- •1. Предмет та функції економічної теорії (е. Т.). Еволюція поглядів на предмет е. Т..
- •2.Методи та засоби економічного дослідження
- •3.Економічні закони та категорії.
- •4. Економічна теорія та економічна політика. Завдання економічної теорії в умовах перехідної економіки в Україні.
- •5.Потреби та споживчі блага.Класифікація потреб.Закон зростання потреб.
- •6.Економічні інтереси
- •7.Закон спадної граничної корисності та його вплив на поведінку споживача.
- •8.Виробництво та його фактори. Розвиток факторів виробництва.
- •9.Виробничі ресурси, їх класифікація.
- •10//Обмеженість виробничих ресурсів. Проблема економічного вибору
- •11////Природно-ресурсний потенціал україни
- •13 Технологічні способи виробництва
- •Інструментальний тсв.
- •Індустріальний тсв.
- •3) Постіндустріальний тсв.
- •14. Продукт, як результат втілення факторів виробництва.
- •15. Ефективність використання факторів виробництва
- •18. Типи, види і форми власності.
- •19. Реформування відносин власності в перехідній економіці України. Роздержавлення та приватизація.
- •20. Сутність та принципи ринкової організації економіки. Функції ринку.
- •21.Загальні засади та модель командно-адміністративної економіки.
- •22. Змішана економіка розвинутих країн
- •23. Економічна система сучасної України.
- •24. Товар та його властивості
- •25 Теорії вартості
- •5.Трудова теорія вартості-?
- •26.Суть і функція грошей. Теорія грошей.
- •27.Закон вартості.
- •28.Види грошей. Визначення кількості грошей в обігу. Конвертованість грошей.
- •29. Гроші в Україні.
- •30. Попит. Закон попиту. Фактори попиту.
- •31. Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції.
- •32.Ринкова ціна. Явища дефіциту та надлишку товарів. Значення конкуренції у встановленні ринк. Ціни. Антимонопольна діяльність держави.
- •33.Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна хар-ка.
- •34. Ринкова інфраструктура та її елементи.
- •35. Товарні біржі, їх роль у ринковій економіці.
- •36. Фондові біржі, їх роль у функціонуванні капіталу.
- •37. Акціонерні товариства. Акція. Види акцій. Ціна акції. Акціонерні товариства в Україні.
- •38. Банки та банківська система. Банківська система в Україн.
- •39. Біржі праці(служби зайнятості). Служби зайнятості в Україні.
- •45 Підприємство в системі ринкових відносин
- •46 Підприємство та його види. Підприємство в Україні.
- •47. Малий та великий бізнес, необхідність їх поєднання. Проблема малого бізнесу в Україні.
- •48. Фермерські та колективні підприємства в сільському господарстві. Фермерство в Україні.
- •52 Домогосподарство як суб єкт ринкової економіки. Доходи та витрати д. Домогосп. В Україні.
- •57)Сукупні доходи та витрати, необхідність їх урівноваження.
- •58)Сукупний попит і сукупна пропозиція,їх урівноваження:
- •60. Валовий внутрішній продукт та інші макроекономічні показники.
- •61. Циклічність, як форма руху ринкової економіки.
- •62. Безробіття, його рівень та наслідки.
- •63. Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття.
- •65.Антиінфляційне регулювання економіки в розвинутх країнах. Інфляція в Україні в 90-х роках хх ст. Та в сучасних умовах.
- •66. Податки: сутність, види, роль у макроекономічному регулюванні.
- •67.Оподаткування в Україні.
- •68. Державний бюджет. Структура надходжень та видатків.
- •73. Міжнародна торгівля. Світова ціна. Протекціонізм та лібералізм у міжнародній торгівлі. Сот.
- •74. Платіжний баланс країни: сутність, структура. Платіжний баланс країни.
- •75.Міжнародна валютна система.
23. Економічна система сучасної України.
