- •1.Що Ви розумієте під категорією «національна економіка»? Якими ознаками можна охарактеризувати національну економіку як цілісну систему?
- •2.Які основні цілі переслідує національна економіка, прагнучи до стабільності та ефективності? Надайте пояснення.
- •3. З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.
- •4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?
- •5. За допомогою яких макроекономічних показників оцінюють функціонування національної економки на макрорівні та які принципи лежать в основі їх розрахунку?
- •6.Як розрахувати основні макроекономічні показники, що оцінюють результати функціонування національної економіки?
- •7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
- •8.Від яких факторів залежить економічне зростання країни та за допомогою яких показників можна визначити його рівень?
- •9. Як розрахувати обсяг та темп зростання макроекономічних показників у розрахунковому році?
- •14.Чим обумовлена необхідність використання різноманітних методів державного регулювання національної економіки та як їх можна згрупувати?
- •10.Чим обумовлена необхідність державного регулювання національної економіки та які передумови забезпечують можливість цього процесу?
- •34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
- •11.Що слід розуміти під терміном «об’єкти державного регулювання у вузькому розумінні цього слова» та чим можна пояснити існування такої категорії?
- •12.Що слід розуміти під методологією державного регулювання національної економіки?
- •13. У чому проявляється сутність основних типів цінового регулювання?
- •15.З якою метою застосовується адміністративний метод державного регулювання національної економіки, та який характер притаманний його інструментам? Наведіть приклади.
- •18.Які міри бюджетного регулювання направлені на досягнення цілі забезпечення соціального захисту населення? Надайте пояснення.
- •16.Визначте тотожність чи відмінність понять «державне замовлення» та «державна закупівля».
- •17.До чого зводиться сутність антимонопольного регулювання національної економіки?
- •19.Хто та за яких обставин має право на отримання дотації? Як розрахувати її розмір?
- •20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг.
- •22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?
- •29.Які баланси використовуються в індикативному плануванні, у чому необхідність їх розробки?
- •21. Що являє собою податковий метод регулювання національної економіки та яка мета його застосування?
- •26.За якими ознаками класифікуються показники індикативного плану? Наведіть приклади.
- •23. Що являє собою грошово-кредитне регулювання національної економіки?
- •24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
- •25.Які вам відомі загальні інструменти кредитної політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки та які наслідки їх застосування?
- •27.У чому сутність балансового та нормативного методів індикативного планування?
- •28. Яка послідовність розробки матеріального балансу в процесі індикативного планування?
- •30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •32. Які фактори визначають необхідність закладання та можливість розбронювання ресурсу до/з державного резерву? Як розраховуються ці показники?
- •33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
- •35. 36. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції? у чому схожість та відмінність балансу засобів виробництва та предметів споживання?
- •37. Які показники балансу виробничих потужностей та яким чином слід врахувати при визначенні можливостей підприємства по виробництву продукції?
- •38. Які показники слід враховувати при визначенні необхідного у розрахунковому періоді обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції та про що свідчить цей показник?
- •39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
- •40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
- •41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?
- •42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
- •43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
- •44. Охарактеризуйте особливості державного регулювання оплати праці.
- •45.Як розрахувати кінцеві доходи населення та що вони характеризують?
- •46.На які категорії поділяються доходи, отримані населенням країни, що вони собою являють?
- •47.Коли саме матиме місце державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві?
- •48.Назвіть та охарактеризуйте показники продукції та роботи транспортної галузі. Яка між ним існує залежність?
- •49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?
- •50.Що характеризує показник транспортної активності населення, які фактори впливають на нього?
31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
У другій частині балансу – “Ресурси” фіксуються можливості усіх потенційних постачальників матеріального ресурсу. Основним постачальником є виробництво. Можливий обсяг виробництва ресурсу визначається за формулою: .– середньорічна виробнича потужність галузі (або групи підприємств), що виробляє даний ресурс; К використання – коефіцієнт використання виробничої потужності. Стаття “Залишки на початок року” визначається як добуток фактичних залишків ресурсу у виробників продукції та постачальників ресурсу на початок року. Стаття “Імпорт” розраховується аналогічно статті експорт. Стаття “Інші ресурси” характерна для матеріальних балансів ресурсів сільськогосподарського походження та характеризує можливість закупівлі даного ресурсу у населення. Підсумок ресурсної частини показує загальний обсяг наявних ресурсів. Матеріальні баланси можуть мати сальдо. Воно: -позитивне, якщо ресурси перевищують потреби, -негативне, якщо розподіл ресурсів більший за їх наявність. Досягнення рівноваги (ліквідація сальдо) – це завжди компроміс тим часом, що нам потрібно і тим, що ми можемо отримати. Матеріальний баланс як інструмент планування використовується в наступних випадках: для визначення необхідного обсягу виробництва, можливого розміру експорту, необхідного розміру імпорту, можливого ринкового фонду. При цьому використовується прийом «Балансової ув’язки». Наприклад, необхідний обсяг виробництва визначається як: Виробництво = ∑ частини розподіл – (∑ст..1, 2, 3, 5 ресурсів).
32. Які фактори визначають необхідність закладання та можливість розбронювання ресурсу до/з державного резерву? Як розраховуються ці показники?
Стаття “Закладка до державного резерву”. Державний резерв – запас, що створюється на випадок стихійного лиха, військових дій, для допомоги інших державам, за нормативами, які затверджує КМУ. Нормативний розмір державного резерву визначається наступним чином:, де
Nд.р. – норматив державного резерву, який встановлює КМУ. Закладення ресурсу до державного резерву можливе у двох випадках: 1)Якщо виникає потреба у розширенні (створенні) державного резерву. За таких обставин розмір закладення визначається за формулою: ЗДР (розширення) = ДРn – ДРп.р., де ДРn – нормативний розмір державного резерву, ДРп.р. – фактична наявність ресурсу у державному резерві на початок розрахункового року. Якщо отриманий результат має від’ємне значення, це означає необхідність скорочення державного резерву шляхом його розбронювання на дану величину. 2)Якщо виникає потреба в поновленні ресурсів державного резерву у зв’язку із скороченням нормативних строків зберігання певного ресурсу. У такому випадку розмір державного резерву на поновлення визначається за даними оперативної звітності. Загальний обсяг закладення ресурсів до державного резерву визначається як добуток закладення державного резерву на розширення та на поновлення: ЗДР = ЗДР розширення + ЗДР поновлення. Відповідно стаття «Розбронювання держаного резерву» із ресурсної частини балансу визначається як добуток розміру розбронювання резерву на скорочення та на поновлення: РДР = РДР скорочення + РДР поновлення.