- •2.Місце курсу «Історія української державності» в системі наук. Наукова періодизація історії державності на території України.
- •3.Поняття «держава» та її найважливіші ознаки. Типи і форми держав.
- •4.Розклад первіснообщинного ладу та зародження класового суспільства на території України. Основні причини та передумови утворення перших державних утворень.
- •5.Утворення протодержав і ранніх держав на теренах України. Кіммерійці, таври, скіфи, сармати.
- •6.Античні поліси Північного Причорномор'я, Боспорське царство, їх суспільний і державний лад.
- •Велике переселення народів. Державні утворення готів, гунів та аварів на території України.
- •8) Походження слов'янських народів. Стародавні слов'яни в період великого переселення народів. Анти..
- •10)Передумови утворення Київської Русі.
- •11) Зараз у науці нема єдиної думки щодо походження Дав-ньоруської держави — Київської Русі. Існує декілька теорій.
- •12) Політичний розвиток Київської Русі умовно можно поділити на три періоди:
- •13) Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава).
- •14) Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі
- •15.Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі під час централізації
- •16 Соціально-економічний розвиток Київської русі в періоди становлення і розквіту
- •17 Державний лад і правовоа система Київської русі
- •18 Роздробленість Київської Русі, її причини та наслідки.
- •19 Передумови утворення г-в етапи розвитку
- •20 Економіка,суспільний лад і державний лад Галицько-Волинського князівства
- •21 Внутрішня та зовнішня політика Галицько-Волинської держави за князя Данила Галицького
- •22 Боротьба русі проти монголо-татарської навали.Золота Орда.
- •25. 26.Передумови утворення та джерела українського козацтва.Основні теорії походження українського козацтва.
- •27.Утворення Кримського ханства, його економіка, суспільний і державний лад.
- •28.Зародження Запорізької Січі та ознаки її державностi:
- •29.Суспільні відносини в Запорізькій Січі, її організаційна та військова структура, атрибути державності.
- •(Вопрос 31) участь українського козацтва в антипольських(козацько-селянських) повстаннях та їх історичне значення. Причини повстань
- •Підсумки національно-визвольних повстань
- •(Вопрос 32) національно-визвольна революція середини 17 ст:причини, характер и тд.
- •Причини Національно-визвольної війни
- •Рушійні сили визвольної боротьби
- •(Вопрос 33) початок української революції та події 1648-1649 рр…..
- •(Вопрос 35) дипломатична діяльність гетьманщини за правління б.Хмельницького
- •(Вопрос 36) переяславська рада та березневі статті 1654р
- •37. Політичний розвиток Гетьманщини в 1654-1657 рр
- •40. Руїна в Україні: причини, ознаки, хронологічні межі та наслідки
- •7. І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія в 1659 р., підтримуючи заколотників, захопила лівобережжя України.
- •1. Під тиском російських військ, що перебували на Лівобережжі, ю. Хмельницький підписав фальсифікований варіант Березневих статей — так звані Переяславські статті (1659 р.), що мали такий зміст:
- •2. Під час російсько-польської війни 1660 р. Московська армія, до якої змушені були приєднатися козаки, зазнала поразки.
- •42. Політичний розвиток Правобережної України в роки Руїни. Андрусівське перемир’я
- •43. Політичне становище Лівобережної України в роки Руїни. “Вічний мир” та його значення для українських земель
- •44. Запорозька Січ і Руїна
- •45. Козацтво на території Правобережної України
- •Українське населення під час війни
- •65. Українська революція 1917–1921 рр.: причини, характер, рушійні сили, періодизація, підсумки та наслідки.
- •Причини революції[ред. • ред. Код]
- •Наслідки для України[ред. • ред. Код]
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •66. Створення та еволюція Української Центральної ради. Особливості відносин з Тимчасовим урядом. Ухвалення і та іі Універсалів.
- •67. Державницьке життя унр в листопаді 1917 – квітні 1918 рр.
- •68.Міжнародне визнання унр
- •69.Роль м. Грушевського в історії української державності.
- •70. Гетьманат п. Скоропадського та особливості його державності
- •71. Відродження унр доби Директорії: внутрішня та зовнішня політика.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •71.Відродження унр доби Директорії:внутрішня і зовнішня політика.
- •73.Визвольні змагання на західноукраїнських землях.Внутрішня та зовнішня політика зунр.Акт злуки унр та зунр
- •74.Селянський повстанський рух в Україні в 1918-1921рр
- •75.Формування радянської державності в Україні.Участь усрРив утворенні срср та ознаки її державності.
- •76.Селянський повстанський рух першої половини 1920-х,як історичний феномен
- •77.Радянська державність кінця 1920-х- 1930-х рр.Становлення тоталітарно-бюрократичного режиму в срср
17 Державний лад і правовоа система Київської русі
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада (рада при князі), віче.
