31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?

У другій частині балансу – “Ресурси” фіксуються можливості усіх потенційних постачальників матеріального ресурсу. Основним постачальником є виробництво. Можливий обсяг виробництва ресурсу визначається за формулою: .– середньорічна виробнича потужність галузі (або групи підприємств), що виробляє даний ресурс; К використання – коефіцієнт використання виробничої потужності. Стаття “Залишки на початок року” визначається як добуток фактичних залишків ресурсу у виробників продукції та постачальників ресурсу на початок року. Стаття “Імпорт” розраховується аналогічно статті експорт. Стаття “Інші ресурси” характерна для матеріальних балансів ресурсів сільськогосподарського походження та характеризує можливість закупівлі даного ресурсу у населення. Підсумок ресурсної частини показує загальний обсяг наявних ресурсів. Матеріальні баланси можуть мати сальдо. Воно: -позитивне, якщо ресурси перевищують потреби, -негативне, якщо розподіл ресурсів більший за їх наявність. Досягнення рівноваги (ліквідація сальдо) – це завжди компроміс тим часом, що нам потрібно і тим, що ми можемо отримати. Матеріальний баланс як інструмент планування використовується в наступних випадках: для визначення необхідного обсягу виробництва, можливого розміру експорту, необхідного розміру імпорту, можливого ринкового фонду. При цьому використовується прийом «Балансової ув’язки». Наприклад, необхідний обсяг виробництва визначається як: Виробництво = ∑ частини розподіл – (∑ст..1, 2, 3, 5 ресурсів).

32. Які фактори визначають необхідність закладання та можливість розбронювання ресурсу до/з державного резерву? Як розраховуються ці показники?

Стаття “Закладка до державного резерву”. Державний резерв – запас, що створюється на випадок стихійного лиха, військових дій, для допомоги інших державам, за нормативами, які затверджує КМУ. Нормативний розмір державного резерву визначається наступним чином:_{, де}

Nд.р. – норматив державного резерву, який встановлює КМУ. Закладення ресурсу до державного резерву можливе у двох випадках: 1)Якщо виникає потреба у розширенні (створенні) державного резерву. За таких обставин розмір закладення визначається за формулою: ЗДР (розширення) = ДРn – ДРп.р., де ДРn – нормативний розмір державного резерву, ДРп.р. – фактична наявність ресурсу у державному резерві на початок розрахункового року. Якщо отриманий результат має від’ємне значення, це означає необхідність скорочення державного резерву шляхом його розбронювання на дану величину. 2)Якщо виникає потреба в поновленні ресурсів державного резерву у зв’язку із скороченням нормативних строків зберігання певного ресурсу. У такому випадку розмір державного резерву на поновлення визначається за даними оперативної звітності. Загальний обсяг закладення ресурсів до державного резерву визначається як добуток закладення державного резерву на розширення та на поновлення: ЗДР = ЗДР розширення + ЗДР поновлення. Відповідно стаття «Розбронювання держаного резерву» із ресурсної частини балансу визначається як добуток розміру розбронювання резерву на скорочення та на поновлення: РДР = РДР скорочення + РДР поновлення.