20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг.

Субсидія – це виплати коштів з державного або місцевого бюджету, для оперативного вирішення фінансових проблем як підприємств, так і населення. На відміну від дотацій, субсидії є або одноразовими виплатами (зазвичай підприємствам), або обмеженими в часі (населенню). Таким чином, розрізняють субсидії підприємствам і населенню. Джерелом і тих, і інших є централізований державний бюджет. У витратній частині держбюджету виділяється загальний фонд субсидій, а їх розподілом займається Кабінет Міністрів. Найбільшого поширення в Україні набули субсидії населенню на оплату послуг житлово-комунального господарства. Законодавчо встановлені субсидії населенню на оплату комунальних послуг призначаються строком на 6 місяців. Після закінчення даного терміну той, хто отримує субсидію, повинен підтвердити своє право на її подальше отримання.

Субсидія на житлово-комунальні послуги розраховується за формулою: Сжкп = Цжкп – 0,15(0,2)* ССД, де Сжкп – розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг, на місяць. Цжкп – вартість житлово-комунальних послуг за місяць у межах встановлених норм вживання послуг. ССД – середньомісячний сукупний дохід сім'ї за попередні півроку.

Ставка 0,15 (0,2) залежить від рівня малозабезпеченості, який визначається, виходячи із порівняння розміру ССД у розрахунку на одного члена сім’ї з половиною прожиткового мінімуму. Іншим видом субсидій є державні субсидії підприємствам. Вони призначені для оперативного вирішення фінансових проблем підприємств (організацій), пов'язаних із запобіганням банкрутству або проведення широкомасштабної реконструкції, технічного переозброєння підприємств. Такі субсидії можуть отримувати підприємства різних форм власності і підприємництва. Головний критерій при її виділенні – зацікавленість держави в продовженні функціонування і розвитку даного підприємства (організації). Проте в умовах дефіциту державного бюджету дана міра в Україні не одержала свого широкого застосування.

22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?

За величиною ставок розрізняють: - прогресивні. Податок, ставка якого підвищується у міру збільшення бази оподаткування, називається прогресивним. Вживання прогресивного податку завжди вимагає розробки певної шкали, що містить розмір бази оподаткування і відповідної ставки податку. Прикладом прогресивного податку може бути податок на доходи фізичних осіб, що діяв до 1 січня 2004 року, який передбачав наявність у шкалі 5 величин податкових ставок (від 10% до 40%) залежно від суми отримуваного доходу. У даний час прогресивних податків в Україні немає. - Регресивні. Податок, ставка якого знижується у міру збільшення бази оподаткування, називається регресивним. В Україні такі податки не застосовуються. Але в світовій практиці вони використовуються досить широко як засіб стимулювання. Так у Німеччині для стимулювання розширення виробництва використовується регресивний податок на прибуток. - Пропорційні. Пропорційним називається податок, ставка якого залишається незмінною незалежно від розміру і зміни бази оподаткування. Всі податки, що діють у даний час в Україні, є саме такими. Наприклад, податок на прибуток юридичних осіб, ставка якого встановлена на рівні 25% незалежно від суми отримуваного валового прибутку (база оподаткування). Щоб бути ефективним інструментом державної економічної політики, податкова система передбачає використання у механізмі податкового регулювання певних податкових пільг. Податкова пільга за своєю суттю – це уступка платнику податку у сплаті податку. Розрізняють такі види податкових пільг: неоподатковуваний мінімум; звільнення від сплати податку окремих категорій платників податку; зниження ставки оподаткування; податковий кредит, як і сам податок, податкова пільга встановлюється в порядку та на умовах, визначених законодавчими актами.