21. Причини, характер і рушійні сили української революції під проводом б.Х.

Причини: створювалися десятиліттями. Ця революція була буржуазною революцією з національно-визвольним забарвленням.

Рушійні сили: козацтво, укр. селянство, міщанство, частина укр. шляхти, православне духовенство.

Характер: антифеодальний, національно-визвольний під релігійними гаслами.

22. Основні етапи української буржуазної революції 1648-1653

1 етап (1648-1649). Формувалися рушійні сили. Ініціатори – окремі групи нереєстрових козаків, які переховувалися в Запор. плавнях. В квітні приєдналися реєстрові козаки та кримські татари. Після битви на Жовтих Водах приєдналася Лівобережна Україна. Починався геноцид єврейського народу(селяни вбивали поляків і євреїв). Врятував євреїв Вишневецький який вивів їх з Лубен. В травні після битви під Корсунем до революції приєдналися селяни і городяни Київського воєводства (сюди перекинулись єврейські погроми). Єврейські погроми призвели до того що міста зачинили ворота перед козаками. Євреї захищалися, а поляки зі Львова повтікали до Кракова. Б.Х. брав гроші з євреїв для татар. Пообіцяв що все неправославне населення віддасть в полон татарам. Наприкінці першого етапу шляхта і духовенство приєдналися до революції.

2 ет. (липень-грудень 1648). Найвище піднесення революції. Всі верстви брали участь, контреволюційні табори були у стані розгрому і сумніву. Польського короля ніхто не слухав. Головне революційне гасло – покозачення. Ідеалом був не простий козак, а реєстровий козак, який веде своє господарство, веде буржуазний спосіб життя. Рушійні сили: селяни, міщани, купці пішли в козаки.

3 ет. (грудень-червень 1649). Воєнні дії ведуться тільки в Білорусії. На інших територіях крім Волині і Галичини розбудовується козацька адміністрація з поділом на сотні і полки. Зародок майбутньої Гетьманської держави. Б.Х. не розумів, що він робить. Він заявляв, що він постав проти польського короля, а діє згідно з інструкцією польського короля. Головна особливість – розбудова засад Гетьманської державності. Від революції відходять укр. Волинь і Галичина.

4 ет. (червень 1649 – листопад 1649). Похід козацького війська на Волинь. Облога Збаража, Зборівська битва, Зборівське перемир’я, наслідком якого стало що Б.Х. дозволив забрати зх. Православне населення (Поділля). Реєстр 40 тис., військо в цілому 80 тис.

5 ет. (грудень 1649 – лютий 1650). Зазнають козаки поразки від Білорусії. Завершується будівництво Гетьманської держави. Укладається таємний договір про перехід козацької україни під Турецький протекторат. Польський король довідався про договір і почав готувати нову війну проти козацької України.

6 ет. (лютий 1651 – грудень 1651). Поч-ся з нападу пол. війська на Поділля.влітку коз війська і татари рушили на Волинь.Похід Б.Х. на Волинь, поразка під Берестечком, похід поляків на Білу Церкву, похід литовців на Київ і Чернігів. Б.Х. був у повній кризі.

7 ет. (грудень 1651 – жовтень 1653). Суперечливий період.З 1 боку-Видатні військові перемоги під Батогом.Поширення коз ладу на частинуМолдови.З 2 боку- Поразка в Молдові на поч. 53. Зросаючі заворушення селян і коз на тер-ї коз гетьманщини.

8 ет. (жовтень 1653 – квітень 1654). Московсько-земський собор (жовтень 1653),поїздкаРос. посольство БатурінаНАУкраїну, присяга козаків, шляхти,міщанства на вірність Московському цареві, Переяславська рада, Березневі статті. В результаті цих подій ранньо-буржуазна Україна увійшла до складу найбільш феодальної країни.

23. Переяславська рада та її наслідки для українського суспільства.

Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою. Місцем проведення генеральної військової ради було обрано м. Переяслав, куди посольство прибуло10 січня 1654 р Б. Хмельницький разом з генеральною старшиною прибув 16 січня 1654 р.

У Переяславі 1654 р. старшинська рада відбулася 8 (18) січня, а згодом і генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.

У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав - України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б. Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували.

Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654. У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.