Завдання

Запишіть подані іменники у родовому відмінку однини

Відрізок, бланк, життєпис, аргонавт, крах, майдан, сніг, папір, нежить, гопак, метрополітен, вірус, відсоток, жах, бал, десяток, меморандум, заповіт, ставок, з’їзд, акомпанемент.

Модуль II

Відмінювання числівників

Відмінювання числівників відбувається за певними типами, і це слід запам’ятати.

1.Числівник один відмінюється за родами, числами і відмінками

Відмінки	однина
	чоловічий рід	середній рід	жіночий рід
Н Р. Д. З. О. М.	один одного одному як у Н. або Р.в. одним (на) одному, -ім	одне, одно одного одному одне, одно одним (на) одному, -ім	одна однієї, -ої одній одну однією, -ою (на) одній
Кл.	як у Н.в.

2.Числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні відмінюються як числівник два

Відмінки
Н. Р. Д. З. О. М.	два двох двом Н. або Р. двома (на) двох	три трьох трьом Н. або Р. трьома (на) трьох	чотири чотирьох чотирьом Н. або Р. чотирма (на) чотирьох	кілька кількох кільком Н. або Р. кількома (на) кількох
Кл.	як у Н. відмінку

3.Числівники від 5 до 80 (крім 40), кільканадцять, кількадесят відмінюються як п’ять, маючи в кожному відмінки дві варіанти форми

У числівників від 50 – 80 перша частина (п’ят-, шіст-, сім-, вісім-) залишається незмінною, відмінюється лише друга частина

Відмінки
Н. Р. Д. З. О. М.	п’ять п’яти, п’ятьох п’яти, п’ятьом п’ять, п’ятьох п’ятьма, п’ятьома (на) п’яти, п’ятьох	шістдесят шістдесяти, шістдесятьох шістдесяти, шістдесятьом шістдесят, шістдесятьох шістдесятьма, шістдесятьома (на) шістдесяти, шістдесятьох
Кл.	як у Н.в.

4.Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім Н. і З. мають закінчення -а.

5. У складних числівниках від 200 до 900 і числівника кількасот відмінюються обидві частини.

Відмінки
Н. Р. Д. З. О. М.	двісті двохсот двомстам Н. або Р. двомастами (на) двохстах	дев’ятсот дев’ятисот дев’ятистам Н. або Р. дев’тистами (на) дев’ятистах
Кл.	як у Н.в.

6.У складних кількісних числівниках відмінюється кожний компонент за відповідним зразком простого чи складного числівника

Відмінок
Н. Р. Д. З. О. М.	тисяча двісті шістдесят вісім тисячі двохсот шістдесяти восьми (вісьмох) тисячі двомстам шістдесяти (-тьом) восьми (вісьмом) Н. або Р. тисячею двомастами шістдесятьма (-тьома) вісьма (вісьмома) (на) тисячі двохстах шістдесяти (-тьох) восьми (вісьмох)
Кл.	як у Н.в.

Правопис прислівників

Правопис прислівників є одним із найскладніших в українській граматиці. Цим правописом перевіряється глибинне знання мови. Запам’ятати правильне написання прислівників можна, використавши український правопис або будь-який підручник, в якому зосереджено групи прислівників відповідно до їх правильного написання.

Прислівники пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться:

1. Складні прислівники, утворені з кількох основ: повсякденно, натщесерце, вщерть, напереріз, запанібрата, надвечір, упоперек.

2. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, як- з будь-якою частиною мови: якомога, аніскільки, чимдуж, деколи, аніяк.

3. Складні прислівники, утворені сполученням частки що- в композиції (на початку слова): щодуху, щосили, щодня, щоп’ятниці.

Окремо пишуться:

1. Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Серед них найчастіше вживаються такі прийменники: без (без жалю, без мети, без ліку, без упину, без спіху, без смаку); в (в ногу, в обмін, в разі, уві сні); до (до вподоби, до побачення, до речі, до пуття, до сих пір); з (з розгону, з переляку, з-за кордону, за рахунок); на (на вибір, на віку, на шкапу, на щастя, на совість); під (під боком, під вечір); по (по сусідству, по черзі.).

2. Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, розділені прийменниками: з боку на бік, час від часу, з рук на руки, слово по слову, душа в душу и т. ін.

3. Прислівникові сполучення, утворені поєднанням іменника і називному відмінку з іменником у орудному відмінку: сама самотою, кінець кінцем.

Через дефіс пишуться:

1. Прислівники, у яких повторюються основи: ледве-ледве, тихо-тихо, ось-ось, навіки-віків, рано-пораненьку.

2. Прислівники, утворені поєднанням до прикметників і займенників одночасно префікса по- і суфікса -ому, -єму або - (к)и: по-сучасному, по-твоєму, по-своєму, по-французьки, по-лицарськи, по-людськи.

3. Прислівники, утворені від порядкових числівників з прийменником по: по-перше, по-восьме і т. ін.

4. Неозначені прислівники із частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, невідь-, -то, як-небудь, бозна-коли, невідь-коли, хтозна-де.

5. Через два дефіси пишуться прислівники, утворені повторенням однакових слів, між якими вживається службове слово: пліч-о-пліч, десь-не-десь, коли-не-коли, хоч-не-хоч і т. ін.

6. Прислівники по-латині, на-гора, десь-колись, десь-інде-інколи.