- •Клінічний протокол
- •Термінологія
- •Діагностика віл-інфекції у дітей.
- •Серологічні методи діагностики віл-інфекції.
- •Елімінація материнських антитіл.
- •Молекулярно- генетичні та вірусологічні методи дослідження.
- •Інтерпретація результатів дослідження зразків крові на віл-інфекцію у дітей до 18 місяців.
- •Клінічна стадія 3
- •Клінічна стадія 4
- •Клінічна класифікація віл-інфекції у дітей (вооз, 2005 рік).
- •Клінічна стадія 2
- •Імунологічні категорії віл-інфекції у дітей.
- •Характеристика стадій хвороби.
- •Класифікація віл-інфекції у дітей cdc-1994 .
- •Категорія а: легкі клінічні симптоми віл-інфекції
- •Категорія в: симптом середньої важкості.
- •Категорія с: важкі клінічні прояви
- •Імунологічні категорії віл інфекції у дітей.
- •Бактеріальні інфекції у дітей з віл/снід.
- •Бактеріальні респіраторні інфекції.
- •Диференціальний діагноз.
- •2. Етіотропна (антибактеріальна) терапія.
- •Вибір емпіричної антибактеріальної терапії при бактерійній пневмонії у дітей.
- •Антибактеріальна терапія залежно від виду бактерійного збудника. Таблиця 2
- •Дози антибактеріальних препаратів.
- •Профілактика.
- •Бактеріемія.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Профілактика.
- •Бактеріальний менінгіт.
- •Етіотропна (антибактеріальна) терапія.
- •Емпірична антибактеріальна терапія менінгіту, залежно від віку.
- •Дози антибактеріальних препаратів при менінгіті.
- •3.Патогенетична терапія.
- •Профілактика.
- •Бактеріальні інфекції шкіри.
- •Бактерійні шкірні інфекції і їх прояви.
- •Атипові мікобактеріози.
- •Вірусні інфекції. Цитомегаловірусна інфекція Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Інфекція, спричинена вірусом простого герпесу (hsv). Епідеміологія
- •Інфекція, спричинена вірусом вітряної віспи-оперізуючого лишаю (vzv).
- •Інфекція, спричинена людським папіломавірусом (hpv). Епідеміологія.
- •Клінічні прояви:
- •Лікування.
- •Вірусний гепатит с. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Вірусний гепатит в. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Грибкові інфекції у дітей з віл/снід. Pneumocystis jiroveci (попередня назва carinii) пневмонія.
- •Кандидозна інфекція. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Криптококоз.
- •Гістоплазмоз.
- •Кокцидіоїдомікоз. Епідеміологія.
- •Клінічні прояви.
- •Паразитарні інфекції у дітей з віл/снід. Токсоплазмоз.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Криптоспоридіоз.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Мікроспоридіоз.
- •Діагностика.
- •Диференціальна діагностика.
- •Лікування.
- •Ізоспороз.
- •Амебіаз.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Лямбліоз.
- •Клінічні варіанти та ознаки віл-енцефалопатії у дітей.
- •Діагностика.
- •Додаткові методи дослідження нервової системи при підозрі на розвиток віл-енцефалопатії.
- •Лікування віл енцефалопатії.
- •Антиретровірусна терапія віл-енцефалопатії.
- •Патогенетична терапія віл енцефалопатії.
- •Симптоматичне лікування .
- •Варіанти ураження нервової системи у дітей з віл-інфекцією.
- •Невідкладні неврологічні стани у дітей з віл-інфекцією.
- •Диференційний діагноз судомних станів у дітей.
- •Діагностичні критерії основних причин судом.
- •Алгоритм обстеження і лікування дітей з епілептичними припадками.
- •Моніторинг неврологічного стану у дітей з перінатальним контактом та інфікованих віл.
- •Семіотика серцево-судинних проявів у дітей з віл інфекцією:
- •Інтерпретація ознак та ймовірна етіологія кардіальних уражень у дітей.
- •Дисфункція лівого шлуночка.