Eкoнoмiчнa політика України на початку XXI ст. має своєю головною метою перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Риси сучасного економічного становища України:
- величезна заборгованість держави, окремих галузей і підприємств країнам близького і далекого зарубіжжя;
- відставання сектора економіки, який виробляє товари, від сектора економіки, який їх споживає;
- паливно-енергетична залежність від Росії;
- занадто сильний контроль економіки з боку українського уряду, що має ефект придушення того її сектора, що виробляє товар;
- криміналізація стосунків між державним апаратом і бізнесом, розподілення між кланами найприбутковіших секторів економіки України;
- Україна занадто відірвана від світової економіки.
Основними завданнями української держави в галузі економіки є:
- реформування електроенергетичного сектора;
- надання людям економічної свободи;
- зміцнення інституційних структур національної економіки;
- стабілізація національної валюти;
- створення умов для подолання кризи виробництва і для підвищення його конкурентоспроможності;
- розвиток аграрного сектора економіки, перетворення землі в товар і набуття нею реальної вартості;
- утвердження відкритого типу економіки, забезпечення прозорості економічних процесів;
- входження України у світовий економічний простір;
- захист вітчизняного товаровиробника шляхом створення фінансового, кредитного та податкового механізмів, які стимулюють виробництво;
- створення української економіки як самодостатньої системи;
- перехід відносин між суб´єктами господарювання з бартерних принципів на грошовий (товарно-грошовий);
- легалізація "тіньових" капіталів і виробництв, "тіньової" економіки і відносин;
- інтенсифікація процесів приватизації, особливо в аграрному секторі;
- посилення боротьби з економічною злочинністю, корупцією;
- переведення економіки у ліберальне русло.
Реалізація економічної політики в Україні передбачає використання таких методів впливу держави на економіку, як:
- регулювання і планування пропорцій;
- державні замовлення;
- цільові програми;
- політика доходів;
- вирівнювання економічних потенціалів і життєвих умов різних регіонів.
Модель економічного розвитку України передбачає поетапне здійснення цілеспрямованої, науково обґрунтованої програми виходу з кризи шляхом поєднання регулюючого впливу державних органів на економіку і запровадження ринкових відносин. Ключовим чинником у створенні економічної сфери, сприятливої для підприємницької діяльності, є держава, яка, не втручаючись у діяльність приватних підприємств, управляє ринком і підтримує його, стримує негативні тенденції через відповідні юридичні важелі — програми оподаткування, монетарну політику. Держава покликана дбати про поєднання приватних і суспільних інтересів.
Здійснюючи стратегію виходу з економічної кризи, важливо брати до уваги, що перехід суспільства від тоталітарного устрою до демократичного не відбувається за кілька років. Економіка України потребує суттєвих структурних змін, а це неможливо без формування механізму відтворення цілісної національної економіки (за роки незалежності так і не вдалося його сформувати). Тому потрібні всебічно обґрунтована концепція економічних реформ, відповідні управлінські структури, професійно підготовлені кадри, які б досконало володіли механізмами перетворення сучасної економіки. У ситуації, коли першочерговим завданням є розв´язання проблем модернізації економіки і прискорення темпів розвитку країни, існує спокуса встановити авторитарний режим.
Та застосування авторитарних методів управління матиме лише тимчасовий успіх. А формування соціальне орієнтованої економіки неможливе без утвердження демократичної, соціальної, правової держави.
З огляду на реалії й особливості суспільного життя в Україні, становлення та розвиток її політичної системи характеризуватимуть такі параметри:
- подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціально-політичної організації;
- побудова справді демократичної, соціальної, правової держави з ефективно діючим парламентом, професійним висококваліфікованим урядом, незалежними судовими органами;
- формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їх самодіяльних організацій, політичних партій, рухів, профспілок, кооперативів, асоціацій;
- розвиток політичної свідомості та політичної культури суспільства й особистості як на загальнодержавному, так і на побутовому рівні;
- забезпечення необхідних умов для вільного розвитку нації загалом і кожного етносу зокрема, формування та підвищення національної свідомості й самосвідомості, національної культури;
- удосконалення діяльності ЗМІ, підвищення їх ролі ,в регулюванні політичних відносин, управлінні суспільством, формуванні політичної свідомості та політичної культури суспільства і кожного громадянина;
- своєчасне самооновлення політичної системи з урахуванням внутрішнього та міжнародного становища України (постійна самоадаптація).
Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетвореннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.