Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЭКОНОМИКА!!!!!!!!.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
233.81 Кб
Скачать

1. Предмет та функції економічної теорії (е. Т.). Еволюція поглядів на предмет е. Т..

Предмет. Е. Т. – виробничі відносини між людьми з приводу виробництва споживчих благ на основі споживання обмежених ресурсів, з метою якнайповнішого задоволення зростаючих потреб суспільства.

Функції Е. Т.:

  1. Теоретико-пізнавальна (полягає у зв’язуванні сутності економічних законів, механізмів їх дії)

  2. Практична (використання здобутих знань у практичній діяльності людей)

  3. Методологічна (вироблення адекватних предмету Е. Т. наукових методів, підходів, досліджень)

  4. Виховна (формування економічного мислення та відповідної психіки кожної людини)

Зі зміною виробничих відносин, змінювалися погляди на об’єкт та предмет економічної науки. Вперше термін «економіка» ввів у 4 ст. до н. е. вчений Ксенофонт, який написав книгу «Ойкономія», де виклав розумні правила ведення домашнього господарства.

1615 року фр. вчений Монретьєн вводить термін «політ економія». Тепер економік досліджувалася на рівні держави.

А. Маршал вводить термін «економіка».

2.Методи та засоби економічного дослідження

Метод – спосіб дослідження і вивчення економічних явищ (поділ. на: загальні та спеціальні).

Діалектичний метод – передбачає визнання явищ об1єктивними і такими, розвиваються на основі розвитку внутрішніх суперечностей.

Абстракція – ігнорування поверхових, несуттє­вих сторін явища, акцентування на чомусь.

Узагальнення - узагальнення самого суттєвого.

Індукція – умовивід від часткових висновків до загальних.

Дедукція – умовивід від загальних висновків до часткових.

Гіпотетичний – розробка і перевірка гіпотез.

Аналіз – розчленування цілого на частини.

Синтез – поєднання окремих частин в єдине ціле.

Важливим засобом пізнання економічних відносин в їх взаємодії з розвитком продуктивних сил є поєднання аналізу і синтезу.

3.Економічні закони та категорії.

Економічні категорії – найбільш загальні економічні поняття, які виражають реальні економічні явища, їх ознаки, взаємозв’язки (товар, гроші, прибуток, оренда).

Економічні закони – глибокий суттєвий причинно-наслідковий зв’язок в системі виробничих відносин, який є сталим і постійно відтворюється (бувають: загальні, особливі і специфічні).

Економічні закони є об’єктивними. Вони не залежать від волі людини. Це закони суспільства, атому вони не вічні і діють при наявності тих чи інших умов.

Економічні категорії рухливіші, мінливіші, ніж еко­номічні закони. Для економічних законів характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв'язку явищ і процесів, вони відображають глибокі приховані зв'язки й відносини, охоплюють явища і процеси, які ви­ражаються у низці категорій. Іншими словами, внутріш­ньо необхідний, сталий, суттєвий зв'язок між економіч­ними явищами та процесами, що виражається за допомо­гою економічних законів, набуває відображення у взає­мозв'язку певних економічних категорій. Кожний закон наче групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) економічних категорій.

4. Економічна теорія та економічна політика. Завдання економічної теорії в умовах перехідної економіки в Україні.

Економічна теоріянаука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні життєвих благ з метою задоволення потреб при обмежених (рідкісних) ресурсах, що породжує проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання. Це наука, яка вивчає економічні закони і економічні відносини.

Економічна політика – це перехід, який виробляє держава для розвитку економіки країни, її моделі, шляхи розв’язання економічних проблем.

Ефективною є така економічна політика, яка будується на системі економічних законів, враховує різноманітні інтереси, припускає багатоваріантність рішень.

В умовах становлення і розвитку України як незалежної держа-ви першочерговою є потреба вироблення власної загальнодер-жавної економічної політики. В Україні здійснюється інтенсивна робота державних і виконавчих органів та наукових закладів щодо визначення сутності, засад і основних напрямів самостійної соціально-економічної політики, спрямованої на пізнання, визначення і реалізацію корінних національно-державних економічних потреб та інтересів.

Першочергового значення набуває завдання чіткого з'ясування основних цілей і пріоритетів економічної політики держави на відповідних етапах її розвитку. Центральною ланкою економічної полі-тики держави на сучасному етапі має бути прискорення ринкової трансформації економіки країни через здійснення радикальних еко-номічних реформ. Це шлях виходу з кризи і поступового забезпе-чення реалізації корінних і стратегічних національних соціально-економічних потреб та інтересів.

Важливим питанням економічної політики розвитку в умовах України є питання про співвідношення та взаємодію між приватним та державним секторами економіки. Економічна політика має бути реально спрямована на підтримку і розвиток приватного сектора, який є грунтом для формування реальних, а не квазіринкових відносин. В умовах перехідної економіки можливості держави щодо цього обмежені, тому економічна політика має зосереджува-тися на тих ланках, де використання влади може дати найбільший ефект. У сфері фінансово-бюджетної та податкової політики до них належать: утримання дефіциту Державного бюджету на рівні 5-7 відсотків від ВВП і забезпечення жорсткої залежності державних витрат від отримуваних доходів; концентрація державних ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки; реформування бюджетних взаємовідносин між центральними, регіональними і місцевими рівнями; фінансове забезпечення необхідного захисту населення та функціонування соціально-культурної сфери; поліпшення управління коштами Державного бюджету через державну скарбницю та вдосконалення управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом; забезпечення стабільності в оподаткуванні, розширення бази та зменшення кількості податкових пільг, а також обов'язковості та рівнонапруженості у сплаті податків усіма юридичними і фізичними особами; посилення їхнього стимулюючого впливу на розвиток виробництва; розширення бази та прав місцевих органів влади щодо формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків і зборів; посилення контролю за повнотою сплати податків.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.