Великий князь. Їм міг бути тільки член родини Володимира Великого. За весь час існування Київської Русі був лише один випадок, коли в Галичі на княжий стіл сів не член цього роду, а боярин Владислав Кормильчич. У розумінні населення того часу Україною правив увесь рід князів, і кожен член цього роду мав прав на владу. Ця єдність княжого роду сприяла ідеї єдності, соборності Руської землі. Київська Русь не мала чітко визначеного спадкового права. Спочатку Великий князь правив з допомогою синів, які повністю підкорялися йому. Після Ярослава встановлюється право всіх синів князя на спадщину в Руській землі, але протягом двох століть йшла боротьба двох принципів спадкування: по черзі всіх братів (від старшого до молодшого), а потім по черзі синів старшого брата або тільки по лінії старших синів.
Компетенція та влада князя були необмежені і залежали від його авторитету та реальної сили, на яку він спирався. Перш за все князь був воєначальником, йому належала ініціатива походів і їхня організація. Князь очо-иював адміністрацію і суд. Він повинен був "володеть и судить". Він мав право приймати нові закони, змінювати старі.
Так, Ярославичі вирішили відмінити кровну помсту, замінивши її штрафом. Князь збирав податки з населення, судові збори та кримінальні штрафи. Князь Київський мав вплив на церковні справи. З літопису видно, що Ярослав та Ізяслав ІІ наказували скликати собор єпископів і обирати митрополита.
Боярська рада, а спочатку — рада дружини князя, була невід'ємною частиною княжої управи. Радитися з дружиною, а пізніше — з боярами, було моральним обов'язком князя. У своєму "Поученії..." Мономах вказує на наради з боярами як на постійні, щоденні. Незважаючи на це боярські ради не стали державним органом, з чітко окресленим складом, компетенцією, функціями.
Віче являло собою орган влади, який зберігся з часів родоплемінного ладу. З ростом влади князя віча завмирають і лише тоді, коли влада київських князів занепадає, знову прокидаються. У Києві першу звістку про віче подає літопис 1024 року: переможець Ярослава, Мстислав, не сів на київський стіл, бо кияни в особі віча його не побажали.
Здебільшого князі визнавали за вічем право обрання, затвердження або відмови. Обраний населенням князь мусив укласти з вічем "ряд". Зміст таких "рядів" до нас не дійшов. Треба гадати, що то був договір князя з вічем, де вказувалися обов'язки князя перед населенням.
Віче в Київській Русі не набуло таких форм, як в Новгороді чи Пскові. Воно не мало визначеної компетенції, порядку скликання. Іноді віче скликав князь, частіше воно збиралося без його волі. Неясно, як проходили вічові збори, хто на них головував. На вічах голосів не підраховували, перемагала та ідея, яку підтримувала явна більшість. Участь в вічах брали голови родин. Отже, можна зробити висновок, що ні боярська рада, ні віче в Україні не набули парламентських форм, не перетворилися в постійні державні органи.
Органи управління. Чітко визначених органів управління в Київській Русі не було. Довгий час існувала десятинна система (тисяцькі, соцькі, десятники), яка збереглася від військової демократії і виконувала адміністративні, фінансові і інші функції. З часом її витісняє двірцево-вотчинна система управління.
Поділ князівств на адміністративні одиниці не був чітким. Літописи згадують про волості, погости. Місцеве управління в містах князі здійснювали через посадників, які були представниками князя. Адміністративні та судові функції в містах виконували також княжі тіуни, вірники, мечники і отроки.
Органом самоуправління була верв — сільська територіальна община. Місцева адміністрація "кормилася" за рахунок підлеглого населення.
Влада князя і його адміністрації поширювалася на міста та населення земель, які не були зайняті боярами. Боярські вотчини поступово набувають імунітету і звільняються від князівської юрисдикції. Населення цих вотчин стає повністю підвладним боярам-власникам.
Церква. Ми не випадково включаємо матеріал про Церкву в розділ про державний лад. Перш за все, розглянемо питання про відносини між Церквою та державою. Відповідь на нього дав Христос, коли сказав: "Царство моє не від світа цього". Або коли на запитання фарисеїв, чи платити данину кесареві, відповів: "Віддайте кесареве кесареві, а Боже Богові". Цим Христос поклав межу між Церквою і державою. Ці дві інституції мають різні завдання. Церква має, в першу чергу, піклуватись про душі віруючих, про виховання їх в дусі вчення Христового, про наближення їх до Христа, про єднання їх з Христом. Держава повинна дбати про лад та мир в суспільстві, захищати права та свободи кожного з його членів, дбати про матеріальний добробут громадян.