- •2.Місце курсу «Історія української державності» в системі наук. Наукова періодизація історії державності на території України.
- •3.Поняття «держава» та її найважливіші ознаки. Типи і форми держав.
- •4.Розклад первіснообщинного ладу та зародження класового суспільства на території України. Основні причини та передумови утворення перших державних утворень.
- •5.Утворення протодержав і ранніх держав на теренах України. Кіммерійці, таври, скіфи, сармати.
- •6.Античні поліси Північного Причорномор'я, Боспорське царство, їх суспільний і державний лад.
- •Велике переселення народів. Державні утворення готів, гунів та аварів на території України.
- •8) Походження слов'янських народів. Стародавні слов'яни в період великого переселення народів. Анти..
- •10)Передумови утворення Київської Русі.
- •11) Зараз у науці нема єдиної думки щодо походження Дав-ньоруської держави — Київської Русі. Існує декілька теорій.
- •12) Політичний розвиток Київської Русі умовно можно поділити на три періоди:
- •13) Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава).
- •14) Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі
- •15.Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі під час централізації
- •16 Соціально-економічний розвиток Київської русі в періоди становлення і розквіту
- •17 Державний лад і правовоа система Київської русі
- •18 Роздробленість Київської Русі, її причини та наслідки.
- •19 Передумови утворення г-в етапи розвитку
- •20 Економіка,суспільний лад і державний лад Галицько-Волинського князівства
- •21 Внутрішня та зовнішня політика Галицько-Волинської держави за князя Данила Галицького
- •22 Боротьба русі проти монголо-татарської навали.Золота Орда.
- •25. 26.Передумови утворення та джерела українського козацтва.Основні теорії походження українського козацтва.
- •27.Утворення Кримського ханства, його економіка, суспільний і державний лад.
- •28.Зародження Запорізької Січі та ознаки її державностi:
- •29.Суспільні відносини в Запорізькій Січі, її організаційна та військова структура, атрибути державності.
- •(Вопрос 31) участь українського козацтва в антипольських(козацько-селянських) повстаннях та їх історичне значення. Причини повстань
- •Підсумки національно-визвольних повстань
- •(Вопрос 32) національно-визвольна революція середини 17 ст:причини, характер и тд.
- •Причини Національно-визвольної війни
- •Рушійні сили визвольної боротьби
- •(Вопрос 33) початок української революції та події 1648-1649 рр…..
- •(Вопрос 35) дипломатична діяльність гетьманщини за правління б.Хмельницького
- •(Вопрос 36) переяславська рада та березневі статті 1654р
- •37. Політичний розвиток Гетьманщини в 1654-1657 рр
- •40. Руїна в Україні: причини, ознаки, хронологічні межі та наслідки
- •7. І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія в 1659 р., підтримуючи заколотників, захопила лівобережжя України.
- •1. Під тиском російських військ, що перебували на Лівобережжі, ю. Хмельницький підписав фальсифікований варіант Березневих статей — так звані Переяславські статті (1659 р.), що мали такий зміст:
- •2. Під час російсько-польської війни 1660 р. Московська армія, до якої змушені були приєднатися козаки, зазнала поразки.
- •42. Політичний розвиток Правобережної України в роки Руїни. Андрусівське перемир’я
- •43. Політичне становище Лівобережної України в роки Руїни. “Вічний мир” та його значення для українських земель
- •44. Запорозька Січ і Руїна
- •45. Козацтво на території Правобережної України
- •Українське населення під час війни
- •65. Українська революція 1917–1921 рр.: причини, характер, рушійні сили, періодизація, підсумки та наслідки.
- •Причини революції[ред. • ред. Код]
- •Наслідки для України[ред. • ред. Код]
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •66. Створення та еволюція Української Центральної ради. Особливості відносин з Тимчасовим урядом. Ухвалення і та іі Універсалів.
- •67. Державницьке життя унр в листопаді 1917 – квітні 1918 рр.
- •68.Міжнародне визнання унр
- •69.Роль м. Грушевського в історії української державності.
- •70. Гетьманат п. Скоропадського та особливості його державності
- •71. Відродження унр доби Директорії: внутрішня та зовнішня політика.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •71.Відродження унр доби Директорії:внутрішня і зовнішня політика.
- •73.Визвольні змагання на західноукраїнських землях.Внутрішня та зовнішня політика зунр.Акт злуки унр та зунр
- •74.Селянський повстанський рух в Україні в 1918-1921рр
- •75.Формування радянської державності в Україні.Участь усрРив утворенні срср та ознаки її державності.
- •76.Селянський повстанський рух першої половини 1920-х,як історичний феномен
- •77.Радянська державність кінця 1920-х- 1930-х рр.Становлення тоталітарно-бюрократичного режиму в срср
67. Державницьке життя унр в листопаді 1917 – квітні 1918 рр.
Проголошена 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складіРосійської республіки. 22 січня 1918 року, після українсько-більшовицької війни, проголошена незалежною державою.
