Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні, методологічні та правові засади оплати праці в ринковій економіці” викладено теоретичні підходи до визначення економічної сутності заробітної плати, досліджено механізм організації оплати праці в умовах ринкової економіки, проаналізовано формування правових засад регулювання оплати праці в Україні.

На основі аналізу існуючих підходів до визначення сутності оплати праці було систематизовано основні концепції оплати праці в рамках провідних напрямків економічної думки: класичної, марксистської, маржиналістської, кейнсіанської та інституціональної теорій. Аналіз теоретичних і методологічних підходів вітчизняних і зарубіжних науковців до визначення заробітної плати свідчить, що за своєю сутністю вона є складною і багатоаспектною категорією. Подвійна природа заробітної плати проявляється в тому, що, з одного боку, вона є основним джерелом доходу для найманих працівників, а, з іншого – значним елементом витрат виробництва і в той же час, – дієвим чинником мотивації працівників до високопродуктивної праці. На основі проведеного аналізу удосконалено визначення заробітної плати: в сучасних умовах заробітна плата є ринковою формою фонду життєвих засобів працівника, що складає основну частину вартості робочої сили, яку виплачує роботодавець із отриманих доходів у відповідності до умов трудового договору та трудового внеску працівника в результати економічної діяльності підприємства.

Проаналізовано основні риси та функції заробітної плати, основні форми та чинники, що її визначають. На основі їх детального аналізу проведено систематизацію ринкових (вартість робочої сили, механізму ринку праці) та неринкових (змісту, характеру праці і виробництва, державного регулювання) чинників оплати праці.

Проведене дослідження показало, що цілісний національний механізм організації оплати праці представляє собою складну модель, яка пронизує усі рівні економіки (макро, мезо- і мікрорівні), включає механізм ринкового, державного та колективно-договірного регулювання, систему організаційних форм, які опосередковують процес розподілу трудових доходів (форми і системи оплати праці, тарифну систему тощо), на основі чого розроблено теоретичну модель національного механізму регулювання оплати праці (рис. 1).

На сучасному етапі в Україні заробітна плата не виконує повною мірою притаманних їй функцій, що обумовлено недоліками в організації оплати праці, порушенням основних принципів її формування: по-перше, не забезпечено високої вартості робочої сили, що є базовою умовою її відтворення і розвитку, підвищення конкурентоспроможності та мотивації працівників; по-друге, не створено рівних умов оплати праці в різних секторах економіки, про що свідчить надмірна диференціація оплати праці за сферами економічної діяльності та галузями; по-третє, у значної частки працівників та роботодавців України умови визначення оплати праці здійснюються поза межами законодавчого поля, що призводить до порушення прав працівників.

На основі дослідження ролі та функцій заробітної плати в сучасному соціально-економічному розвитку, проблем, які необхідно вирішити в системі розподільчих відносин, сформульовано систему принципів організації заробітної плати в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки, визначено їх роль в системі трудових відносин та механізм реалізації кожного принципу (табл. 1). Врахування визначених принципів при організації оплати праці на підприємствах, а також в системі державного регулювання надасть можливість суттєво удосконалити механізм організації оплати праці.

Дослідження правових засад організації оплати праці в Україні свідчить, що складний процес їх становлення охопив період 1992-2000 рр. Розроблено низку законів, які забезпечують державне, колективно-договірне та ринкове регулювання оплати праці. Однак на сучасному етапі правовий механізм регулювання оплати праці є недосконалим, він не забезпечує гідний рівень оплати праці, мотивацію до ефективної трудової діяльності, виведення системи оплати праці із сфери тіньового розподілу. Тому актуальним є завдання удосконалення механізму регулювання оплати праці.

Рис. 1. Теоретична модель національного механізму регулювання