Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
юля соціологія.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
124.42 Кб
Скачать

1. Об'єкт дослідження соціології дитинства

Соціологія дитинства - спеціальна соціологічна теорія, що досліджує дітей як специфічну соціально-демографічну спільноту в сукупності їх соціальних ознак і характеристик соціального життя, визначимо об'єкт соціології дитинства - це специфічна соціально-демографічна спільнота дітей від пренатального періоду до 14 років. Детство в индивидуальном варианте - это, как правило, устойчивая последовательность актов взросления растущего человека, его состояние «до взрослости». В обобщенном - это совокупность детей разных возрастов, составляющих «довзрослый» контингент общества.

Объект социологии детства определен не как изначально гомогенная группа индивидов, находящаяся на пути к повзрослению, а как структурный компонент общества, отражающий социальные и культурные изменения. СД Существует в одном ряду с отраслевыми социологиями: социологией воспитания, образования, семьи, молодежи и др.

2. Предметна сфера соціології дитинства

Предмет соціології дитинства - специфічні соціальні відносини, в які діти вступають з дорослими, їх підготовка до виконання соціально значущих ролей в процесі соціалізації та соціальної адаптації. Рассматриваются также особенности группового поведения социально-демографической группы детского возраста, закономерности развития детских сообществ (формальных и неформальных). Отдельный раздел данной отрасли разрабатывает методологические и методические принципы исследования детей и подростков.

3. Завдання соціології дитинства

Дослідження ролі і місця дітей в суспільстві;дослідження умов, які забезпечує суспільство для розвитку і формування особистості дитини;виявлення соціальних тенденцій та їх вплив на первинну соціалізацію;розробка напрямів соціальної політики захисту дітей, прогнозування.

4. Категоріальний апарат соціології дитинства

У соціології дитинства розробляється категоріально-понятійний апарат, що дозволяє розкрити загальні та особливі ознаки напряму для цього застосовуються терміни інших наук та похідні від них:

1. Загальнонаукові терміни: система, метод, структура, функція, закон. Ці терміни надають вивченню соціології дитинства науково-системного характеру.

2. Категорії і терміни, які пропонує філософія, педагогіка, психологія, етика: діяльність, адаптація, особистість, індивід, цінності, суб'єкт та об'єкт виховання, поведінка, культурні цінності, вікові кризи.

3. Спеціальні соціологічні поняття: соціалізація, соціальна взаємодія, соціальні відносини, соціальна група, соціальний статус, соціальна роль, соціальне середовище, суспільне виховання і соціальні інститути.

4. Суто специфічні поняття та терміни: соціологія дитинства, пренатальний період, нова філософія виховання, соціальна відповідальність батьків, соціальна місія, соціальна компетенція, діти-індиго. Не менее важной категорией выступает «ребенок», «подросток» Конвенция о правах ребёнка определяет ребёнка как человеческое существо до достижения восемнадцатилетнего возраста. Несовершеннолетние - юридический термин, который обозначает особ, возрастом от 0 до 18 лет. Подромсток (тинемйджер)-- юноша или девушка в переходном от детства к юности возрасте (от 12--14 до 15--17 лет).

5. Дитинство як соціальний феномен

Феномен дитинства з кінця 20-го століття стає одним з пріоритетних об'єктів дослідження загальногуманітарих наук. Дитинство як певний період розвитку людини та його специфічні особливості викликали інтерес у видатних мислителів різних цивілізацій. Так, у фундаментальних працях Платона, Арістотеля, Ніколи Кузанського, Г. Гегеля, Е. Роттердамського, Ж.-Ж. Руссо, Ф. Бекона, А. І. Герцена, Г. В. Плеханова, В. С. Соловйова, Л. М. Толстого та інших міститься достатньо багато звернень до дитинства. Вчені минулого міркували про те, що воно дає людині і суспільству в цілому, оцінювали його з моральних і етичних позицій.

Основу соціологічного аналізу дитинства становлять психолого-педагогічні аспекти, в цьому полягає його своєрідність з точки зору соціології. Дослідження, присвячені типології індивідуальності, місцю і ролі діяльності, інтересів, потреб, ідеалів і установок в дитинстві, займають особливе місце в системі численних наукових вишукувань. Фундаментально розроблені проблеми психофізіологічних моделей поведінки в дитинстві, становлення особистості в залежності від вікових періодів розвитку особистості людини Ж. Піаже, Е. Еріксоном, З. Фрейдом, Л. С. Виготським, Л. М. Леонтьєвим, А. В. Запорожцем, П . Я. Гальперіним. Центральне місце займає психологія дитини дошкільного віку і його розвиток в дослідженнях Л. І. Божович, А. Л. Венгера, В. В. Давидова, В. С. Мухіної та інших. Істотний внесок у формування уявлень про дитячу суть, цілі, завдання і шляхи виховання і навчання внесли видатні зарубіжні (Я. Корчак, Я. А. Коменський, Ж.-Ж.Руссо, І. Г. Пестолоцці, тощо) і вітчизняні (П. П. Блонський, К. Д. Ушинський, П. Ф. Лесгафт, В. А. Сухомлинський та ін..) педагоги. Велика заслуга належить Д. І. Фельдштейну, який розкрив механізми дорослішання в період дитинства і чиї дослідження останніх років дозволяють говорити про дитинство як соціально-психологічний феномен.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.