутрішньочеревні абсцеси

-токсична дилатація або перфорація кишки.

Середня тривалість лікуванняв стаціонарі-3-6 тижнів

Критерії ефективності лікування.Ліквідація (зменшення)симптомів захворювання та досягнення клінічної та ендоскопічної ремісії.Повного одужання не наступає.

Реабілітація.Хворі працездатні, але їм рекомендується дотримуватися режиму праці та відпочинку.