До березня 1918 року користувалася міжнародною підтримкою Німецької імперії. Після поразки останньої в Першій світовій війні опинилася в міжнародній ізоляції. Проводила внутрішню політику, спираючись на соціалістичну популістичну ідеологію.
68.Міжнародне визнання унр
У 1917—1920 роках УНР мало дипломатичні відносини з багатьма країнами:
· Німецька імперія
Визнання і встановлення дипломатичних відносин з моменту підписання Брест-Литовського договору 9 лютого 1918 року. Підтримка України як противаги Польщі та Росії.
· Австро-Угорщина
Визнання і встановлення дипломатичних відносин з моменту підписання Брест-Литовського договору 9 лютого 1918 року. Слабка підтримка України через протегування полякам для протидії Росії та Німеччині.
· Болгарія, Османська імперія
Визнання і встановлення дипломатичних відносин з моменту підписання Брест-Литовського договору 9 лютого 1918 року.
· Росія (більшовики)
12.06.1918 Підписання прелімінарного мирного договору між Українською Державою й РРФСР. В преамбулі цього договору зазначено, що він підписується двома незалежними державами.
24.12.1918 вийшла постанова Народного Комісаріату закордонних справ РРФСР, в якій говорилося, що після анулювання Брестського мирного договору уряд Російської Республіки не визнає України за самостійну державу
· Польща
Визнання через обмін послами після підписання Берестейського миру.
Підписання Варшавського договору 1920 року.
· Аргентина
5 лютого 1921 року уряд Аргентини прийняв рішення про визнання УНР.
· Святий Престол
Фактичне визнання через призначення апостольського візитатора в Україну в 1919 році.
· Азербайджан, Греція, Грузія, Данія, Іспанія, Італія, Норвегія, Персія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція
Обмін дипломатичними представниками та заснування в Україні консульських установ у 1918—1920 роках.
· Естонія, Латвія, Литва
Фактичне визнання закріплене в Політичній конвенції, яка була підписана на Ризькій конференції в серпні 1920 року.
· Румунія
Визнання і встановлення дипломатичних відносин в березні 1918 року. Обмін послами. Підписання тимчасового економічного договору.
· Білорусь
Одностороннє визнання зі сторони БНР, призначення посла в Україну.
Отже, слід зробити висновок, що гіркий досвід УНР це приклад того, коли міжнародне визнання присутнє, але його не достатньо для збереження державності країни.
Берестейський мир
27 січня 1918 (9 лютого 1918) року Українська Народна Республіка з одного боку, та Німецька імперія, Австро-Угорщина, Османська імперія і Болгарське царство з другого, уклали сепаратний Брест-Литовський мирний договір. Україна визнавалася незалежною державою в кордонах окресленими ІІІ Універсалом. Делегації Німеччини та Австро-Угорщини погодилися на приєднання до неї Холмщини і Підляшшя, а також утворення в Галичині, Буковині та Закарпатті окремого коронного краю. Країни Четверного союзу обіцяли надати уряду Української Народної Республіки військову допомогу у війні з російськими більшовиками за умови постачання продовольства Німеччині та Австро-Угорщині: 60 млн пудів хліба, 2,75 млн пудів м'яса, 400 млн яєць й іншої сільськогосподарської продукції.
Окрема таємна стаття Брестського миру була укладена між УНР та Австро-Угорщиною. Остання зобов'язувалася поділити Галичину на польську й українську частини і об'єднати українську Галичину з Буковиною в один "коронний край". Проте згодом Австро-Угорщина анулювала цю угоду.
Підписання Брестського миру застало уряд УНР на Волині, яку українські війська визволяли від більшовицьких інтервентів. Необхідна була військова допомога Німеччини й Австро-Угорщини. 12 лютого 1918 р. уряд звернувся з відповідним проханням до цих країн. Через кілька днів на територію УНР увійшла понад 450-тисячна австро-німецька армія. Це надало допомозі характер окупації.
Українські війська спільно із союзниками розчистили від більшовиків шлях з Житомира на Бердичів і 2 березня 1918 р. увійшли до Києва. До столиці повернулися Центральна Рада й уряд.
Через кілька тижнів в Україні не залишилося жодного червоноармійця. Німецькі й австро-угорські війська зайняли всю Україну. Незважаючи ні заклики влади до спокою, широкі верстви українства з недовірою зустріли нових окупантів.
Центральна Рада ліквідувала всі заходи і розпорядження радянської влади, зокрема відновила право власності на фабрики, заводи, транспорт, банки. Цим були задоволені як українські підприємці, такі німецька адміністрація. Але їх не влаштовувало те, що українська влада залишила в силі закон про соціалізацію землі, згідно з яким селяни вже навесні мали починати ділити землю поміщиків. Проти Центральної Ради був міський пролетаріат, який підтримував більшовиків. Сільська біднота, бачачи, що її землі обсів німецький окупант, також була незадоволена. Заможне селянство неприхильне ставлення до Центральної Ради мотивувало законом про соціалізацію землі. Поміщики, інші великі землевласники, яким українська влада перешкоджала в експлуатації незаможних верств, теж не підтримували Центральну Раду.