- •1. Предмет та функції економічної теорії (е. Т.). Еволюція поглядів на предмет е. Т..
- •2.Методи та засоби економічного дослідження
- •3.Економічні закони та категорії.
- •4. Економічна теорія та економічна політика. Завдання економічної теорії в умовах перехідної економіки в Україні.
- •5.Потреби та споживчі блага.Класифікація потреб.Закон зростання потреб.
- •6.Економічні інтереси
- •7.Закон спадної граничної корисності та його вплив на поведінку споживача.
- •8.Виробництво та його фактори. Розвиток факторів виробництва.
- •9.Виробничі ресурси, їх класифікація.
- •10//Обмеженість виробничих ресурсів. Проблема економічного вибору
- •11////Природно-ресурсний потенціал україни
- •13 Технологічні способи виробництва
- •Інструментальний тсв.
- •Індустріальний тсв.
- •3) Постіндустріальний тсв.
- •14. Продукт, як результат втілення факторів виробництва.
- •15. Ефективність використання факторів виробництва
- •18. Типи, види і форми власності.
- •19. Реформування відносин власності в перехідній економіці України. Роздержавлення та приватизація.
- •20. Сутність та принципи ринкової організації економіки. Функції ринку.
- •21.Загальні засади та модель командно-адміністративної економіки.
- •22. Змішана економіка розвинутих країн
- •23. Економічна система сучасної України.
- •24. Товар та його властивості
- •25 Теорії вартості
- •5.Трудова теорія вартості-?
- •26.Суть і функція грошей. Теорія грошей.
- •27.Закон вартості.
- •28.Види грошей. Визначення кількості грошей в обігу. Конвертованість грошей.
- •29. Гроші в Україні.
- •30. Попит. Закон попиту. Фактори попиту.
- •31. Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції.
- •32.Ринкова ціна. Явища дефіциту та надлишку товарів. Значення конкуренції у встановленні ринк. Ціни. Антимонопольна діяльність держави.
- •33.Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна хар-ка.
- •34. Ринкова інфраструктура та її елементи.
- •35. Товарні біржі, їх роль у ринковій економіці.
- •36. Фондові біржі, їх роль у функціонуванні капіталу.
- •37. Акціонерні товариства. Акція. Види акцій. Ціна акції. Акціонерні товариства в Україні.
- •38. Банки та банківська система. Банківська система в Україн.
- •39. Біржі праці(служби зайнятості). Служби зайнятості в Україні.
- •45 Підприємство в системі ринкових відносин
- •46 Підприємство та його види. Підприємство в Україні.
- •47. Малий та великий бізнес, необхідність їх поєднання. Проблема малого бізнесу в Україні.
- •48. Фермерські та колективні підприємства в сільському господарстві. Фермерство в Україні.
- •52 Домогосподарство як суб єкт ринкової економіки. Доходи та витрати д. Домогосп. В Україні.
- •57)Сукупні доходи та витрати, необхідність їх урівноваження.
- •58)Сукупний попит і сукупна пропозиція,їх урівноваження:
- •60. Валовий внутрішній продукт та інші макроекономічні показники.
- •61. Циклічність, як форма руху ринкової економіки.
- •62. Безробіття, його рівень та наслідки.
- •63. Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття.
- •65.Антиінфляційне регулювання економіки в розвинутх країнах. Інфляція в Україні в 90-х роках хх ст. Та в сучасних умовах.
- •66. Податки: сутність, види, роль у макроекономічному регулюванні.
- •67.Оподаткування в Україні.
- •68. Державний бюджет. Структура надходжень та видатків.
- •73. Міжнародна торгівля. Світова ціна. Протекціонізм та лібералізм у міжнародній торгівлі. Сот.
- •74. Платіжний баланс країни: сутність, структура. Платіжний баланс країни.
- •75.Міжнародна валютна система.
46 Підприємство та його види. Підприємство в Україні.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку. Це особливий вид господарської діяльності, яка ґрунтується на організаційно – господарському новаторстві на основі використання нових можливостей. Невідмінним компонентом підприємництва є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи. Підприємництво не сумісне з втратами, некомпетентністю, розгільдяйством, крадіжками на робочому місці, які притаманні колективному господарюванню.
Підприємницьку діяльність можна класифікувати на:
1. Виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція.
2. Невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяється:
— діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);
— діяльність із зайняття торгівлею;
— інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.
За ознакою суб'єкта — учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:
1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне). Залежно від наявності обмежень у зайнятті підприємницькою діяльністю останню можна поділити на:
1. Вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповноважених нею органів. Така діяльність провадиться за принципом "дозволено все, що не заборонено законом".
2. Дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими законодавством.
Підприємництво в Україні
Сьогодні саме з малим підприємництвом держава пов’язує надію на швидкі
позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи та
створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Як зазначено
в нещодавно прийнятому Верховною Радою закон: ”Про державну підтримку
малого підприємництва”, воно розглядається як “провідна сила в подоланні
негативних процесів в економіці та забезпеченні сталого позитивного
розвитку суспільства, як одна із сфер забезпечення зайнятості населення,
запобіганню безробіттю та створення нових робочих місць”. Зокрема в країнах з ринковою економікою малі підприємства відіграють
велику роль в стимулюванні технологічних інновацій, створюючи їх у
2-2,5 рази більше, ніж великі компанії.
Крім того, створення і діяльність великої кількості малих підприємств
забезпечує стабільний розвиток регіональної економіки. Завдяки більш
високій конкуренції вони краще забезпечують місцеві ринки товарами і
послугами і в той же час значно менше дестабілізують ситуацію на ринку
робочої сили при банкрутстві окремих з них в порівнянні з великими
підприємствами .