- •2.Місце курсу «Історія української державності» в системі наук. Наукова періодизація історії державності на території України.
- •3.Поняття «держава» та її найважливіші ознаки. Типи і форми держав.
- •4.Розклад первіснообщинного ладу та зародження класового суспільства на території України. Основні причини та передумови утворення перших державних утворень.
- •5.Утворення протодержав і ранніх держав на теренах України. Кіммерійці, таври, скіфи, сармати.
- •6.Античні поліси Північного Причорномор'я, Боспорське царство, їх суспільний і державний лад.
- •Велике переселення народів. Державні утворення готів, гунів та аварів на території України.
- •8) Походження слов'янських народів. Стародавні слов'яни в період великого переселення народів. Анти..
- •10)Передумови утворення Київської Русі.
- •11) Зараз у науці нема єдиної думки щодо походження Дав-ньоруської держави — Київської Русі. Існує декілька теорій.
- •12) Політичний розвиток Київської Русі умовно можно поділити на три періоди:
- •13) Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава).
- •14) Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі
- •15.Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі під час централізації
- •16 Соціально-економічний розвиток Київської русі в періоди становлення і розквіту
- •17 Державний лад і правовоа система Київської русі
- •18 Роздробленість Київської Русі, її причини та наслідки.
- •19 Передумови утворення г-в етапи розвитку
- •20 Економіка,суспільний лад і державний лад Галицько-Волинського князівства
- •21 Внутрішня та зовнішня політика Галицько-Волинської держави за князя Данила Галицького
- •22 Боротьба русі проти монголо-татарської навали.Золота Орда.
- •25. 26.Передумови утворення та джерела українського козацтва.Основні теорії походження українського козацтва.
- •27.Утворення Кримського ханства, його економіка, суспільний і державний лад.
- •28.Зародження Запорізької Січі та ознаки її державностi:
- •29.Суспільні відносини в Запорізькій Січі, її організаційна та військова структура, атрибути державності.
- •(Вопрос 31) участь українського козацтва в антипольських(козацько-селянських) повстаннях та їх історичне значення. Причини повстань
- •Підсумки національно-визвольних повстань
- •(Вопрос 32) національно-визвольна революція середини 17 ст:причини, характер и тд.
- •Причини Національно-визвольної війни
- •Рушійні сили визвольної боротьби
- •(Вопрос 33) початок української революції та події 1648-1649 рр…..
- •(Вопрос 35) дипломатична діяльність гетьманщини за правління б.Хмельницького
- •(Вопрос 36) переяславська рада та березневі статті 1654р
- •37. Політичний розвиток Гетьманщини в 1654-1657 рр
- •40. Руїна в Україні: причини, ознаки, хронологічні межі та наслідки
- •7. І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія в 1659 р., підтримуючи заколотників, захопила лівобережжя України.
- •1. Під тиском російських військ, що перебували на Лівобережжі, ю. Хмельницький підписав фальсифікований варіант Березневих статей — так звані Переяславські статті (1659 р.), що мали такий зміст:
- •2. Під час російсько-польської війни 1660 р. Московська армія, до якої змушені були приєднатися козаки, зазнала поразки.
- •42. Політичний розвиток Правобережної України в роки Руїни. Андрусівське перемир’я
- •43. Політичне становище Лівобережної України в роки Руїни. “Вічний мир” та його значення для українських земель
- •44. Запорозька Січ і Руїна
- •45. Козацтво на території Правобережної України
- •Українське населення під час війни
- •65. Українська революція 1917–1921 рр.: причини, характер, рушійні сили, періодизація, підсумки та наслідки.
- •Причини революції[ред. • ред. Код]
- •Наслідки для України[ред. • ред. Код]
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •66. Створення та еволюція Української Центральної ради. Особливості відносин з Тимчасовим урядом. Ухвалення і та іі Універсалів.
- •67. Державницьке життя унр в листопаді 1917 – квітні 1918 рр.
