- •Клінічний протокол
- •Термінологія
- •Діагностика віл-інфекції у дітей.
- •Серологічні методи діагностики віл-інфекції.
- •Елімінація материнських антитіл.
- •Молекулярно- генетичні та вірусологічні методи дослідження.
- •Інтерпретація результатів дослідження зразків крові на віл-інфекцію у дітей до 18 місяців.
- •Клінічна класифікація віл-інфекції у дітей (вооз, 2005 рік).
- •Клінічна стадія 2
- •Клінічна стадія 3
- •Клінічна стадія 4
- •Імунологічні категорії віл-інфекції у дітей.
- •Характеристика стадій хвороби.
- •Класифікація віл-інфекції у дітей cdc-1994 .
- •Категорія а: легкі клінічні симптоми віл-інфекції
- •Категорія в: симптом середньої важкості.
- •Категорія с: важкі клінічні прояви
- •Імунологічні категорії віл інфекції у дітей. Таблиця3
- •Бактеріальні інфекції у дітей з віл/снід.
- •Бактеріальні респіраторні інфекції.
- •Диференціальний діагноз.
- •2. Етіотропна (антибактеріальна) терапія.
- •Вибір емпіричної антибактеріальної терапії при бактерійній пневмонії у дітей. Таблиця 1
- •Антибактеріальна терапія залежно від виду бактерійного збудника. Таблиця 2
- •Дози антибактеріальних препаратів.
- •Профілактика.
- •Бактеріемія.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Профілактика.
- •Бактеріальний менінгіт.
- •Емпірична антибактеріальна терапія менінгіту, залежно від віку.
- •Дози антибактеріальних препаратів при менінгіті.
- •3.Патогенетична терапія.
- •Профілактика.
- •Бактеріальні інфекції шкіри.
- •Бактерійні шкірні інфекції і їх прояви. Таблиця 7
- •Атипові мікобактеріози.
- •Вірусні інфекції. Цитомегаловірусна інфекція Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Інфекція, спричинена вірусом простого герпесу (hsv). Епідеміологія
- •Інфекція, спричинена вірусом вітряної віспи-оперізуючого лишаю (vzv).
- •Інфекція, спричинена людським папіломавірусом (hpv). Епідеміологія.
- •Клінічні прояви:
- •Лікування.
- •Вірусний гепатит с. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Вірусний гепатит в. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Грибкові інфекції у дітей з віл/снід. Pneumocystis jiroveci (попередня назва carinii) пневмонія.
- •Кандидозна інфекція. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Криптококоз.
- •Гістоплазмоз.
- •Кокцидіоїдомікоз. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Паразитарні інфекції у дітей з віл/снід. Токсоплазмоз.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Криптоспоридіоз.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Мікроспоридіоз.
- •Діагностика.
- •Диференціальна діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Амебіаз.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Лямбліоз.
- •Діагностика. Виявлення цист і/ або вегетативних форм паразитів в нативному мазку фекалій.
- •Лікування.
- •1. Метронідазол 15 мг/кг/день, всередину в 3 прийоми або фуразолідон 6-8 мг/кг/доб, всередину в 4 прийоми. Курс лікування 10 днів.
- •Віл-енцефалопатія та інші неврологічні прояви віл інфекції.
- •Віл-енцефалопатія.
- •Клінічні варіанти та ознаки віл-енцефалопатії у дітей.
- •Діагностика.
- •Додаткові методи дослідження нервової системи при підозрі на розвиток віл-енцефалопатії.
- •Лікування віл енцефалопатії.
- •Антиретровірусна терапія віл-енцефалопатії.
- •Патогенетична терапія віл енцефалопатії.
- •Варіанти ураження нервової системи у дітей з віл-інфекцією.
- •Невідкладні неврологічні стани у дітей з віл-інфекцією.
- •Диференційний діагноз судомних станів у дітей.
- •Діагностичні критерії основних причин судом.
- •Алгоритм обстеження і лікування дітей з епілептичними припадками.
- •15-20Мг/кг в/в (вводити повільно із швидкістю 0.5-0.75 мг/кг/хвилина),
- •Моніторинг неврологічного стану у дітей з перінатальним контактом та інфікованих віл.
- •Віл-кардіопатія та судинні порушення.
- •Семіотика серцево-судинних проявів у дітей з віл інфекцією:
- •Інтерпретація ознак та ймовірна етіологія кардіальних уражень у дітей.
- •Ділятаційна кардіоміопатія.
