4.1 Розробка уроку географія материків і океанів 7 клас

УРОК 34. СВОЄРІДНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ В АНДАХ 

Навчальна мета: ознайомити зі своєрідним органічним світом Південної Америки; сформувати знання про природну зональність та висотну поясність на материку, зміну природних комплексів людиною, сучасні екологічні проблеми; вдосконалювати уміння та навички порівнювати набір та розміщення природних зон Південної Америки, Африки та Австралії.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон світу, ілюстративні (відео)матеріали природи материка, окремих тварин та рослин, підручники, атласи.

Основні поняття: сельва, савани та рідколісся, льянос, кампос, пампа, пустелі і напівпустелі, ліси помірного поясу, висотна поясність, антропогенний комплекс, заповідник, національний парк.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

• Як впливають рельєф і клімат на формування вод суходолу?

• Що є причинами повноводності річок Південної Америки?

• У яких кліматичних поясах розташована Південна Америка?

• Що таке природна зона?

• Які чинники можуть змінювати широтну протяжність природних зон?

• У яких районах материка проявляється висотна поясність?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Країною чудес» називав у своєму романі «Загублений світ» пишні ліси Південної Америки відомий письменник-фантаст А. Конан-Дойл. Однак «країною чудес» заслужено можна назвати не тільки ліси Амазонії, але й материк Південна Америка. Давайте краще дізнаємося про дивовижну природу материка. Проаналізуємо доповіді, які підготували учні.

IV. Вивчення нового матеріалу

Виступи учнів:

1. Природні зони

На рівнинах Південної Америки чітко простежується широтна зональність природних зон. Переважання жаркого, постійно або перемінно вологого клімату на значних територіях Південної Америки стало причиною поширення лісів і порівняно малих площ, зайнятих пустелями та напівпустелями.

Зона вологих екваторіальних лісів у Південній Америці, як і в Африці, розташована по обидва боки від екватора. Вона займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Ґвіанського та Бразільського плоскогір’їв, і північну частину Тихоокеанського узбережжя. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають «сельвас», що в перекладі з портуґальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. Тільки в басейні Амазонки нараховується до 4     тис. видів дерев, що становить 1/4 від усіх існуючих у світі порід. Крони дерев, трави, чагарники розміщуються у 12 поверхів — ярусів, причому найвищі піднімаються над землею іноді на висоту до 100 м.

Вологі екваторіальні ліси поступово заступають перемінно-вологі ліси субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на жовтих і червоно-жовтих фералітних ґрунтах. Дерева тут скидають листя з настанням сухого сезону.

Зменшення кількості опадів і збільшення тривалості сухого періоду призводять до зміни рослинного покриву більш сухостійкими видами.

Савани і рідколісся сформувалися на Орінокській низовині, більшій частині Ґвіанського і Бразільського плоскогір’їв. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації. У саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) — деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза, «пляшкові» дерева з бочкоподібними стовбурами.

На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»). Практично всі землі пампи розорані або обернені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося.

На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні змішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.

Пустеля Атакама сформувалася в умовах тропічного континентального клімату при бідному зволоженні.

2. Висотна поясність в Андах

Ділянки Анд, що лежать у різних широтах, відрізняються кількістю і складом висотних поясів. Найбільш повно висотна поясність виражена в області екватора. Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами (лама, очковий медвідь, кондор).

3. Зміна природи материка під впливом господарської діяльності людини

Природа Південної Америки змінена в результаті господарської діяльності. Скорочуються площі лісів Амазонії, виснажуються родючі ґрунти пампи, скорочується видовий склад рослин і тварин. Площа ділянок, що охороняються, складає лише 11 % території материка. Створено близько 200 заповідників і національних парків.

V. Закріплення вивченого матеріалу

• Які природні зони в Південній Америці займають найбільшу площу? Чому?

• Чим пояснюється виняткове багатство і різноманітність органічного світу сельви? У чому полягає роль лісів Амазонії для газообміну атмосфери Землі?

• У чому полягають відмінності між саванами Північної і Південної півкуль на материку? Чим обумовлені ці відмінності?

• Які особливості природи берегових пустель Південної Америки?

• Яка природна зона Південної Америки, на ваш погляд, є найбільш сприятливою для життя людей?

• Від чого залежить кількість висотних поясів у горах?

• Зміна яких компонентів природи найбільш помітна в міру просування від підніж гір до вершин?

• У яких природних зонах Південної Америки найбільш помітні зміни, пов’язані з господарською діяльністю людей? Чим це обумовлено?

VІ. Підсумок уроку  

VІІ. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф...

• Використовуючи додаткову літературу, підготувати повідомлення за темою «національні парки та заповідники Південної Америки».

• Завдання для проведення дослідницького проекту: підготувати наукову статтю з теми «Сьогодення та майбутнє лісів Амазонії».