- •68.Міжнародне визнання унр
- •69.Роль м. Грушевського в історії української державності.
- •70. Гетьманат п. Скоропадського та особливості його державності
- •71. Відродження унр доби Директорії: внутрішня та зовнішня політика.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •71.Відродження унр доби Директорії:внутрішня і зовнішня політика.
- •73.Визвольні змагання на західноукраїнських землях.Внутрішня та зовнішня політика зунр.Акт злуки унр та зунр
- •74.Селянський повстанський рух в Україні в 1918-1921рр
- •75.Формування радянської державності в Україні.Участь усрРив утворенні срср та ознаки її державності.
- •76.Селянський повстанський рух першої половини 1920-х,як історичний феномен
- •77.Радянська державність кінця 1920-х- 1930-х рр.Становлення тоталітарно-бюрократичного режиму в срср
8) Походження слов'янських народів. Стародавні слов'яни в період великого переселення народів. Анти..
Слов’янство як самостійна етнічна спільнота вийшло на історичну арену на початку І тисячоліття нашої ери. Перші згадки у писемних джерелах про ранньослов’янські племена зустрічаються у творах римських вчених Плінія Старшого, Тацита, Птолемея, де слов’яни фігурують під назвою венеди. Найповніше ранньослов’янська історія викладена у творах візантійського хроніста Йордана. Він сповіщає, що в 6 ст. вже існувало 3 гілки слов’ян: венеди (басейн Вісли), анти (Подніпров’я) і склавіни (Подунавя). Після 500 р. анти і склавіни масово переходять Дунай і вступають у володіння Візантії. Інша частина слов’ян розселилася у верхів’ях Дунаю та басейні Ельби і злилася зі слов’янами вісло-одерського межиріччя. У цей же час слов’яни Середнього Подніпров’я просувалися на північ по Дніпру і Десні. Отже у ІІ половині першого тисячоліття слов’яни зайняли половину Європейського континенту та поділилися на 3 вітки: східну, західну і південну. Східною гілкою слов’янства були Анти, які заселили територію від Дунаю до Дону та Азовського моря. Основою господарства антів було землеробство і скотарство. Розвивалися ремесла та торгівля. Суспільно-політичний устрій мав демократичний характер. На чолі племені стояли князь та старшини, але всі важливі питання вирішувались на народних зборах – вічах. Анти часто воювали проти готів, загрожували північним кордонам Візантії. До нас дійшли імена антських князів – Божа, Ардагаста, Пирагоста … Держава антів проіснувала близько трьох століть (кінець 4 початок 7ст.) і у 602 р. загинула під натиском аварів. Отже, важливу роль у формуванні українського етносу відіграли міграційні процеси 2 – 7 ст. Під час Великого переселення народів було інтегровано багато етносів. Згодом у Східній Європі утворюються нові союзи племен. За свідченням арабських авторів уже в 8 -9 ст. існувало 3 осередки східнослов’янської державності:Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія (Ростово – Суздальська земля). Найбільшим було державне об’єднання яке літописець називає Руською землею з центром у Києві. У 7 – 9 ст. у суспільному житті слов’ян відбулися великі зміни, які сприяли процесу державотворення. Так економічний прогрес привів до підвищення продуктивності праці, до виникнення додаткового продукту. Це спричинило значні зміни у соціальній сфері. Відбувається поділ на багатих та бідних, земля переходить у власність окремих сімей, землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники на залежне населення. Збільшення території та військова активність вимагали нових методів і форм управління. Народні збори стають неефективними. На перший план виходить князівська влада. Князівська дружина стає привілейованою групою професійних військових, яка перетворюється в орган примусу. До утворення Давньоруської держави у східних слов’ян існувало 14 великих племінних об’єднань ( дуліби, поляни, бужани, волиняни, сіверяни, тиверці, уличі, древляни, білі хорвати та інші). У 6 – 8 ст. племінні союзи еволюціонують у протидержавні утворення – племінні князівства. Значною подією в процесі консолідації полянського міжплемінного союзу стало заснування міста Києва.
