13. Перша українська колонізація Дикого поля (1363-1478)

Степи Дикого Поля були придатними для розвитку землеробства, скотарства та промислів, що спричиняло колонізацію їх ще в добу Київської держави. Перешкоджали цьому набіги степових кочівників, що хвилями прокочувались по цих землях від найдавніших часів (кіммерійці,скіфи,сармати,гуни,авари,хозари,печеніги,половці,монголо-татарита ін.). Особливо сприятливими для заселення українцями Дике Поле стало14-15 ст., коли ці землі ввійшли до складуВеликого князівства Литовського. Під впливом зростаючої небезпеки від нападівкримських татартут у15 ст.сформувалосяукраїнське козацтво. Однак від початку I тисячоліття до н.е. до середини II тисячоліття н.е. він став ареною напруженої боротьби осілих землеробських племен і степових кочівників. Серед них останніми були монголо-татари. Після їх спустошень за причорноморськими степами на тривалий час закріпилася назва «Дике поле».Зі сходу "Дике поле" обмежовується державним кордоном з Росією, на півночі - Сіверським Дінцем, Оріллю та Тясьмином, а на заході - Синюхою і Кодимою (притоками Південного Бугу), державним кордоном з Молдовою. Не входить до неїКрим, який разом з прилеглими територіямиПриазов'яіПричорномор'ядо 1783 р. складав окреме політичне об'єднання -Кримське ханство.На території Дикого Поля зараз знаходяться Дніпропетровська,Запорізька,Кіровоградська,Миколаївська,Одеська,ПолтавськаХарківськатаХерсонськаобласті України.

14. Кримсько – татарська Руїна (1478-1533).

Велику небезпеку для українських земель становили постійні напади татар і турків. У середині XV ст., після розпаду Золотої Орди, на теренах Кримського півострова, у пониззі Дніпра, на Приазов'ї та Прикубанських землях утворилася держава під назвою Кримське ханство, столицею якої стало місто Бахчисарай. На чолі цієї держави стояла войовнича династія Гіреїв. 1478 року хан Менглі-Гірей визнав себе васалом турецького султана. Державною релігією Кримського ханства став іслам, а мусульманське духовенство відігравало важливу роль в управлінні державою. Наприкінці XV ст. кримські хани почали здійснювати загарбницькі походи на українські, російські, польські, молдовські та литовські землі. Татари мали досить боєздатну й підготовлену армію. Напади татар спустошували Поділля, Волинь, Холмщину, Галичину та Київщину. 1482 року Менглі-Гірей організував великий похід в Україну, під час якого захопив і пограбував Київ. Після цього погрому місто надовго втратило колишнє політичне й економічне значення. Підсумком кожної татарської навали в Україну було, насамперед, захоплення великої кількості здобичі й невільників. Торгівля невільниками, здебільшого в Кафі, примножувала прибутки кримських ханів. Після татарських походів цілі райони України перетворювалися на пустелю. Протягом другої половини 15 ст. орди кримських татар учинили 86 грабіжницьких нападів на українські землі.

15. Перший етап другої української колонізації Дикого поля (1533-1569)

Колоніз поч.-ся з припинення кримсько-татарської руїні. Поділ-ся на 2 етапи: до Любл унії та після. На 1 етапі мета-відновлення зруйнованого під час кр-тат руїни.Рушійні сили: укр. відходницьке козацтво, укр. селяни і городяни на Волині та Поліссі.найбільші успіхи-на Поділлі швидко відбудов—ся міста і села.На кін 50-х по Дніпрові і на Поділлі-45 місті 103 містечка.Найб міста-Брацлав,Вінниця,Київ.Міста і містечка на відміну від 1 колоніз мають стійкі зв’язки з селом і поч-ють віступати посередником між укр. селом і зах-європейськими містами. Перед Любл унією в Польській, Литовській і Рос Українах – бл 300 міст і містечок і майже 1 млн 300тис мешканців. З кінця 1540-х част коз починає залишатися зимувати при кордоні у Запорізьких плавнях-виникає укріплення-Січ Байди Вишневецького.

15 жовтня 1563 – Вишнивецького убито в Царгороді. З кінцем 1568, наслідком турецьких скарг на шкоду й своєвільство українських козаків, великий князь видає лист на козаків.Великий князь наказує козакам рішуче аби вони вийшли з степів, з Низу з усіх уходів до замків і міст українських і не виходили більше своєвільно. За це обіцяє їм службу й плату при замках.