- •Ділятаційна кардіоміопатія.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Міокардит.
- •Етіологія міокардитів.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Перикардит.
- •Етіологія перикардитів.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Ендокардит.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Моніторинг серцевих уражень та диспансерний нагляд за віл-інфікованими дітьми з кардіоваскулярною патологією.
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при ураженнях серця і судин у дітей з віл інфекцією.
- •Гіпонатріемія.
- •Клінічні ознаки гіпонатріемії.
- •Гіповолемія.
- •Гіповолемія.
- •Лікування.
- •Гіперкаліемія.
- •Лікування.
- •Гематурія.
- •Причини гематурії у віл-інфикованих дітей.
- •Лейкоцитурія.
- •Причини лейкоцитурії у віл-інфикованих дітей.
- •Протеїнурія.
- •Гостра ниркова недостатність.
- •Характеристика нефротоксичної дії медикаментів у дітей з віл-інфекцією.
- •Ураження ротоглотки у дітей з віл/снід.
- •Грибкові ураження ротоглотки.
- •Вірусні ураження ротоглотки.
- •Вірус вітряної віспи-оперізуючого лишаю.
- •Волосатоклітинна лейкоплакія.
- •Людські папіломавіруси.
- •Цитомегаловірус.
- •Бактеріальні ураження ротоглотки.
- •Неопластичні ураження ротоглотки.
- •Інші ураження ротоглотки.
- •Гематологічні прояви віл-інфекції у дітей. Анемія.
- •Критерії хронічної анемії у дітей з віл/снід.
- •Рекомендації з призначення еритропоетину для лікування анемії у віл позитивних.
- •Алгоритм лікувальної тактики при анемії. Показання до терапії:
- •Нейтропенія.
- •Причини розвитку та принципи лікування нейтропенії у дітей з віл-інфекцією.
- •Тромбоцитопенія.
- •Причини розвитку та принципи лікування тромбоцитопенії у дітей з віл-інфекцією.
- •Ідиопатична тромбоцитопенія.
- •Коагулопатія.
- •Причини розвитку та принципи лікування коагулопатій у дітей з віл-інфекцією.
- •Актуальні питання туберкульозу у дітей з віл/снід.
- •Клінічна класифікація туберкульозу. І. Тип туберкульозного процесу.
- •Іі. Клінічні форми туберкульозу.
- •IV. Ускладнення.
- •V. Категорія диспансерного нагляду.
- •VI. Ефективність лікування.
- •VII. Наслідки туберкульозу.
- •Порядок обстеження дітей з сумнівним, позитивним, гіперергічним або наростаючим туберкуліновим тестом:
- •Первинна профілактика туберкульозу у віл-інфікованих дітей.
- •Вплив віл інфекції на діагностику туберкульозу у дітей.
- •Система балів для встановлення діагнозу туберкульоз у дітей.
- •Клінічні маркери легеневого туберкульозу.
- •Найбільш часті форми туберкульозу у дітей з віл-інфекцією.
- •Інші варіанти поза легеневого туберкульозу у дітей з віл-інфекцією.
- •Строки розвитку поствакцинальних реакцій та ускладнень, які підлягають розслідуванню після застосування вакцини бцж.
- •Характеристика реакцій та ускладнень бцж вакцини.
- •Показання для консультації фтизіатра при підозрі на ускладнення щеплення бцж-вакциною:
- •Основні протитуберкульозні препарати, які застосовуються у дітей та їх дози.
- •Неходжкінська лімфома (нхл).
- •Гладком'язові пухлини.
- •Саркома Капоші.
- •Вастінг-синдром.
- •Способи підвищення енергетичної цінності і вмісту харчових інгредієнтів в живленні.
- •Концепція паліативної допомоги дітям з віл-інфекцією.
- •Особливості паліативної допомоги дітям.
- •Біль зберігається, або посилюється
- •Біль зберігається, або посилюється
- •Повне знеболення
- •Причини розвитку і засоби усунення нудоти і блювоти при паліативному лікуванні.