9) Передумови виникнення держави у східних слов'ян
Давньоруська держава склалося в результаті складної взаємодії цілого комплексу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.
Виділяють такі передумови виникнення держави у східних слов'ян.
Духовні передумови.
Як і деякі інші фактори, еволюція язичницьких уявлень слов'ян тієї епохи сприяла становленню влади князя. Так, у міру зростання військової могутності князя, що приносить видобуток племені, обороняли його від зовнішніх ворогів і взяв на свої плечі проблему врегулювання внутрішніх суперечок росли його престиж і одночасно відбувалося відчуження від вільних общинників.
Таким чином, в результаті віддалення князя від звичного для общинників кола справ і турбот, найчастіше обертається створення укріпленого міжплемінного центру - резиденції князя і дружини військових успіхів, а також в результаті виконання ним складних управлінських функцій, він наділявся надприродними силами і здібностями. У князя починали бачити запорука благополуччя всього племені, а його особистість ототожнювали з племінним тотемом. Все вищезазначене призводило до сакралізації, тобто обожнюванню князівської влади, а також створювало духовні передумови для переходу від общинних відносин до державних [1].
Зовнішньополітичні передумови.
До зовнішніх передумов слід віднести "тиск", який чинили на слов'янський світ його сусіди, а саме нормани і хазари.
З одного боку, їх прагнення взяти під контроль торгові шляхи, які пов'язували Захід з Півднем і Сходом, прискорювало складання князівсько-дружинних угруповань, які втягувалися в зовнішню торгівлю. Одержуючи із своїх одноплемінників продукти сільського господарства і промислів, в першу чергу, хутро, а також міняючи їх на продукти престижного споживання і срібло в іноземних купців, продаючи їм захоплених в полон чужинців, місцева знать все більш підпорядковувала собі племінні структури, збагачувалася і ізолювалася від рядових общинників. З часом вона, об'єднавшись з варязькими воїнами-торговцями, почне здійснювати контроль за торговими шляхами і самої торгівлею, що призведе до консолідації раніше розрізнених племінних князівств, розташованих уздовж цих шляхів.
З іншого боку, взаємодія з більш розвиненими цивілізаціями призводило до запозичення деяких суспільно-політичних форм їх життя. Візантійська імперія довгий час вважалася справжнім еталоном державно-політичного устрою.
Не випадково, що довгий час великі князі на Русі називалися за прикладом могутнього державного утворення Хозарського каганату - хаканами (каганами). Слід відзначити і те, що існування в пониззі Волги Хазарського каганату захищало східних слов'ян від набігів кочівників, які в попередні епохи (гуни в 4 -5 ст., Авари в 7 ст.) Гальмували їх розвиток, заважали мирної праці і, врешті-решт , появі "зародка" державності [2].
Соціально-економічні передумови.
Розвиток землеробства. В першу чергу слід відзначити зміни, що відбувалися в господарстві східних слов'ян в 7 - 9 ст. Наприклад, розвиток землеробства, особливого орного у степовому і лісостеповому районі Середнього Подніпров'я, призводило до появи надлишкового продукту, а це створювало умови для виділення з общини князівсько-дружинної угруповання (відбувалося відділення військово-управлінської праці від продуктивного).
На Півночі Східної Європи, де з-за суворих кліматичних умов землеробство не могло отримати широкого розповсюдження, велику роль продовжували грати промисли, а виникнення надлишкового продукту стало результатом розвитку обміну і зовнішньої торгівлі.
У районі поширення орного землеробства почалася еволюція родової общини, яка, завдяки тому, що тепер окрема велика родина могла забезпечити своє існування, стала трансформуватися в землеробську або сусідську (територіальну). Як і раніше, така громада складалася в основному з родичів, але на відміну від родової громади, Пашенна земля, яка була розділена на наділи, і продукти праці перебували тут у користуванні окремих невеликих сімей, які володіли знаряддями худобою та праці.