Лікування.

Орофарингеальний кандидоз.

• Перші, неускладнені епізоди захворювання – місцева терапія:

• льодяники з клотримазолом

• по 10 мг 4-5 разів на день розсмоктувати у роті протягом 14 днів.

• резистентність може розвиватися внаслідок як попереднього використання клотримазолу, або інших препаратів із групи азолів

• розвиток резистентності призводить до рефрактерного перебігу кандидозу

• полієни для орального вживання (ністатин).

• Системна терапія з використанням одного з азольних препаратів для орального застосування (флуконазолу, кетоконазолу або ітраконазолу):

• оральний флуконазол є більш ефективний ніж суспензія ністатину для початкового лікування орофарингеального кандидозу у дітей раннього віку, його простіше застосовувати у дітей ніж інші різновиди місцевої терапії

• препаратом вибору для дітей є оральна форма флуконазолу у вигляді сиропу (Мікомакс)

• Відсутність ефекту від місцевої терапії:

  • оральний флуконазол 3-6 мг/кг, призначається протягом 7-14 днів

  • внутрішньовенний амфотерицин В (0,3-0,5 мг/кг/добу) є останнім можливим препаратом, який використовується для лікування пацієнтів з важким, рефракторним орофарингеальним кандидозом.

Кандидозний езофагіт:

• флуконазол у дозі 6 мг/кг одноразово у перший день, потім 3-6 мг/кг один раз на день протягом 14-21 дня

• изькі дози авмфотерицину В, який вводиться внутрішньовенно н(0,3 мг/кг/добу) протягом мінімум 7 днів є ефективними й можуть використовуватися у випадках рефракторних до іншої терапії.

Дисемінований кандидоз:

• при підозрі на розвиток у ВІЛ-інфікованої дитини катетерної фунгемії катетер слід видалити, якщо це можливо виходячи з клінічної ситуації, або замінити його

• традиційний Амфотерицин В є препаратом вибору в більшості випадків дисемінованого кандидозу у дітей. Дози амфотерицину В варіюють від 0,5 до 1,5 мг/кг/на добу

• при кандидемії лікування слід продовжувати протягом 2-3 тижнів є моменту отримання останньої позитивної гемокультури та зникнення проявів захворювання. Хворим із персистуючою, незважаючи на лікування, кандидемією слід проводити пошук вогнищ інфікування у внутрішніх органах (ехокардіографію, УЗД нирок, УЗД органів черевної порожнини)

• флуконазол може використовуватися як альтернатива амфотерицину В для лікування дисемінованого кандидозу у стабільних хворих, таких як неускладнена кандидемія, які нещодавно не отримували терапію азолами

• необхідно використання вищих доз

• в якості альтернативи можливе початкове лікування амфотерицином В, з подальшим обережним переведенням пацієнта на лікування флуконазолом, який хворий отримує до закінчення курсу

• лікування флуконазолом не повинно проводитися хворим, в яких не встановлена видова належність збудника, тому, що такі види як C. krusei та C. glabrata є резистентними до флуконазолу.