- •Лихоманка неясного ґенезу.
- •Класифікація лихоманки неясного ґенезу.
- •Література.
- •Профілактика інфекційних хвороб у дітей з віл/снід.
- •Первинна профілактика мас .
- •Вакцинопрофілактика у дітей з віл/снід.
- •Визначення важкої імуносупресії у віл інфікованих дітей в залежності від віку.
- •Пасивна імунізація.
- •Взаємодія лікарських засобів, які застосовуються для лікування опортуністичних інфекцій та патологічних станів, які пов’язані з віл інфекцією та сніДом.
Ідиопатична тромбоцитопенія.
Зниження кількості тромбоцитів 100000/мл невстановленої етіології. Більшість випадків пояснюється інфікуванням поліпотентних клітин кісткового мозку (Clin. Inf.Dis. 2000;30:54).
Стандартні методи лікування:
преднізолон*
довенний імуноглобулін**
довенний анти D глобулін***
сплєнектомія*****.
*Стартова доза преднізолону 2 - 4 мг/кг на добу, ефективність наступає швидко, але постлікувальний ефект не стійкий.
Тривалість лікування в дітей не встановлена, однак, тривале, за часом, застосування стероїдів супроводжується розвитком побічних явищ, серед яких : поглиблення імунодефіциту, грибкові інфекції, розвиток остеопенії.
**Призначення довенного імуноглобуліну вважається ефективним методом лікування. Вірогідні механізми дії – блокада антитромбоцитарних антитіл і Fc – рецепторів селезінки. Ефект швидкий, достатньо тривалий. Препарат призначається в дозі 2г/кг. Лікувальна доза вводиться протягом 2-5 днів. Перша інфузія починається із швидкістю 0.001мл/кг/хвилина з подальшим збільшенням, кожні 30 хвилин, на 0.001мл/кг/хвилину. Максимальна швидкість – 0.06мл/кг/хвилина.
Вітальні функції відстежуються:
кожні 15 хвилин в перші 30 хвилин введення;
кожні 30 хвилин - наступної години введення;
кожної години - в подальшому.
Призначення в/в імуноглобуліну є досить безпечним методом лікування. Ускладнення частіше спостерігаються у пацієнтів з гострими інфекціями або системним запаленням.
Побічні ефекти довенного імуноглобуліну.
Головний біль, свербіння шкіри, підйом температури, нудота/блювота, слабкість, грипоподібний синдром, висипка, колапс, асептичний менінгеальний синдром. Більшість побічних явищ проходять самостійно і пов’язані із швидкістю введення. За допомогою ацетоменофену можна попередити розвиток грипоподібних та фебрильних реакцій. В важких випадках застосовуються глюкокортикоіди.
Недоліки методу:
висока вартість препарату;
тривалі за часом внутрішньовенні інфузії.
***Анті D - глобулін є ефективним засобом підвищення кількості тромбоцитів.
Механізм дії: зв’язує Rh+ еритроцити та блокує Fc- рецептори селезінки. Не призначається особам з Rh- кров’ю та видаленою селезінкою.
Переваги методу:
ефективність
швидкість ін фузії
малий спектр побічних явищ.
Недоліки методу.
висока вартість препарату( однак менша за внутрішньовенний імуноглобулін)
ризик гемолізу
ризик передачі трансфузійних інфекцій.
*****Сплєнектомія – хірургічний метод видалення селезінки.
Сплєнектомія не впливає на прогресію ВІЛ, однак може погіршити загальний стан за рахунок збільшення частоти бактеріальних інфекцій. Перед операцією діти імунізуються проти Strep.pneumoniae, N.meningitidis, HIВ. У випадках важкої імунодепресії відповідь на щеплення може бути недостатньою. У частини пацієнтів ефект від сплєнектомії щодо рівня тромбоцитів спостерігався короткий час та був незначним.
Коагулопатія.
Підвищена кровоточивість та схильність до тромбозів є проявами порушень із сторони системи коагуляції.