- •Діагностика.
- •Дисфункція лівого шлуночка.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Легенева гіпертензія.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Міокардит.
- •Етіологія міокардитів.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Перикардит.
- •Етіологія перикардитів.
- •Діагностика.
- •Моніторинг серцевих уражень та диспансерний нагляд за віл-інфікованими дітьми з кардіоваскулярною патологією.
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при ураженнях серця і судин у дітей з віл інфекцією.
- •Віл-нефропатія.
- •Гіпонатріемія.
- •Клінічні ознаки гіпонатріемії.
- •Гіповолемія.
- •Гіповолемія.
- •Лікування.
- •Гіперкаліемія.
- •Лікування.
- •Гематурія.
- •Причини гематурії у віл-інфикованих дітей.
- •Лейкоцитурія.
- •Причини лейкоцитурії у віл-інфикованих дітей.
- •Протеїнурія.
- •Гостра ниркова недостатність.
- •Характеристика нефротоксичної дії медикаментів у дітей з віл-інфекцією.
- •Ураження ротоглотки у дітей з віл/снід.
- •Грибкові ураження ротоглотки.
- •Вірусні ураження ротоглотки.
- •Вірус вітряної віспи-оперізуючого лишаю.
- •Волосатоклітинна лейкоплакія.
- •Людські папіломавіруси.
- •Цитомегаловірус.
- •Бактеріальні ураження ротоглотки.
- •Неопластичні ураження ротоглотки.
- •Інші ураження ротоглотки.
- •Гематологічні прояви віл-інфекції у дітей. Анемія.
- •Критерії хронічної анемії у дітей з віл/снід.
- •Рекомендації з призначення еритропоетину для лікування анемії у віл позитивних.
- •Алгоритм лікувальної тактики при анемії. Показання до терапії:
- •Нейтропенія.
- •Причини розвитку та принципи лікування нейтропенії у дітей з віл-інфекцією.
- •Тромбоцитопенія.
- •Причини розвитку та принципи лікування тромбоцитопенії у дітей з віл-інфекцією.
- •Ідиопатична тромбоцитопенія.
- •Коагулопатія.
- •Причини розвитку та принципи лікування коагулопатій у дітей з віл-інфекцією.
- •Актуальні питання туберкульозу у дітей з віл/снід.
- •Клінічна класифікація туберкульозу. І. Тип туберкульозного процесу.
- •Іі. Клінічні форми туберкульозу.
- •IV. Ускладнення.
- •V. Категорія диспансерного нагляду.
- •VI. Ефективність лікування.
- •VII. Наслідки туберкульозу.
- •Порядок обстеження дітей з сумнівним, позитивним, гіперергічним або наростаючим туберкуліновим тестом:
- •Первинна профілактика туберкульозу у віл-інфікованих дітей.
- •Вплив віл інфекції на діагностику туберкульозу у дітей.
- •Система балів для встановлення діагнозу туберкульоз у дітей.
- •Клінічні маркери легеневого туберкульозу.
- •Найбільш часті форми туберкульозу у дітей з віл-інфекцією.
- •Інші варіанти поза легеневого туберкульозу у дітей з віл-інфекцією.
- •Строки розвитку поствакцинальних реакцій та ускладнень, які підлягають розслідуванню після застосування вакцини бцж.
- •Характеристика реакцій та ускладнень бцж вакцини.
- •Показання для консультації фтизіатра при підозрі на ускладнення щеплення бцж-вакциною:
- •Основні протитуберкульозні препарати, які застосовуються у дітей та їх дози.
- •Неходжкінська лімфома (нхл).
- •Гладком'язові пухлини.
- •Саркома Капоші.
- •Вастінг-синдром.
- •Способи підвищення енергетичної цінності і вмісту харчових інгредієнтів в живленні.
- •Концепція паліативної допомоги дітям з віл-інфекцією.
- •Особливості паліативної допомоги дітям.
- •Три - рівні знеболення за системою вооз:
- •Причини розвитку і засоби усунення нудоти і блювоти при паліативному лікуванні.
- •Лихоманка неясного ґенезу.
- •Класифікація лихоманки неясного ґенезу.
- •Література.
- •Профілактика інфекційних хвороб у дітей з віл/снід.
- •Первинна профілактика мас .
- •Вакцинопрофілактика у дітей з віл/снід.
- •Визначення важкої імуносупресії у віл інфікованих дітей в залежності від віку.
- •Пасивна імунізація.
