Криптоспоридіоз.

Cryptosporidium (Cryptosporidium parvum, Cryptosporidium meleagridis) - облігатний внутрішньоклітинний паразит, реплікація якого відбувається в клітинах епітелію травного тракту і дихальних шляхів хребетних. Весь життєвий цикл криптоспоридій протікає в організмі одного хазяїна.

Основний механізм передачі інфекції – фекально-оральний, спалахи часто виникають в яслах і дитячих садах. Інфікуюча доза збудника низька, при цьому висока стійкість до дії дезінфектантів, що пояснює широке поширення інфекції.

Клініка криптоспоридіальної інфекції коливається від нетяжкої діареї, що протікає протягом 1-2 тижнів із самовилікуванням у пацієнтів без імуносупресії, до тяжкого ентериту впродовж кількох місяців, у дітей з тяжкою імуносупресією.

Основними клінічними проявами хвороби є рясне водянисте випорожнення, без домішок крові, біль в животі, спрага, нудота, блювання, втрата апетиту і маси тіла, інколи, підвищення температури тіла, синдром мальабсорбції.

Хронічна діарея може бути як безперервною, так і з рецидивами, період ремісії може тривати до одного місяця.

У хворих з тяжким імунодефіцитом криптоспоридії мігрують та здатні вражати біліарний тракт з розвитком холангіту (склерозуючий холангіт) і холециститу; описані випадки ураження легень і генералізованої інфекції. Криптоспоридіоз з діареєю тривалістю більше 1 місяця відноситься до числа СНІД-індикаторних захворювань.

Діагностика.

1. При мікроскопії мазків кала (не менше 3-х), виявляють ооцисти криптоспоридій. Ооцисти також можуть бути виявлені в жовчі, блювотних масах, мокротинні.

2. При проведенні РІФ виявляється антиген паразиту у випорожненні.

3. Виявлення паразитів в біоптатах слизової кишковика.

4. Особливістю копрологічного дослідження є відсутність лейкоцитів і еритроцитів.

Диференціальний діагноз.

Проводиться з іншими кишковими захворюваннями, викликаними Shigella, Salmonella, Campylobacter, Mycobacterium avium, Clostridium difficile, Isospora belli, Microsporidia, Cytomegalovirus, а також з побічною дією лікарських препаратів.

Лікування.

1. Ефективних засобів етіотропного лікування криптоспоридіозу у ВІЛ-інфікованих дітей немає. Вилікувати криптоспоридіоз у дітей з імуносупресією дозволяє тільки відновлення імунної системи за допомогою ВААРТ.

2. Патогенетична терапія включає оральну або парентеральну регідратацію, протидіарейні препарати (лоперамід), дієту (детальніше дивись Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей, розділ секреторних інфекційних діарей).

3. Антибактеріальна терапія (група макролідів) покращує клінічний стан і зменшує екскрецію ооцист з калом. Призначають азітроміцин в дозі 10 мг/кг/доб однократно в перший день і потім 5 мг/кг на добу впродовж 4 тижнів. Можуть бути використані також спіраміцин, кларитроміцин.

Профілактика.

Самим ефективним способом профілактики криптоспоридіозу є попередження розвитку імунодефіциту. Специфічна медикаментозна профілактика - не рекомендується.