3. З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.

У національній економіці кожен суб’єкт, чи то господарство, фірма, регіон, держава, включаючись до економічного простору, переслідує свій інтерес. Узгодження інтересів зумовлюється об’єктивними економічними законами і знаходить своє втілення в національному інтересі. Сектор – крупная структурная единица национальной экономики. Обычно выделяют два сектора – государственный и частный. Например, сектор государственных учреждений, сектор предприятий, сектор домашних хозяйств. Сектора: государственный, частный, смешанный. Сфера – объединение предприятий по выпускаемой продукции, по той деятельности, которой они занимаются, например банковская сфера, сфера торговли и т. д. Деление экономики на перечисленные структурные единицы является условным. Главной и основной единицей экономики является предприятие независимо от того, к какой отрасли, сфере или сектору оно относится. Національна економіка складається з низки крупних сфер: виробничої сфери, представленої матеріальним та нематеріальним виробництвом, та невиробничої сфери. Найважливішою складовою частиною національної економіки є матеріальне виробництво, у якому створюються необхідні для життя й розвитку суспільства засоби виробництва й предмети споживання. До матеріального виробництва відносяться такі галузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля, зв'язок. В економічній теорії серед підприємств матеріальної сфери виділяють підприємства з виробництва засобів виробництва та підприємства з виробництва предметів споживання. В статистичній звітності їх зазвичай виділяють, відповідно, як групу «А» (підприємства першого підрозділу) та групу «Б» (підприємства другого підрозділу). Нематеріальне виробництво відрізняється від матеріального своїм продуктом, що має нематеріальну форму: наукові знання й інформація; витвори мистецтва (кінофільми, книги, театральні постановки); послуги, що надаються населенню. Нематеріальне виробництво включає науку й наукове обслуговування, мистецтво й культуру, охорону здоров'я й ін. До невиробничої сфери входить утримування армії, судові і юридичні органи, релігійні установи, інші громадські організації, образование, пассажирский транспорт, здравоохранение.

4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?

Специфіка національної економіки та особливості її функціонування визначаються не лише внутрішніми, але й зовнішніми факторами. Під зовнішніми факторами прийнято розуміти фактори, що здатні вплинути на функціонування національної економіки, але знаходяться поза контролем держави. Під внутрішніми факторами розуміють фактори, що діють всередині країни, обумовлені особливостями її розвитку та піддаються контролю з боку держави. Однак слід враховувати, що обидві категорії факторів – зовнішні та внутрішні – взаємопов’язані. Загалом усі внутрішні та зовнішні фактори можна об’єднати в певні групи. Фактории зовнішні та внутрішні. Зовнішні: Економічні, Політичні, Демографічні, Культурні. Внутрішні: Економіко-географічні, Економічні, Соціально-демографічні, Інфраструктурні, Суспільно-політичні, Екологічні, Суспільно-управлінські.