- •Взаємодія лікарських засобів, які застосовуються для лікування опортуністичних інфекцій та патологічних станів, які пов’язані з віл інфекцією та сніДом.
Диференціальний діагноз.
Бактерійні пневмонії слід диференціювати з патологічними процесами в легенях іншої етіології. Ураження дихальної системи при ВІЛ -інфекції може бути зумовлене Pneumocystis carinii, вірусами (цитомегаловірусом, респіраторно-синцитіальним вірусом, вірусом простого герпесу, парагрипу, грипу, аденовірусом), мікобактеріями (Mycobactherium tuberculosis, Mycobactherium avium), грибами (Candida albicans, Histoplasma capsulatum, Aspergillus sp., Coccidioides immitis) та ін. Крім того, розлади дихання можуть бути обумовлені ЛІП/ЛЛГ, пухлинними процесами (саркомою Капоші, лімфомою). При обстеженні дитини необхідно враховувати кількість CD4+ - лімфоцитів. Необхідно враховувати, що для бактерійних пневмоній, викликаних піогенними бактеріями, і вірусних пневмоній, викликаних групою респіраторних вірусів, характерним є гострий початок, швидке прогресуванням симптомів, в той час, як пневмонії іншої етіології розвиваються повільніше.
Лікування.
Режим – постільний, достатня аерація приміщення. Їжа повинна відповідати віку, бути повноцінною, легкозасвоюваною, збагаченою вітамінами.
2. Етіотропна (антибактеріальна) терапія.
Стартова емпірична терапія бактерійних пневмоній у ВІЛ-інфікованих дітей без імуносупресії відповідає стандартам лікування дітей без ВІЛ -інфекції.
Вибір емпіричної антибактеріальної терапії при бактерійній пневмонії у дітей. Таблиця 1
|
Вік дитини |
Лікування вдома |
Лікування в стаціонарі |
Лікування у відділенні інтенсивної терапії |
|
1-3 місяці |
Лікування вдома не рекомендоване |
Пневмонія без лихоманки: еритроміцин або кларитроміцин.
Пневмонія з лихоманкою: цефуроксим або цефтріаксон (цефотаксим) |
Пневмонія без лихоманки: еритроміцин або кларитроміцин
Пневмонія з лихоманкою: цефуроксим або цефотаксим + оксацилін
або цефтріаксон (цефотаксим) + амікацин (нетроміцин) |
|
3 місяці – 5 років |
Дітям до 3-х років лікування вдома не рекомендоване. Іншим: амоксицилін (аугментин) або еритроміцин або кларитроміцин. |
Амоксиклав або цефуроксим або цефтріаксон (цефотоксим) |
Цефуроксим + еритроміцин або кларитроміцин |
|
5 – 18 років |
Еритроміцин або кларитроміцин. |
Еритроміцин або кларитроміцин з або без цефуроксиму або аугментину |
Цефуроксим + еритроміцин або кларитроміцин |
Примітка: азитроміцин може бути використаний замість кларитроміцину при лікуванні Mycoplasma pneumoniae.
Курс лікування від 7-10 до 14-21 дня залежно від тяжкості пневмонії.
При лікуванні вдома антибіотики призначаються всередину, при лікуванні в стаціонарі – парентерально.
При лікуванні дітей з імуносупресією, нейтропенією або недавньою госпіталізацією в анамнезі перевага віддається цефалоспоринам III-IV покоління ( пацієнтам з нейтропенією перевага в призначені надається цефтазидиму) або глікопептидам в поєднанні з аміноглікозидами або фторхінолонами. Можуть бути використані також захищені пеніциліни і карбопенеми.
Антибіотики, особливо при імуносупресії, слід призначати в максимальних дозах.
Ефективною вважається терапія за умови:
зниження температури тіла нижче 38С за 24 – 48 годин при неускладненій пневмонії і за 48-72 години при ускладненій;
поліпшення загального стану дитини (відновлення апетиту, зменшення задишки, нормалізація лабораторних показників крові). В даному випадку стартовий антибіотик не міняється.
Неефективною вважається терапія у випадку:
збереження лихоманки вище зазначених термінів;
погіршення загального стану дитини;
наростання патологічних змін в легенях при об'єктивному обстеженні і при рентгенографії легенів (поява нових осередкових інфільтратів, їх злиття, поява плеврально-легеневих ускладнень). В цій ситуації необхідна обов'язкова зміна антибіотику, бажано вже з урахуванням бактеріологічного обстеження мокротиння.