Типи словників

Залежно від лексичного матеріалу і способу його опрацювання словники бувають різних типів: енциклопедичні і філологічні (лінгвістичні).

В енциклопедичних словниках пояснюється не значення слова, а пов’язані з ним відомості з різних галузей науки, техніки, мистецтва і т. ін.

У філологічних словниках пояснюються значення слів з різних поглядів.

Філологічні словники бувають різних типів:

• тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів;

• прикладні словники, в яких подаються переклади слів з однією мови на іншу, в тому числі двомовні і багатомовні;

• термінологічні, в яких пояснюється значення термінів з певної галузі знань (словник літературознавчих термінів, словник правничої термінології, тощо);

• історичні, що охоплюють слова певного періоду в історії мови;

• словники етимологічні, що розкривають походження слів, їхню спорідненість зі словами інших мов, виявляються давні корені;

• словники діалектні, які фіксують діалектну лексику, що вживається в певному регіоні;

• словники орфоепічні, які дають знання про правильну вимову звуків;

• словники орфографічні, що подають довідки про правопис слів;

• словники фразеологічні, в тому числі двомовні (українсько-російські);

• словники антонімів, синонімів, паронімів;

• словники мови поетів, письменників («Словник мови Шевченка», «Словник мови Квітки-Основ’яненка»);

• словник складних випадків словоживання тощо.

Професійна лексика

У багатьох професійних колективах народжуються і функціонують слова і словосполучення, які виявляють особливості певного фаху.

Припустимо, в мові художників і дизайнерів часто використовуються подібні словосполучення: робота розвалюється, замісити колір, натягти планшет, перекрити колір, задути макет і т. ін.

Це – професіоналізми, тобто слова, зрозумілі в певному контексті лише людям даного фаху.

Найбільш вірогідним мотивом появи професіоналізмів мовознавці вважають відсутність широко розвиненої термінології і, відповідно, належної кількості словників і довідників.

За відсутності різноманітних словників, особливо з вузьких галузей образотворчого мистецтва і дизайну, у митців виникає потреба у використанні слів, які найбільш точно доводять елементи думки, змісту, фактури, технології та інших компонентів творчої діяльності.

Використовувані у художньому і розмовному мовленні професіоналізми іноді набувають значення фразеологізмів, можуть метафоризуватися.

Наприклад: зігріти композицію, робота дихає, смачний живопис, повіситися ( в значенні повісити роботи для перегляду тощо).

Іноді професіоналізми зі «стертим» емоційно-експресивним відтінком переходять до термінологічної лексики, наприклад: виявити форму, збагатити форму, перевантажена композиція та ін.

Використання професіоналізмів у мовленні робить дискурс жвавим, енергійним, позбавленим «обтяжливого» в даному разі академізму.

У науковому стилі, звичайно, треба послуговуватись термінами, які більше відповідають його критеріям.

Завдання

1. Перекладіть тексти і випишіть терміни з поданих текстів.